копія
13 січня 2020 року Справа № 160/11686/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
21.11.2019 р. ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі - відповідач), з наступними позовними вимогами:
- визнати дії відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 49094. вул. Набережна - Перемоги 26, м. Дніпро, Код ЄДРПОУ 21910427, за листом "Про відмову у перерахунку пенсії" від 25.04.2019 р. за № 95/03/22-19 відсутність законних підстав що до переведення на пенсію за віком Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за довідкою із середньомісячного заробітку враховуючи норми ст. 54 ч. 2 ст. 57. та збільшення пенсійних виплат за понаднормативний стаж роботи за нормою ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , паспорт: серія НОМЕР_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 - протиправними.;
- зобов'язати відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, 49094, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Код ЄДРПОУ 21910427, провести перерахунок та виплачувати пенсію за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням норми ст. 57 із середньомісячного заробітку та збільшення пенсійних виплат за понаднормативний стаж роботи за нормою ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 01.05.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона має право на пенсійне забезпечення до норми восьмого розділу ст. ст. 49, 50, 54,55, 56, 57 Закону України «Про статус і с соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими на даний час отримує пенсійні виплати. Ознайомившись та проаналізувавши текст протоколу призначення пенсії про розрахунок пенсійних виплат Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області прийшла до висновку, що краще отримувати пенсійні виплати за віком у відповідності до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року враховуючи норми положень ст. 54 ч. 2 ст. 57; ч. 2 ст. 56, 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З метою реалізувати своє пільгове право на перерахунок пенсійних виплат по інвалідності за норми ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 р. звернулася з письмовою заявою 24.04.2019 р. до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області про переведення на пенсію за віком Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи норми ст. 54 ч. 2 ст. 57 ч. 2 ст. 56, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідачем було відмовлено в перерахунку пенсії за заявою позивача про що надіслано лист від 25.04.2019 року за № 95/03.22-19, з чим позивач не погодилась та звернулася до суду з даним позовом.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/11686/19 передана до розгляду судді Віхровій В.С.
Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 р. позовна заява прийнята до розгляду та відкрито спрощене провадження без виклику учасників справи.
20.12.2019 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого вказує про незгоду з вимогами позову, оскільки із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ОСОБА_1 до Головного управління не зверталась, питання щодо призначення пенсії за віком із врахуванням Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Головним управлінням не розглядалось. Враховуючи вище викладене, зобов'язання здійснити переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням ст. 56, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач вважає безпідставним та передвчасним.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду з 10.02.1994 р. та отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків (захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС) згідно ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із урахуванням п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
24.04.2019 р. позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області було подано заяву про перерахунок пенсії за віком Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до ч. 2 ст. 57 ч. 2 ст. 56, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 27 Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Листом відділу з питань призначення та перерахунку пенсії №18 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №95/03.22-19 від 25.04.2019 р. позивачу повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії на підставі ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки пенсія була призначена згідно ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Вирішуючи спір по суті заявлений позовних вимог суд виходить з наступного.
Згідно статті 54 Закону 796-ХІІ, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Згідно статті 57 Закону №796-ХІІ обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:
менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців;
не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;
менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Пенсія позивачу розрахована згідно частини 9 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (надалі -Порядок)
Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), коефіцієнт заробітної плати (Кзі, Кз2, КзЗ, ..., Кзп) за кожний місяць роботи в зоні відчуження, який враховується під час обчислення пенсії, визначаються за формулами, наведеними у вказаному вище Порядку.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається:
для пенсій по інвалідності - як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи;
Під час визначення коефіцієнта заробітної плати у випадках, передбачених цим пунктом, середня заробітна плата за рік у відповідному періоді вважається середньомісячною платою робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, відповідного року.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Згідно п.п. 1.7, п. 1 Розділу І постанови Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зареєстрованої Міністерством юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
У відповідності до ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач, як особа яка отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків (захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС), згідно ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", де не враховується страховий стаж, звернулась до Головного управління із заявою від 24.04.2019 року про перерахунок пенсії відповідно до ч.2 ст.57, ч.2 ст.56 Закону 796-ХІІ враховуючи норми ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Судом встановлено, що позивач із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ОСОБА_1 до Головного управління не зверталась, питання щодо призначення пенсії за віком із врахуванням Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Головним управлінням не розглядалось.
Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що відповідачем було відмовлено позивачу в такому перерахунку та слідовно зобов'язання здійснити переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням ст. 56, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є передвчасним.
В даному випадку органом пенсійного фонду було надано відповідь виходячи з наявної інформації щодо призначеної та отриманої пенсії позивача.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини, в своєму рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем, на переконання суду, не були порушені права позивача та звужені її права і законні інтереси, з огляду на те, що звертаючись за перерахунком недотримано порядок його проведення з урахуванням особливостей вже призначених пенсійних виплат.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.
При цьому суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
Враховуючи встановлені судом обставини справи у взаємозв'язку із вимогами законодавства, яке регулює спірні відносини суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат за наслідками справи не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-77, 90, 139, 246-247, 249, 255, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) В.С. Віхрова
Рішення не набрало законної сили 13.01.20
Суддя В.С. Віхрова
Згідно з оригіналом
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді Ю.Ю. Ковтун