Справа № 404/9069/19
Номер провадження 3/404/2980/19
14 січня 2020 року суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Загреба Ірина Віталіївна, розглянувши матеріали, що надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ПП - відсутній,
- за скоєння правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП,
ОСОБА_1 , 15.12.2019 р. о 13:20 год., керуючи транспортним засобом - «Toyota Avalon», д/н НОМЕР_1 по вул. Холодноярська, 106 в м.Кропивницький, в порушення п.2.4 ПДР України, не зупинився на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою жезла, після чого був затриманий шляхом переслідування службовим автомобілем д/н НОМЕР_2 на а/д Н-14 Олександрівка - Кропивницький - Миколаїв 5км + 700м, шляхом створення штучного затору.
ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП не визнав. Вказав, що матеріали адміністративної справи не містять доказів на підтвердження допущеного правопорушення. Зазначив, що на вимогу працівника поліції він зупинився на перехресті біля населеного пункту Олександрівка. Стверджував, що на чітку вимогу працівника поліції про зупинку той зупинив транспортний засіб. Тому, просив провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_1 вивчивши матеріали адміністративної справи в їх сукупності з іншими доказами: /протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №320446 від 15.12.2019р. (а.с.1), посвідчення водія (а.с.2), пояснення (а.с.3), відеозапис (а.с.5)/ суддя приходить до наступного висновку.
Так, положеннями ст.122-2 КУпАП із змінами згідно з Законом України №54-IX від 11.09.2019 року визначено 2 частини, які передбачають відповідальність за допущені порушення. Проте, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 поліцейський УПП в Кіровоградській області належно не кваліфікував дії ОСОБА_1 за відповідною частиною статті 122-2 КУпАП, вказавши про вчинення ним правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, без вказівки на відповідну її частину, тобто не надав діям ОСОБА_1 належної юридичної оцінки, що порушує право останнього на захист.
При цьому, у відповідності до п.7 Розділу II «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376, не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, відносно якої він складений.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Водночас, зі змісту вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що було виявлено правопорушення, однак, матеріали справи не містить фактичних даних, на основі яких можна б було встановити наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б достовірно вказували на те, що правопорушник допустив вчинення адміністративного правопорушення у матеріалах справи не має, та в судовому засіданні не встановлено.
З урахуванням того, що неконкретизовано обвинувачення, а в матеріалах адміністративної справи не має й у судовому засіданні не встановлено достатньо беззаперечних доказів його винності у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад зазначеного адміністративного правопорушення.
Згідно ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У відповідності ж до п.3 ч.1 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.122-2, 283-285 КУпАП, суддя, -
Закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Кіровського районного суду
м. Кіровограда Загреба І.В.