Справа № 2а- 520/183/20
Україна
про повернення позовної заяви
20 січня 2020 р. м. Харків
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши позовну заяву Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень про скасування постанови,
встановив :
Позивач, звернувся до суду з зазначеним позовом та просить скасувати постанову ВП № 59003272 від 13.12.2019 року про накладення штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 10200.00 грн.
Ухвалою від 09.01.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк на усунення недоліків шляхом надання суду квитанції про сплату судового збору , у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір»
17.01.2020 позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано відсутністю коштів на сплату судового збору.
Розглянувши клопотання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
Приписами ч. 1 ст. 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Таким чином, відстрочення сплати судового збору є повноваженням суду, а не обов'язком, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Зазначеним Законом органам Пенсійного фонду не надано пільг щодо сплати судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Умови, визначені вказаною нормою, у даній справі відсутні.
В обґрунтування клопотання відповідач зазначає про неможливість сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.
Між тим, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст.73, 74 КАС України, доказами. Тож, для застосування судом положень ч.1 ст.133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України.
Таким чином, враховуючи приписи Закону України "Про судовий збір", який не передбачає пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо сплати судового збору, а також враховуючи відсутність доказів, які б обґрунтовували не можливість сплати відповідачем судового збору, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що станом на 20.01.2020 позивачем недоліки позовної заяви не усунуто, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України є підставою для повернення адміністративного позову позивачеві
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 132, 133,169 КАС України, Законом України "Про судовий збір", суддя -
ухвалив:
Клопотання про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.
Позовну заяву - повернути. Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити, що ухвала підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання. Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України.
Суддя Зоркіна Ю.В.