проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"14" січня 2020 р. Справа № 913/542/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Білецька А.М., суддя Зубченко І.В.,
за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
за участю представників сторін:
прокурора - Хряк О.О. - службове посвідчення № 053701 від 03.09.2019,
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області (вх. №3752 Л/3) на ухвалу господарського суду Луганської області від 18.11.2019 (повний текст ухвали складено та підписано 18.11.2019, суддя Шеліхіна Р.М.) у справі 913/542/19
за позовом Першого заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі Новоайдарської селищної ради, смт. Новоайдар Новоайдарського району Луганської області
до Відкритого акціонерного товариства “Новоайдарська птахофабрика”, смт. Новоайдар Новоайдарського району Луганської області
про повернення земельної ділянки, -
В жовтні 2019 року перший заступник керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 25.09.2019 №33/2-255вих19 в інтересах держави в особі позивача - Новоайдарської селищної ради до відповідача - Відкритого акціонерного товариства “Новоайдарська птахофабрика” з вимогою: зобов'язати Відкрите акціонерное товариство “Новоайдарська птахофабрика” (код ЄДРПОУ 00851488) повернути Новоайдарській селищній раді (код ЄДРПОУ 04335571) земельну ділянку (кадастровий номер 4423155100:42:012:0120) загальною площею 4,1015 га, яка передана в оренду за договором оренди земельної ділянки від 24.09.2019, який зареєстровано у Книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі за №040942100032 від 24.09.2009.
Позовні вимоги прокурором обґрунтовані тим, що підставою звернення в особі Новоайдарської селищної ради, є порушення інтересів держави, яке полягає у нездійсненні позивачем заходів щодо повернення земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди, що призводить до порушення економічних інтересів держави.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.11.2019 у справі №913/542/19 позовну заяву керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області залишено без розгляду та повернуто її Сєвєродонецькій місцевій прокуратурі Луганської області з посиланням на те, що прокурором не доведено належними доказами наявність підстав для представництва інтересів держави саме в особі Новоайдарської селищної ради, як органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не з'ясовано який орган має здійснювати владні повноваження по відношенню до спірної земельної ділянки.
Заступник керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги прокурор посилається на те, що:
- судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що спірна земельна ділянка належить до земель державної форми власності та у даному випадку ГУ Держгеокадастру у Луганській області має виступати позивачем;
- Новоайдарська селищна рада, яка є уповноваженим державою органом на здійснення функцій власника землі, не дивлячись на тривале порушення відповідачем умов договору та вимог земельного законодавства, маючи відповідні повноваження для захисту порушених інтересів держави, з позовом до суду не зверталась;
- судом першої інстанції не було перевірено наведені прокурором причини, які, на його думку, свідчать про неналежне вжиття позивачем заходів щодо захисту інтересів держави шляхом припинення їх порушення.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2019 визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Білецька А.М., Медуниця О.Є.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 апеляційну скаргу заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області на ухвалу господарського суду Луганської області від 18.11.2019 у справі 913/542/19 залишено без руху. Надано апелянту десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме подати до Східного апеляційного господарського суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням підстав пропуску строку та поданням доказів їх поважності. Роз'яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.
З метою усунення недоліків, визначених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху, від скаржника 23.12.2019 року на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшла заява № 33/2-917вих19 від 17.12.2019 року (вх. № 12054) про усунення недоліків, а саме заява про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що ухвалу господарського суду Луганської області від 18.11.2019 у справі №913/542/19 ним отримано 22.11.2019, апеляційну скаргу подано 30.11.2019, тобто, наявні підстави для визнання причин пропуску процесуального строку поважними.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2019 визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Білецька А.М., Зубченко І.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області на ухвалу господарського суду Луганської області від 18.11.2019 у справі 913/542/19, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, призначено справу до розгляду на "14" січня 2020 р. об 12:30 год. та повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце судового засідання.
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не сповістили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи та роздруківкою з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта".
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, встановлений ст. 273 ГПК України, а саме, 30 днів з дня відкриття апеляційного провадження, а також те, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор у даному спорі позивачем визначив Новоайдарську селищну раду та просить повернути земельну ділянку на її користь, мотивуючи вимоги позову невиконанням селищною радою норм земельного законодавства щодо повернення земельної ділянки після закінчення строку дії договору, а також тим, що в оренду спірну земельну ділянку надавала у 2009 році селищна рада.
