про відмову у задоволенні клопотання
13 січня 2020 рокум. Ужгород№ 260/827/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скраль Т.В.
при секретарі Стенавській А.М.,
за участю сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
представник позивача: адвокат Галамба Марина Василівна,
відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України - представник у підготовче судове не з'явився,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання відповідача в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 13 січня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 17 січня 2020 року.
13 червня 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на території міста Ужгород Закарпатської області, якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Відповідача - військову частини НОМЕР_1 Західного оперативно - територіального об'єднання Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати Позивачу - ОСОБА_1 грошової компенсації за харчове продовольство в день звільнення з військової служби; 2) зобов'язати Відповідача - військову частини НОМЕР_1 Західного оперативно - територіального об'єднання Національної гвардії України нарахувати та виплатити Позивачу - ОСОБА_1 грошову компенсацію за харчове продовольство; 3) зобов'язати Відповідача - військову частини НОМЕР_1 Західного оперативно - територіального об'єднання Національної гвардії України нарахувати та виплатити Позивачу - ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки фактичного розрахунку з ним; 4) зобов'язати Відповідача - військову частини НОМЕР_1 Західного оперативно - територіального об'єднання Національної гвардії України нарахувати та виплатити Позивачу - ОСОБА_1 3 процентів річних від простроченої суми компенсації за всі дні не отриманих коштів за харчове продовольство.
18 червня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній адміністративній справі.
27 вересня 2019 року, в підготовчому судовому засіданні судом встановлено що належним відповідачем є Військова частина НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України до якої сформовано позивачем вимоги, що не заперечувалось позивачем ОСОБА_1 .
Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явився, однак, 13 січня 2020 року, на електронну адресу суду відповідачем надіслано клопотання про розгляд справи без участі відповідача.
13 січня 2020 року, ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, замінено неналежного відповідача - Військову частину НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України на належного - Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, що не заперечувалось позивачем ОСОБА_2 І
Під час підготовчого судового засідання, суд поставлено на розгляд клопотання представника відповідача від 16 жовтня 2019 року про залишення позову без руху або без розгляду у відповідності до статті 123 КАС України.
Клопотання мотивовано тим, що право на отримання грошової компенсації у розмірі вартості набору продуктів, який видається на приготування обіду у позивача виникло лише під час проходження військової служби та виходячи з норм Постанови КМУ від 14.03.2018 № 174, як мінімум за місяць до звільнення. Тобто, для отримання грошової компенсації військовослужбовець повинен написати рапорт наперед, щоб на нього в їдальні не закладали продукти у визначений в рапорті період, і лише після цього таке право виникає. Тобто, фактично 29.11.2018 позивач повинен був звернутися з таким рапортом. Оскільки, позивач до суду звернувся 13 червня 2019 року, то ним було пропущено шестимісячний строк (а.с. 194-196).
Під час підготовчого судового засідання позивач та його представник заперечували щодо задоволення даного клопотання, оскільки позивач оскаржує питання щодо неповного розрахунку при звільненні.
Розглянувши дане клопотання судом встановлено наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затв. Указом Президента від 10.12.2008 року № 1153/2008 у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, абзацом третім п. 242 визначено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Як слідує із Наказу (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_1 29.12.2018 року виключено зі списків особового складу частини всіх видів забезпечення з 31.12.2018 року солдата ОСОБА_1 . До суду позивач ОСОБА_1 звернувся 13 червня 2019 року.
Спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про виплату продовольчого забезпечення, однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, грошова компенсація виплачується при звільненні військовослужбовця, в тому числі за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.
Таким чином, суд відхиляє твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки стягнення сум компенсації за харчове продовольство не обмежені позовною давністю.
Виходячи із заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що дане клопотання є не обґрунтованим та таким, у задоволенні якого слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись 44, 123, 166, 167, 169, 180, 240, 243 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання відповідача від 16 жовтня 2019 року в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяТ.В.Скраль