17 січня 2020 року Справа № 280/440/20 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., перевіривши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства «Магістр» (72355, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Семенівка, вул.Півничний переїзд; код ЄДРПОУ 25485464), поданого представником - адвокатом Дудою Сергієм Володимировичем, до Головного управління ДФС в Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) про скасування податкового-повідомлення рішення, та на виконання вимог стеттей 159, 160 Кодексу адміністративного судочинства України,
16 січня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства “Магістр” (далі - позивач), подана представником - адвокатом Дудою С.В., до Головного управління ДФС в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд скасувати прийняте Мелітопольською ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення №0000202205 від 30.04.2015 про нарахування суми грошового зобов'язання на суму 894740,66 грн. за платежем (код платежу:21081000) пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної як протиправне та незаконне.
Крім того, позивач у прохальній частині позову просить поновити строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 160 КАС України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно частини першої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через адвоката лише на підставі довіреності або ордеру.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Як слідує з матеріалів справи, довіреність видана директором ПП «Магістр» Малюга Сергій Іванович 03.07.2019, відповідно до якої уповноважено зокрема Дуду Сергія Володимировича на представництво ПП «Магістр. Довіреність видана строком до 31.12.2019. При цьому адміністративний позов підписано 14.01.2020, тобто після закінчення строку довіренності.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статтею 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
До позовної заяви не додано документів, що посвідчують правовий статус заявника як юридичної особи.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що представник не має права завіряти копію довіреності, яка йому видана довірителем, з наступних підстав.
Так, згідно з частиною першою статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до частин першої, третьої статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Довіреність є правочином і, як будь-який правочин, повинна відповідати вимогам, встановленим законодавством до правочинів. Так, довіреність може бути видана тільки на виконання правомірних юридичних дій. Воля довірителя повинна відповідати його волевиявленню.
Отже, суд виходить з потреби перевірки саме наявності волевиявлення особи, яка видала довіреність.
Копія довіреності, що завірена особою, якій така довіреність видана, не може бути належним доказом дійсної волі довірителя на уповноваження представника діяти в його інтересах.
Копія довіреності повинна бути завірена таким чином, щоб виключати будь-які сумніви стосовно її справжності.
Довіреність може бути посвідчена суддею, нотаріусом або посадовими особами, зазначеними в статті 245 Цивільного кодексу України.
Матеріали позовної заяви не містять оригіналу довіреності, або копії, засвідченої у визначеному законом порядку, що суперечить вимогам частини шостої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, в матеріалах справи відсутній оформлений належним чином документ про повноваження особи, яка підписала позовну заяву.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 14.06.2018 у справі № 826/11314/17, від 11.06.2018 у справі № 804/4063/17.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено спеціальний строк давності для оскарження в суді платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, який, з урахуванням змісту статті 102 ПК України, становить 1095 днів після отримання такого рішення.
Позивач оскаржує податкове повідомлення рішення - 0000202205 від 30.04.2015, однак, даний адміністративний позов подано до відділу поштового зв'язку 14.01.2020, тобто з пропуском строку звернення до суду з відповідним позовом..
Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До матеріалів справи заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не подано.
Позивач у прохальній частині позовної заяви просить поновити строк звернення до суду, однак така форма звернення до суду з даного питання нормами КАС України не передбачена.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин та наданням доказів поважності причин його пропуску.
Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються, зокрема, у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру юридичною особою - 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 гривня.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Суд вважає за необхідне зазначити, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Документ про сплату судового збору подається до суду в оригіналі, тому є недопустимим надання ксерокопії платіжного доручення, що засвідчена представником позивача за довіреністю, як доказу сплати судового збору.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 26.12.2018 у справі № 821/920/18.
Позивачем до матеріалів позовної заяви додано копію платіжного доручення №1948 від 12.11.2019 про сплату судового збору в сумі 13421,12 грн., що є недопустимим, оскільки даний документ не може бути належним доказом сплати судового збору.
Відтак, позивачу необхідно надати оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на обґрунтування вимог посилається на договори, первинні бухгалтерські документи, рішення судів, при цьому до адміністративного позову не додано належних доказів, що обґрунтовують обставини, викладені в адміністративному позові.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з статтею 169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Позовну заяву Приватного підприємства «Магістр» до Головного управління ДФС в Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без руху
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: документи, що підтверджують повноваження особи, що підписала позов; документи, що посвідчують правовий статус заявника як юридичної особи; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин та наданням доказів поважності причин його пропуску; доказів сплати судового збору у розмірі 13421,10 грн., оформленого відповідно до вимог законодавства; докази, що підтверджують обставини, викладені у позові (договори, первинні бухгалтерські документи тощо).
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя О.О. Артоуз