17.01.2020 Справа № 904/4502/18
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі судді Подобєд І.М. (доповідач у справі)
розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 у справі №904/4502/18
за позовом Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м.Дніпро
до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПриватОфис", м.Дніпро
до відповідача-2 - Акціонерного товариства Комерційного Банку "ПриватБанк", м.Київ
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м.Дніпро
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Марганецький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м.Марганець Дніпропетровська область
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1, -2 - Національний банк України, м.Київ
про визнання частково недійсним договору оренди приміщення від 01.12.2016; зобов'язання вчинити певні дії; визнання недійсним договору суборенди приміщення №26/2018 від 26.01.2018
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 у справі №904/4502/18 (головуючий суддя Суховаров А.В., судді Новікова Р.Г., Ярошенко В.І.) у задоволенні клопотання Акціонерного товариства Комерційного Банку "ПриватБанк" про закриття провадження у справі №904/4502/18 в частині вимог Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання недійсним договору суборенди приміщення №26/2018 від 26.01.2018, укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційним Банком "ПриватБанк" та Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області, - відмовлено.
У задоволенні позовних вимог Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПриватОфис", до відповідача-2 - Акціонерного товариства Комерційного Банку "ПриватБанк" про визнання частково недійсним договору оренди приміщення від 01.12.2016; зобов'язання вчинити певні дії; визнання недійсним договору суборенди приміщення №26/2018 від 26.01.2018 - відмовлено.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач (Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 у справі №904/4502/18 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким позовні вимоги Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задовольнити в повному обсязі.
За положеннями пункту 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" №3674-VІ від 08.07.2011 (з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даному випадку становить 7929,00 грн. (5286,00 грн. х 150%).
Скаржником при поданні апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі.
Разом з тим, в пункті 6 прохальної частини апеляційної скарги скаржник просить відстрочити сплату судового збору на розумний строк. Апелянт посилається на те, що ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 01.01.2019) визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Вказує на те, що Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області є органом державної влади з обмеженим фінансуванням, розрахунково-касове обслуговування якого здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань, фінансується за рахунок коштів державного бюджету України, а процедура сплати судового збору займає деякий час в частині необхідності погодження та проведення виплати через органи казначейства.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У даному випадку умови, передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір" для відстрочення Головному територіальному управлінню юстиції у Дніпропетровській області сплати судового збору відсутні, доказів зворотного скаржником не надано.
Також в апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 у справі №904/4502/18.
В обґрунтування клопотання скаржник зазначає, що вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення проголошено 04.11.2019, повний текст складено 11.11.2019, позивачем отримано 15.11.2019 після чого 29.11.2019 Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області на вищезазначене рішення було подано апеляційну скаргу. Вказує на те, що ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2019 апеляційну скаргу ГТУЮ у Дніпропетровській області було повернуто скаржнику у зв'язку з тим, що дана апеляційна скарга не підписана представником та не зазначено третіх осіб та відповідно їм не направлено копії апеляційних скарг. Апелянт звертає увагу, що в даній ухвалі суду зазначено наступне: "У переліку додатків до апеляційної скарги внесені зміни, якими викреслено із зазначено переліку п.2 "оригінал платіжного доручення" про сплату судового збору та після викреслення проставлено дату 29.11.2019 та засвідчено підписом невідомої особи". Апелянт вважає, що з даного твердження суду вбачається, що наприкінці апеляційної скарги був наявний підпис Мішукової Т.А. , а тому, на думку апелянта, суд помилково відніс його до підпису викреслення.
Апелянт посилається на те, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці також наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
За приписами частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її проголошення) або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з частиною третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Положеннями частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою учасника справи суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення у справі постановлено місцевим господарським судом у судовому засіданні 04.11.2019, повне рішення складено 11.11.2019, отже відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України, останнім днем подання апеляційної скарги на вказане рішення (з урахуванням вихідних днів) є - 02.12.2019.
Позивач вперше звернувся з апеляційною скаргою 29.11.2019, тобто в межах строку встановленого ч.1 ст.256 ГПК України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2019 апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 у справі №904/4502/18 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, при цьому було зазначено, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку.
В ухвалі від 16.12.2019 Центральним апеляційним господарським судом було встановлено, що апеляційна скарга Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області не підписана представником за довіреністю Мішуковою Т.А., отже не доводить волевиявлення особи на вчинення відповідної дії.
Також судом було встановлено відсутність доказів сплати судового збору та доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи - третім особам-2, 3.
При цьому судом констатовано, що у переліку додатків до апеляційної скарги внесені зміни, якими викреслено із зазначеного переліку п.2 "оригінал платіжного доручення про сплату судового збору" та після викреслення проставлено дату 29.11.2019 та засвідчено підписом невідомої особи.
Враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для визнання причин пропуску встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження поважними та відхиляє наведені доводи скаржника щодо встановлення перешкод до судового захисту, оскільки висновки ГТУЮ у Дніпропетровській області про помилкове повернення судом вперше поданої апеляційної скарги не є поважною причиною для пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, підставою для залишення апеляційної скарги без руху є також обставини її подання після закінчення строків, установлених на апеляційне оскарження, без порушення особою, яка її подала, питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з метою надання апелянту можливості усунути зазначені недоліки, шляхом подання в строк визначений цією ухвалою, доказів сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі, та обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Якщо апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Головному територіальному управлінню юстиції у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору на розумний строк.
Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 у справі №904/4502/18 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І.М. Подобєд