про відмову в забезпеченні позову
16 січня 2020 року 320/5626/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Бучанської міської ради, Відділу містобудування та архітектури Бучанської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання незаконними рішень та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Бучанської міської ради, Відділу містобудування та архітектури Бучанської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому позивачі, з урахуванням збільшенння позовних вимог просять суд:
- визнати незаконним і скасувати рішення Бучанської міської ради від 28.03.2019 №3234-55- VII «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 »;
- визнати незаконним і скасувати рішення Бучанської міської ради від 28.03.2019 №3232-55- VII «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_2 »;
- визнати незаконним і скасувати рішення Бучанської міської ради від 28.03.2019 №3233-55- VII «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_3 »;
- визнати незаконним і скасувати рішення Відділу містобудування та архітектури Бучанської міської ради від 02.08.2019 №П-11796804 про повернення ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власніть ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0.10 га на території м. Буча, Київської області;
- визнати незаконним і скасувати рішення Відділу містобудування та архітектури Бучанської міської ради від 02.08.2019 №П-11796809 про повернення ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власніть ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0.10 га на території м. Буча, Київської області;
- визнати незаконним і скасувати рішення Відділу містобудування та архітектури Бучанської міської ради від 02.08.2019 №П-11796801 про повернення ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власніть ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0.10 га на території м. Буча, Київської області.
- визнати незаконним рішення РВ-3201977812019 від 09.10.2019 відповідача-3 Головного управління Держгеокадастру у Київській області в особі державного кадастрового реєстратора відділу у м. Буча Міськрайонного управління у Бородянському районі та м. Буча відповідача-3 Головного управління Держгеокадастру у Київській області за заявою ОСОБА_1 ЗВ- 9707306362019 від 01.10.2019, зобов'язати відповідача-3 Головне управління Держгеокадастру у Київській області розглянути заяву ОСОБА_1 ЗВ- 9707306362019 від 01.10.2019 і внести до Державного земельного кадастру України відомості про земельну ділянку, які містяться в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, доданого до заяви ОСОБА_1 ЗВ- 9707306362019 від 01.10.2019;
- визнати незаконним рішення РВ-3201996262019 від 24.10.2019 відповідача-3 Головного управління Держгеокадастру у Київській області в особі державного кадастрового реєстратора відділу у м. Буча Міськрайонного управління у Бородянському районі та м. Буча відповідача-3 Головного управління Держгеокадастру у Київській області за заявою ОСОБА_2 ЗВ-9707830802019 від 17.10.2019, зобов'язати відповідача-3 Головне управління Держгеокадастру у Київській області розглянути заяву ОСОБА_2 ЗВ-9707830802019 від 17.10.2019 і внести до Державного земельного кадастру України відомості про земельну ділянку, які містяться в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, доданого до заяви ОСОБА_2 ЗВ-9707830802019 від 17.10.2019;
- визнати незаконним рішення РВ-3201977782019 від 09.10.2019 відповідача-3 Головного управління Держгеокадастру у Київській області в особі Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Буча міськрайонного управління у Бородянському районі та м. Буча відповідача-3 Головного управління Держгеокадастру у Київській області за заявою ОСОБА_3 ЗВ- 9707306582019 від 01.10.2019, зобов'язати відповідача-3 Головне управління Держгеокадастру у Київській області розглянути заяву ОСОБА_3 ЗВ-9707306582019 від 01.10.2019 і внести до Державного земельного кадастру України відомості про земельну ділянку, які містяться в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, доданого до заяви ОСОБА_3 ЗВ- 9707306582019 від 01.10.2019.
14 січня 2020 року від представників позивачів через службу діловодства суду надійшла заява про забезпечення адміністративного позову шляхом:
- заборони Бучанській міській раді чинити дії та/або приймати рішення, направлені на надання дозволів іншим особам на розробку документації із землеустрою щодо відведення чи передачі (надання) іншим особам земельної ділянки, орієнтовне місце розташування якої вказане в додатках до клопотання ОСОБА_1 №П-436 від 19.09.2019, а також направлені на надання (передачу) таких ділянок іншим особам;
- заборони Бучанській міській раді чинити дії та/або приймати рішення, направлені на надання дозволів іншим особам на розробку документації із землеустрою щодо відведення чи передачі (надання) іншим особам земельної ділянки, орієнтовне місце розташування якої вказане в додатках до клопотання ОСОБА_2 №П-437 від 19.09.2019, а також направлені на надання (передачу) таких ділянок іншим особам;
- заборони Бучанській міській раді чинити дії та/або приймати рішення, направлені на надання (передачу) земельної ділянки з кадастровим номером 3210800000:01:087:0100 іншим особам крім позивача-3 ОСОБА_3 .
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що Бучанська міська рада намагається передати іншим особам ( ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) земельні ділянки запроектовані до відведення позивачам. Так, 03.12.2019 було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3210800000:01:087:0101 з відкриттям на неї поземельної книги, представником власника якої є ОСОБА_4 Дана земельна ділянка накладається на ділянку, запроектовану згідно договору № 12-03/19 до відведення ОСОБА_3 , на 15%. Також 03.12.2019 було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3210800000:01:087:0100 з відкриттям на неї поземельної книги, представником власника якої є ОСОБА_5 Зазначена земельна ділянка також накладається на ділянку, запроектовану згідно договору № 12-03/19 до відведення ОСОБА_3 , на 85%. Такі висновки сертифікований інженер-землевпорядник зробив на основі зіставлення координат ділянок з поземельної книги та з проекту відведення. Про зазначені факти позивачам стало відомо 13.12.2019.
На думку представника позивасів, передача земельних ділянок іншим особам, ускладнить захист прав позивачів, змінить юрисдикцію спору, уможливить подальше відчуження ділянок, створить умови для вчинення правочинів і актів, які б були неможливі без оспорюваних у цій справі рішень відповідачів.
Відповідно до положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частинами першою та другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частиною першою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто, прийняття рішення про забезпечення позову можливе лише в разі наявності обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Так, заява представника позивачів обґрунтована тим, що 03.12.2019 відбулася державна реєстрація вищезазначених земельних ділянок (3210800000:01:087:0101; 3210800000:01:087:0100), які накладаються на земельну ділянку запроектовану до відведення ОСОБА_3 . Викладене свідчить, проте що Бучанська міська рада своїми діями намагається передати іншим особам земельні ділянки, які підлягають відведенню позивачам. Не вжиття заходів забезпечення позову, в даному випадку, може призвести до порушення прав та інтересів позивачів, адже передача земельних ділянок у власність іншим особам унеможливить подальше їх відчуження.
Разом з тим, в поданій заяві не наведено достатніх підстав, які б унеможливили захист прав, свобод та інтересів позивачів без вжиття відповідних заходів, позивачами не надано належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди їх правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Суд звертає увагу, що проведення державної реєстрації земельних ділянок, з приводу яких існують судові спори, не є беззаперечною обставиною, наявність якої є підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Оцінка спірним діям відповідача має бути надана за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.
Відтак, судом не встановлено очевидних ознак небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів до ухвалення рішення в адміністративній справі, отже, підстави для забезпечення позову відсутні.
Оцінка іншим підставам викладеним в поданій заяві була надана судом в ухвалі від 17 жовтня 2019 року, яку залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року.
В повторному клопотанні про вжиття заходів забезпечення позову не наведено нових обставин, які б надали обгрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів представника позивачів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви представника позивачів про забезпечення позову відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Я.В. Горобцова