про зупинення провадження для вирішення питання щодо обґрунтованості клопотання про відвід
17 січня 2020 рокум. Ужгород№ 305/533/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Жирош С.Ю.
та осіб, що беруть участь у справі:
позивача - ОСОБА_1
представник відповідача - Томашук О.І.
представник третьої особи - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про відвід головуючому судді Гебеш С.А. в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Керівника Рахівської державної нотаріальної контори Пріц Олени Іванівни, третя особа - Білинська сільська рада про визнання дій протиправними, -
ОСОБА_1 20.03.2019 року звернувся до суду із даним адміністративним позовом до Керівника Рахівської державної нотаріальної контори Пріц Олени Іванівни,третя особа - Білинська сільська рада про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
16.01.2019 року від позивача по справі до суду надійшла заява про повторний відвід головуючому судді Гебеш С.А.
У судовому засіданні 17.01.2019 року підчас розгляду справи по суті позивачем по справі підтримано подану ним письмову заяву від 16.01.2019 року про відвід головуючому судді Гебеш С.А., яку позивач просив розглянути та задоволити.
Згідно вимог ч.3 ст. 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Вказана заява обґрунтована тим, що позивачу стало відомо про існування підстав відводу судді лише після отримання ним ухвали про закриття провадження в частині позовних вимог після проведення підготовчого судового засідання 20.12.2019 року, згідно якої провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до керівника Рахівської державної нотаріальної контори Пріц Олени Іванівни, третя особа - Білинська сільська рада в частині позовних вимог про зобов'язання керівника Рахівської державної нотаріальної контори Пріц Олену Іванівну успадкувати спадщину, яка належить заявнику ОСОБА_1 1956 р.н. згідно чинного законодавства від його покійної мами ОСОБА_2 1919 р.н. яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрито. В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій завідуючої Рахівською державною нотаріальною конторою Пріц О.І. - продовжено судовий розгляд.
Позивач і з вказаною ухвалою щодо закриття провадження в частині позовних вимог не погодився і оскаржив таку в апеляційному порядку, а також зазначив, що оскільки процесуальне рішення судді Гебеш С.А. оскаржене в апеляційному порядку також є однією із підстав для задоволення заяви позивача про відвід головуючому у справі судді Гебеш С.А.
Окрім наведених вище обставин, позивач у своїй заяві про відвід головуючому у справі судді Гебеш С.А., зазначає і про інші процесуальні, як він вважає порушення, що ставлять під сумнів неупередженість судді з розгляду даної справи, як зокрема: 1. суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С.А. усі неправомірні дії описав у ухвалі від 13 серпня 2019 року про залишення позовної заяви без руху по справі №305/533/19 де видумав пропуск шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з врахуванням вимог ст. 122 КАС України та прямо не виконав Постанову від 11 липня 2019 року по справі №857/4189/19 Восьмого апеляційного адміністративного суду; 2. ухиляється від розгляду відзиву позивача від 18 вересня 2019 року на ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі №305/533/19 від 04 вересня 2019 року де заявлене клопотання від 11 липня 2019 року у Восьмому апеляційному адміністративному суді про прийняття окремої ухвали щодо зобов'язання прокурора у Рахівському районі Закарпатської області відкрити кримінальне провадження та провести досудове розслідування по виготовленню неправомірних документів на будинок у с . Білин, 109, Пріц О.І. - відповідачем по даній справі; 3. 03.10.2019 року позивачем була подана заява про витребування від відповідача письмової угоди адвоката Томашук О.І. із керівником Рахівської державної нотаріальної контори Пріц Олени Іванівни щодо гонорару адвоката та умов надання правової допомоги і ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 року, яка занесена до журналу судових засідань, у задоволенні даної заяви позивачу було відмовлено, оскільки угода між адвокатом і відповідачем не стосується предмету спору; 4. суддя Гебеш С.А. при винесенні ухвали щодо закриття провадження в частині позовних вимог не тільки порушив правила предметної підсудності вказаної категорії справ, але й водночас не повно дослідив доводи та підстави позовної заяви на предмет підсудності кожної із заявлених вимог позовної заяви, а як наслідок постановив передчасне судове рішення, а також не виправив свої неправомірні дії де позивач просив головуючого суддю по справі Гебеш С.А., відвестись з розгляду даної справи згідно заяви від 14 листопада 2019 року, однак головуючий суддя по справі №305/533/19 Гебеш С.А. у розгляді справи свої дії не виправив, з розгляду справи не відвівся та продовжує здійснювати розгляд даної справи.
Зважаючи на вищевикладені обставини, на думку позивача існують очевидні обставини, які дають йому підстави вважати, що головуючий суддя Гебеш С.А. не зможе об'єктивно та неупереджено розглянути і вирішити дану адміністративну справу, оскільки він продовжує розглядати її з порушенням чинного законодавства і саме тому така заява подана ним на стадії судового розгляду по суті.