При цьому в обґрунтування підстав для здійснення представництва інтересів держави прокурор в позовній заяві зазначає, що місцева прокуратура звернулася до Новоайдарської селищної ради з листом від 06.09.2019 № 33-/2-101 вих.19, поінформувавши орган місцевого самоврядування про встановлені порушення та надавши строк для самостійного вжиття реальних, вичерпних та дієвих заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на захист інтересів держави за встановленим фактом невиконання умов діючого правочину.
У той же час, у відповіді № 813 від 09.09.2019 на вказаний лист Новоайдарська селищна рада повідомила, що договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,1015 га від 16 вересня 2009 року, зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 24.09.2009 за №040942100032 був укладений на 1 рік, до закінчення строку дії договору орендар письмово не повідомляв Новоайдарську селищну раду про намір продовжити його дії.
Таким чином, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою Луганська область, Новоайдарський р-н, смт. Новоайдар, вул. Коваленко, 10-6 з кадастровим номером: 4423155100:42:012:0120 загальною площею 4,1015 га, зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 24.09.2009 за №040942100032 Новоайдарська селищна рада не вживала заходів щодо розірвання цього договору. Водночас, Новоайдарська селищна рада повідомила, що з позовною заявою до ВАТ «Новоайдарська птахофабрика» про повернення земельної ділянки до суду не зверталась.
Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.
На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов'язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені статтею 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.
Згідно з частинами третьою-пятою статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 ГПК України.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це у позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. ч. 1, 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень.
Аналіз статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Відповідно до листа-інформації від 21.10.2019 №9-12-0.61-8111/2-19, наданого Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області, земельна ділянка з кадастровим номером 4423155100:42:012:0120 загальною площею 4,1015 га, яка передана в оренду за договором оренди земельної ділянки від 24.09.2019 за №040942100032 та яка знаходиться за адресою: смт.Новоайдар, вул.Коваленко, 10Б - є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної форми власності.
Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Крім того, згідно з абзацом 4 статті 15-2 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
Відповідно до Положення про Держгеокадастр, вказаний орган є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Наведене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різних функції, а саме:
1)функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності;
2)функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.
Прокурор вказує що, спірна земельна ділянка є комунальною власністю. Однак, вказане спростовується інформацією наданою Держгеокадастром, згідно якої земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення державної форми власності. З огляду на викладене, Держгеокадастр у даному випадку наділений повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист права власності та може самостійно реалізувати свої процесуальні права позивача.
Прокурор, звертаючись з даним позовом до суду, не з'ясував хто має розпоряджатися спірною земельною ділянкою, у зв'язку з чим прокурор не прийняв відповідні заходи реагування до повноважної особи і не виконав обов'язку, встановленого ч.4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” щодо повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень до звернення з позовом до суду.
Стверджуючи про порушення інтересів держави, прокурор не навів певних доводів і не надав доказів того, що відповідач порушив інтереси держави, не повертаючи земельну ділянку власнику.
З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції прокурор звертався з відповідними запитами та вимогами про вчинення селищною радою і Держгеокадастром встановлених законом дій, направлених на реалізацію владних повноважень вказаних осіб. Законом України “Про прокуратуру” передбачено, що прокурор повинен був попередньо до звернення до суду встановити особу, яка має реалізовувати право власності на спірну земельну ділянку, і повідомити її про звернення до суду.
За приписами ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Всупереч вимогам статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором не доведено належними доказами наявність підстав для представництва інтересів держави саме в особі Новоайдарської селищної ради, як органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не з'ясовано який орган має здійснювати владні повноваження по відношенню до спірної земельної ділянки.
Крім того, органи місцевого самоврядування є юридичними особами, наділяються власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону, мають процесуальну правоздатність відповідно до ст.44 ГПК України.
Також, саме по собі не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.
Колегія суддів зазначає, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позовної заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).
При цьому, обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом не залежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.
На підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України апеляційний суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №927/246/18 та узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, в аналогічних спорах.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали господарського суду Луганської області від 18.11.2019 у справі 913/542/19 - без змін.
Враховуючи те, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області на ухвалу господарського суду Луганської області від 18.11.2019 у справі 913/542/19 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Луганської області від 18.11.2019 у справі 913/542/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови складено 17.01.2020.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя А.М. Білецька
Суддя І.В. Зубченко