83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
13.08.07 р. Справа № 23/204
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сладкая жизнь» м. Макіївка
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
с. Гірне
про стягнення 4 715, 47 грн.
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: Оксаниченко А.С. - за довіреністю
Від відповідача: ОСОБА_1 - підприємець
Справа слухалась 24.07.2007р. В засіданні оголошувалась перерва до 07.08.2007р. В засіданні, яке відбулось 07.08.2007р. суд згідно ст. 85 ГПК України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 13.08.2007р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Сладкая жизнь» м. Макіївка, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, підприємця-фізичної особи ОСОБА_1 с. Гірне , 3 575, 96 грн. боргу, 100, 14 грн. пені, 21, 46 грн. інфляційних, 17, 91 грн. річних та 1 000 грн. разової неустойки.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:
- невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого ним товару за договором купівлі-продажу № НОМЕР_1 від 16.09.2005р.;
- отримання товару представником відповідача за відповідними накладними;
- Закон »Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»;
- ст.ст. 509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);
- ст.ст.173, 193, 229 Господарського кодексу України (далі - ГК).
Позивач 23.07.2007р. подав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 575, 96 грн. боргу, 93, 26 грн. пені, 21,46 грн. інфляційних, 16, 35 грн. річних та 1 000 грн. разової неустойки.
Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що: позивач не вказав, за якими накладними та довіреностями представником відповідача чи ним безпосередньо отримано товар; п. ОСОБА_2 не була у трудових відносинах з відповідачем; акт звіряння сторонами не підписано.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення відповідача та представника позивача, суд встановив:
Сторони 16.09.2005р. уклали договір купівлі-продажу № НОМЕР_1, згідно умов якого позивач (продавець) зобов'язався доставити та передати у власність відповідача (покупця) товар, а відповідач (покупець) - прийняти та оплатити товар за узгодженою ціною, зазначеній у накладній, яка є невід'ємною частиною договору (п.1.1).
Пункт 4.2 договору сторони виклали у наступній редакції: »Розрахунки за проданий за цим договором товар покупець має право провести як у безготівковій формі так і готівкою на умовах відстрочки платежу на 5 банківських днів з моменту поставки товару». Тобто, зазначений строк оплати за цим пунктом договору є правом покупця (відповідача), а не обов'язком. Тому суд дійшов до висновку, що строки оплати п.4.2 договором не обумовлені. Інші пункти договору таких умов теж не містять.
За накладними-рахунками № НОМЕР_2 від 12.04.2007р., № НОМЕР_3 від 19.04.2007р., № НОМЕР_4 від 19.04.2007р., № НОМЕР_5 від 20.04.2007р. представник відповідача п. ОСОБА_2 отримала товару на загальну суму 3 587, 96 грн. Позивач не надав суду доказів наявності боргу відповідача станом на 12.04.2007р. в сумі 3 057, 88 грн., зазначеній у розрахунку заборгованості.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача, що п. ОСОБА_2 не була у трудових відносинах з ним тому, що: згідно ч.3 ст.237 ЦК п. ОСОБА_2 була представником відповідача за договором (див. додаток до договору); не подано доказів, що додаток до договору розірвано за угодою сторін.
Позивач не надав суду доказів відсилки (вручення) відповідачу вимоги, передбаченої ст. 530 ЦК, та наявності у відповідача боргу в сумі 3 057, 88 грн. Тому суд відмовляє позивачу у позові.
На підставі ст.ст.237, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 264-267 Господарського кодексу України та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Позивачу у позові відмовити.
Суддя