Позивач в судовому засіданні подану заяву про відвід головуючому у справі судді Гебеш С.А. підтримав з мотивів викладених у такій та просив суд таку задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення даної заяви про відвід головуючому у справі судді Гебеш С.А. заперечила і просила відмовити у її задоволенні, при цьому додаткового пояснивши, що дана заява про відвід є не обґрунтованою та не підтверджена належними та допустимими доказами, а тому правових підстав для задоволення такої немає, оскільки остання ґрунтується виключно на припущеннях позивача.
Представник третьої особи будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду в судове засідання не з'явився. Згідно вимог ч.1 ст. 205 КАС України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши мотиви заявленого відводу, позицію та думку сторін, суд приходить до висновку про його необґрунтованість, що є підставою для вирішення питання про зупинення провадження у справі в силу ч. 4 ст. 40 КАС України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Законодавчо передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді визначено ст.36 КАС України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст.31 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Так, як слідує із змісту заяви про відвід, обґрунтовуючи сумніви щодо неупередженості та об'єктивності судді Гебеш С.А., позивач вказує на незгоду із постановленою процесуальною ухвалою від 20.12.2019 року щодо закриття провадження у справі щодо частини позовних вимог, та продовження судового розгляду щодо іншої частини таких, а також, як вважає позивач і інші процесуальні питання які здійснювались суддею в ході розгляду даної справи, як зокрема не вирішення клопотань позивача та правил предметної підсудності вказаної категорії справ, неповного дослідження доводів та підстав позовної заяви на предмет підсудності кожної із заявлених вимог позовної заяви.
Суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Зокрема, Європейський суд з прав людини диференціює чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersack vs Belgium (заява № 8692/79), Grieves vs UK (заява № 57067/00)). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява № 7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява № 33958/96) та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02).
Загальна декларація з прав людини (ст. 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч. 1 ст. 14) гарантують право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення, згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ ІІ показник: Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
У справі "Білуха проти України" (заява №33949/02, рішення від 09.11.2006 р.) Європейський суд з прав людини звертає увагу на те, що стосовно об'єктивного критерію слід визначитися чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні питання того чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя був небезсторонній вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що Верховний Суд 03.07.2019 року у справі №826/14033/17 висловив позицію, згідно якої «за змістом частин першої, другої, третьої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи, який повинен бути вмотивованим.
Схожа позиція висловлена й Радою суддів України у рішенні від 07.09.2017 №46, в пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних, чи інших питань у тій самій справі не породжує у діяльності судді конфлікту інтересів».
Серед іншого суд акцентує увагу, що згідно з ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема ухвала судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого процесуального питання не може бути підставою для відводу.
Судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено обставини, які б викликали будь-які сумніви у неупередженості головуючого судді Гебеш С.А. при розгляді цієї адміністративної справи з підстав винесення процесуального рішення щодо закриття провадження в частині позовних вимог від 20.12.2019 року, а також будь - яких інших порушень процесуального законодавства встановленого нормами КАС України.
Також судом не встановлено інших підстав, передбачених ст. 36 КАС України, для відводу судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно до положень ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до положень ч. 2 п. 8 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.
В той же час суд не вбачає визначених процесуальним законом підстав для відводу головуючого судді у даній справі, на які посилається позивач, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді у розгляді цієї справи відповідно до статей 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
За наведених вище обставин та беручи до уваги, що заява про відвід подана до суду на стадії судового розгляду даної справи по суті вже після закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті суд вважає, що наведені в ній обставини та підстави відводу (самовідводу) заявнику були відомо, а тому така подана з дотриманням вимог ч.3 ст.39 КАС України і така підлягає розгляду у передбаченому ст. 40 КАС України порядку.
В той же час, з врахуванням вищевикладених судом обставин, суд вважає її є необґрунтованою, оскільки дії суду при вирішенні процесуальних питань, які виникають в ході розгляду справи та характер прийнятих процесуальних рішень не можуть вважатися обставинами, які викликають сумнів у безсторонності судді та не можуть бути підставою для його відводу, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у справі та необхідності вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу та передачу справи для вирішення питання про відвід в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 36, 39, 40, п.4 ч.2 ст. 173. 183. 205. 236, 243, 248, 294 КАС України, суд -
Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Керівника Рахівської державної нотаріальної контори Пріц Олени Іванівни, третя особа - Білинська сільська рада про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - зупинити до вирішення питання щодо обґрунтованості клопотання про відвід судді.
Заяву позивача про відвід головуючому судді Гебеш С.А. у справі №305/533/19 передати для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано судом 17.01.2020 року.
Суддя С.А. Гебеш