15 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/625/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-Агро»
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 (головуючий суддя Шевель О. В., судді Геза Т. Д., Крестьянінов О. О.)
про відмову у відкритті апеляційного провадження
у справі № 922/625/19
за позовом Приватного акціонерного товариства «Насінневе»
до 1) Акціонерного товариства «Укргазвидобування» і 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-Агро»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , і 3) ОСОБА_3
про визнання недійсними правочинів та повернення ділянок
09.12.2019 скаржник подав через Східний апеляційний господарськи суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 922/625/19.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 09.01.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 922/625/19 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 апеляційну скаргу ТОВ «Слобожанське-Агро» залишено без руху, оскільки до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору, не наведено обґрунтувань причин пропуску строку та не надано доказів направлення копії апеляційної скарги учасникам у справі.
До Східного апеляційного господарського суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що копію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 ТОВ «Слобожанське-Агро» отримало 07.11.2019.
28.11.2019 ухвалою Східного апеляційного господарського суду, враховуючи те, що скаржник у встановлений строк не усунув недоліки апеляційної скарги, які було зазначено в ухвалі суду від 04.11.2019, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Слобожанське-Агро» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.09.2019 у справі № 922/625/19.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд керувався пунктом 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Не погодившись з ухвалою апеляційного суду, ТОВ «Слобожанське-Агро» звернулося до касаційного суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції для розгляду.
У поданій касаційній скарзі скаржник зазначає, що товариство вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою у зв'язку з тим, що вказане судове рішення прийнято судом із порушенням норм процесуального права, та такою, що підлягає скасуванню.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваної ухвали.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).
В контексті викладеного суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23.10.1996; «Brualla Gomes de la Torre v. Spain» від 19.12.1997).
Враховуючи викладене та оцінивши доводи скаржника, Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано частину четверту статті 260 та пункт 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України шляхом відмови у відкритті апеляційного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Слобожанське-Агро» на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 922/625/19 у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права апеляційним судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 922/1485/18.
Керуючись статтями 234, 235, 287, частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-Агро» на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 922/625/19.
2. Повернути матеріали касаційної скарги разом з додатками скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил