15 січня 2020 року Справа 160/448/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними і стягнення заборгованості з пенсійних виплат,-
14 січня 2020 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеним адміністративним позовом, в якому заявлені вимоги:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення з червня 2018 року виплати призначеної за віком пенсії ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з пенсіонних виплат пенсіонерові ОСОБА_1 за червень і липень 2018 року у сумі 9990,58 грн. з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;
- допустити негайне виконання рішення суду у даній адміністративній справі в межах суми стягнення невиплаченої пенсії за один місяць - 4995,29 грн.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що його подано з порушенням вимог ст.160,161 КАС України, з наступних підстав.
Так, відповідно до ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем також було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду до ухвалення рішення по справі.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні приписів ст.8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору". Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд зазначає, що не може відстрочити сплату судового збору позивачу, оскільки з наданих документів не вбачається сума отриманого позивачем сукупного доходу за попередній календарний рік.
За викладених обставин, відсутні підстави для відстрочення позивачу сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову, у зв'язку з чим, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Розмір судового збору обчислюється відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік", станом на 1 січня 2020 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2 102 гривні.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем заявлено вимогу майнового характеру на загальну суму 9990,58 грн. та вимогу немайнового характеру, отже сума судового збору за заявлені вимоги складає - 840,80 грн. + 840,80 грн. = 1681,6 грн.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 КАС України, а тому згідно з ч.1 ст.169 КАС України вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачеві строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними і стягнення заборгованості з пенсійних виплат - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 1681,6 грн. за наступними банківськими реквізитами: отримувач УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253; рахунок UA238999980313131206084004008; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; код бюджетної класифікації доходів 22030101.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма