про залишення позовної заяви без руху
17 січня 2020 року м. Київ № П/320/282/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись з позовною заявою
ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно в розмірі 14311,46 грн.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5).
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються, зокрема: <…> офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (пункт 2).
Згідно статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста).
Як убачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем вказаних вимог не дотримано, а саме: не зазначено офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача.
Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша). Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).
Правова позиція щодо поширення на відносини з приводу звернення до суду з позовами про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно шестимісячного строку звернення до адміністративного суду неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у своїх постановах від 04.07.2019 у справі №821/2/18 (82857150), від 13.11.2019 у справі №140/1943/19 (85613215).
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів убачається, що про порушення своїх прав та інтересів позивач дізнався після отримання ним у березні 2019 року повідомлення відповідача про суму грошової компенсації за неотримане речове майно та довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
Водночас, з позовом до суду позивач звернувся лише 13.01.2020, про що свідчить відмітка суду на позовній заяві про прийняття, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду. При цьому позивачем не подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків позовної заяви із посиланням на номер цієї справи, в якій додатково зазначити офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача та відповідача, та до якої слід додати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду та наданням відповідних доказів, або письмових пояснень щодо звернення до адміністративного суду у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк.
3. Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява буде повернута відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Колеснікова І.С.