49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)
15 січня 2020 р. Справа № 160/456/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої (Павловської) Ганни Олегівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29719190 відносно Фермерського господарства «Дар» (ЄДРРОУ 20209819) від 27.12.2018 р., прийнятого державним реєстратором Андрєєвою (Павловською) Ганною Олегівною, -
14.01.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої (Павловської) Ганни Олегівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд визнати протиправним запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29719190 відносно Фермерського господарства «Дар» (ЄДРРОУ 20209819) від 27.12.2018 р., прийнятий державним реєстратором Андрєєвою (Павловською) Ганною Олегівною, як незаконний; скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29719190 відносно Фермерського господарства «Дар» (ЄДРРОУ 20209819) від 27.12.2018 р., прийнятий державним реєстратором Андрєєвою (Павловською) Ганною Олегівною.
Згідно зі ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи є передбачені нормами Кодексу адміністративного судочинства України підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно пп.1 п.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому, вирішуючи питання чи належить розглядати даний адміністративний спір за правилами адміністративного судочинства, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Інший порядок судового провадження встановлений Положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно з ч. 6, 13 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами
Аналізуючи зазначені вище норми, суд приходить до висновку, що за загальним правилом у порядку господарського судочинства суди вирішують справи у спорах між суб'єктами господарювання щодо права власності чи іншого речового права на майно, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права).
Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач - ОСОБА_1 вважає себе співвласником Фермерського господарства «ДАР» (код ЄДРПОУ 20209819, зареєстрованого Новомосковською районною державною адміністрацією 26 листопада 2001 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 12091200000000066, юридична адреса: 51242, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне) в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, в прохальній частині позову позивач просить суд визнати протиправним та скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29719190 відносно Фермерського господарства «Дар» (ЄДРРОУ 20209819) від 27.12.2018 р., прийнятий державним реєстратором Андрєєвою (Павловською) Ганною Олегівною.
Суд зазначає, що в обґрунтування заявленого позову, позивач зазначила, що 27.12.2018 р. о 19 год. 10 хв. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвою (Павловською) Ганною Олегівною за заявою ОСОБА_3 , зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень відносно Фермерського господарства «Дар» (ЄДРПОУ 20209819) (номер запису про обтяження: 29719190), при цьому рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44904429 у вигляді арешту вказаного нерухомого майна прийнято 28.12.2018 р. о 18 год. 42 хв.
Підста вою виникнення обтяження стала ухвала суду у справі № 757/3 5628/17-ц, видана 14.12.2018 року Печерським районним судом м. Києва.
Відтак, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є спір про право, який виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Отже, вказаний спір не є публічно-правовим та не пов'язаний із захистом прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.
Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 26.12.2019 р. у справі №120/891/19-а (адміністративне провадження №К/9901/22933/19), в якій зазначається, що колегія суддів враховує й правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02.10.2019 (справа №807/137/18), де остання, з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відступила від висновків, викладених у постановах від 04.04.2018 у справах №817/567/16 та №826/9928/15, від 10.04.2018 у справі №808/8972/15, від 16.05.2018 у справі №826/4460/17, від 23.05.2018 у справі №815/4618/16, від 05.06.2018 у справі №04/20728/14, від 12.06.2018 у справі №823/378/16, від 13.06.2018 у справах №820/2675/17 та №803/1125/17 щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
У вказаному рішенні Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на нерухоме майно не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою. Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів. Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Беручи до уваги наведене, ураховуючи суть спірних правовідносин, їх правову природу й склад учасників, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що даний спір не є публічно-правовим, а відтак не належить до юрисдикції адміністративних судів, й це виключає розгляд даної справи в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, заявлений спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а справа не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції і повинна вирішуватись, враховуючи суб'єктний склад сторін у даній справі, в порядку господарського судочинства.
Крім того, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої (Павловської) Ганни Олегівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29719190 відносно Фермерського господарства «Дар» (ЄДРРОУ 20209819) від 27.12.2018 р., прийнятого державним реєстратором Андрєєвою (Павловською) Ганною Олегівною.
Керуючись п.1 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої (Павловської) Ганни Олегівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29719190 відносно Фермерського господарства «Дар» (ЄДРРОУ 20209819) від 27.12.2018 р., прийнятого державним реєстратором Андрєєвою (Павловською) Ганною Олегівною.
Роз'яснити позивачу право на звернення з даним позовом до відповідного господарського суду в порядку, передбаченому чинним господарсько-процесуальним законодавством.
Ухвала набирає законної сили згідно ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно до ч. 4 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова