Справа № 560/339/20
20 січня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування постанови, припису,
Позивач звернулася до суду з позовом в якому просить: 1) визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/215 від 13.09.2019; 2) визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Хмельницькій області про усунення виявлених порушень №ХМ1911/1748/АВ-П398 від 16.09.2019.
Також, 20 січня 2020 року до суду поступила заява про забезпечення позову, в якій позивач просить забезпечити адміністративний позов, заявлений ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області, про визнання протиправними та скасування припису про усунення виявлених порушень №ХМ1911/1748/АВ-П398 від 16.09.2019 та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/215 від 13.09.2019, шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/215 від 13.09.2019.
В обґрунтування заяви вказує про те, що невжиття заходів із забезпечення позову може істотно ускладнити відновлення її порушених прав, за захистом яких звернулася до суду та про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної постанови.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
Забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Верховний Суд в постанові від 28.03.2018 по справі № 800/521/17 вказав, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд, також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Заява про забезпечення позову повинна бути вмотивована, а саме із зазначенням: 1) існування: - або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; - або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.
У зв'язку з цим суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співрозмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
В свою чергу, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Суд вважає, що сам факт подання позову, і незгода позивача з приписом та постановою, які оскаржуються, не вказує про наявність ознак очевидної протиправності припису та постанови. Крім цього, предметом даного позову є оскарження припису про усунення виявлених порушень №ХМ1911/1748/АВ-П398 від 16.09.2019 та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/215 від 13.09.2019.
За таких обставин, суд вважає передчасною таку вимогу позивача у клопотанні про забезпечення позову, оскільки вказане рішення суб'єкта владних повноважень є предметом оскарження в даній справі і відповідні обставини підлягають встановленню під час розгляду справи по суті. В той же час, забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови відповідача може свідчити про передчасний висновок суду щодо протиправності рішення відповідача, без з'ясування всіх обставин справи, що є неприпустимим та не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.
Крім цього, позивачем не надано жодного доказу, що її права чи інтереси можуть бути порушені та виникне необхідність докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку задоволення заяви про забезпечення позову за своїм характером буде вирішенням вказаного спору по суті, що не відповідає меті та завданням інституту заходів забезпечення позову.
Відтак, позивачем не доведено підстав вжиття заходів забезпечення позову відповідно до вимог ст. 150 КАС України, які є обов'язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову, тому суд з урахуванням висновку Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 по справі № 800/521/17, приходить до висновку, що заява про забезпечення адміністративного позову не може бути задоволена.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - залишити без задоволення.
Копію ухвали надати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Повне судове рішення складене 20 січня 2020 року
Головуючий суддя А.І. Петричкович