Провадження № 11-кп/803/3283/19 Справа № 205/7734/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 грудня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_8 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2019 року про задоволення подання адміністрації колонії про умовно - дострокове звільнення від відбування призначеного покарання засудженого ОСОБА_7 ,
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2019 року подання адміністрації колонії задоволено та звільнено ОСОБА_7 умовно-достроково від відбування призначеного йому покарання вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2017 року.
Мотивуючи ухвалене рішення, суд посилався на те, що ОСОБА_7 за час відбування покарання характеризується добре, працевлаштований на виробництві установи, до покладених службових обов'язків ставиться сумлінно. При цьому, судом було враховано, що станом на 04 жовтня 2019 року засуджений відбув більше 2/3 строку покарання, за весь період відбування покарання у виді позбавлення волі засуджений мав 3 дисциплінарних заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до суспільно-корисної праці, при цьому жодного дисциплінарного стягнення. Крім того, ОСОБА_7 дотримувався правомірних та ввічливих стосунків з персоналом виправної установи, бере участь у програмах диференційованого виховного впливу, провину у скоєних злочинах визнає повністю, а також підтримує стійкі соціальні зв'язки зі своєю родиною шляхом листування і особистих побачень, отримує посилки.
В апеляційній скарзі прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_8 просить ухвалу скасувати та винести нову, якою відмовити у задоволенні подання адміністрації установи.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що при винесенні ухвали районним судом не враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно - дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, лише якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Прокурор зауважує, що 26 грудня 2013 року судом було встановлено, що ОСОБА_7 довів своє виправлення і до нього застосовано ст. 81 КК України, проте після цього ОСОБА_7 вчинив ще шість злочинів, за які його було засуджено 22.12.2014, 10.03.2017, 31.05.2017 та 20.09.2017 рр. Позитивні зміни в поведінці ОСОБА_7 насправді не настали і він не виправився, а застосування умовно - дострокового звільнення до нього є вкрай недоцільним та неефективним.
В запереченнях на апеляційну скаргу засуджений ОСОБА_7 зазначає, що доводи прокурора про те, що він не став на шлях виправлення є необґрунтованими. На переконання останнього, суд з достатньою повнотою дослідив дані про його особу та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність його звільнення від відбування покарання умовно-достроково.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який апеляційну скаргу підтримав, засудженого, який проти задоволення скарги заперечував, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного застосування до засудженого умовно-достроково звільнення від відбування покарання, суд вважає їх такими, що не заслуговують на увагу виходячи з такого.
Згідно ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироку суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
В силу ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Отже, зі змісту наведених положень закону вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково від відбування покарання є не формальний сплив певного строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення особи засудженого та умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції при розгляді подання щодо ОСОБА_7 повно, всебічно і об'єктивно дослідив необхідні матеріали провадження, та дійшов обґрунтованих висновків, що засуджений довів своє виправлення, а тому може бути звільнений від відбування покарання умовно-достроково.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 відбуває покарання у виді 3 років 4 місяців позбавлення волі, призначене йому за ч. 2 ст.185, ч. 4 ст. 70 КК України вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2017 року.
Приймаючи рішення про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання, судом першої інстанції враховано, що станом на 04 жовтня 2019 року засуджений відбув більше 2/3 строку покарання, за весь період відбування покарання у виді позбавлення волі засуджений мав 3 дисциплінарних заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до суспільно-корисної праці, при цьому жодного дисциплінарного стягнення. Крім того, ОСОБА_7 дотримувався правомірних та ввічливих стосунків з персоналом виправної установи, бере участь у програмах диференційованого виховного впливу, провину у скоєних злочинах визнає повністю, а також підтримує стійкі соціальні зв'язки зі своєю родиною шляхом листування і особистих побачень, отримує посилки. З характеристики ОСОБА_7 слідує, що за час відбування покарання останній характеризується добре, працевлаштований на виробництві установи, до покладених службових обов'язків ставиться сумлінно.
Надаючи оцінку наведеним обставинам, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявність підстав для застосування до засудженого положень ст. 81 КК України.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про необґрунтованість судового рішення, то вони свого підтвердження під час апеляційного розгляду не знайшли.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції з достатньою повнотою дослідив особу засудженого та дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність його умовно-дострокового звільнення, навівши при цьому докладні мотиви свого рішення.
Ті обставини, що ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності притягується не вперше, на переконання колегії суддів, самі по собі слугувати підставою для відмови в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання не можуть, як і вказувати на те, що поведінка засудженого не зазнала позитивних змін.
Враховуючи наведене, суд вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою й належним чином вмотивованою та підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, для її зміни або скасування під час апеляційного розгляду не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4