про повернення позовної заяви
20 січня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/141/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства "ПМДК-19" до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання неправомірною та скасування постанови, -
09 січня 2020 року Приватне підприємство "ПМДК-19" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання неправомірною та скасування постанови від 26.12.2014 ВП №45862479.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Для усунення недоліків встановлено п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки слід було усунути шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду: заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
17 січня 2020 року позивачем до суду надано заяву про поновлення строку звернення до суду у який зазначено, що про оскаржувану постанову позивач дізнався 10 липня 2019 року згідно даних реєстру про надання інформації про виконавче провадження №45862479. 18 липня 2019 року позивач звернувся до Полтавського районного відділу відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області із заявою про закриття виконавчого провадження, на що листом від 19 серпня 2019 року заявника повідомлено, що підстави для зняття арешту з майна відсутні. 29 серпня 2019 року Приватне підприємство "ПМДК-19" звернулось до господарського суду Полтавської області зі скаргою на дії виконавця, однак ухвалою Господарського суду Полтавської області відмовлено у прийнятті скарги за непідсудністю. Позивач стверджує, що ухвалу господарського суду не отримував. 31 жовтня 2019 року позивач звернувся до Полтавського районного відділу відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області із заявою про закриття виконавчого провадження, на що листом від 03 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви. 04 грудня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду подано скаргу на дії державного виконавця. Ухвалою суду від 23 грудня 2019 року позовну заяву повернуто позивачу. 31 грудня 2019 товариством отримано ухвалу суду про повернення позовної заяви. 09 січня 2020 позивачем до Господарського суду подано заяву про отримання ухвали про відмову у прийняття скарги за непідсудністю. Позивач стверджує, що відповідь на вказану заяву не отримана до цього часу.
Надаючи оцінку вказані заяві, суд виходить з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Інститут строку звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.
Поважними ж причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Враховуючи наведені вище приписи, суд зазначає, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, що обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до положень статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Позивач оскаржує до суду постанову від 26 грудня 2014 року про стягнення виконавчого збору.
Зі змісту позовної заяви та заяви поновлення строку на звернення до суду судом встановлено, що позивач про постанову дізнався 10 липня 2019 року, однак вперше до суду звернувся лише 04 грудня 2019 року тобто поза межами строку позовної давності.
Наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду доводи, не можуть вважатися поважними причинами його пропуску та бути підставами для його поновлення.
Таким чином, позивачем у позовній заяві та у заяві про поновлення строку звернення до суду не наведено доводів та не надано доказів, що б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Згідно з частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява подана після закінчення строків, установлених законом, при цьому, матеріали адміністративного позову не містять будь-яких доказів, які підтверджують поважність причини пропуску строків звернення до суду, у зв'язку з чим подана позовна заява підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви Приватного підприємства "ПМДК-19" про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву Приватного підприємства "ПМДК-19" до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання неправомірною та скасування постанови повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.С. Бойко