Справа № 628/3750/19
Провадження №2/628/184/20
15 січня 2020 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області у складі судді Шиховцової А.О., перевіривши відповідність позовної заяви ОСОБА_1 , представник позивача: адвокат Бессонова Ольга Миколаївна, до Приватного акціонерного товариства СК «Альфа страхування», про стягнення не виплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди,
16.12.2019 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача: адвокат Бессонова Ольга Миколаївна, до Приватного акціонерного товариства СК «Альфа страхування», про стягнення не виплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди.
Ухвалою від 21 грудня 2019 року дана позовна заява була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачем при зверненні до суду з вищезазначеною позовною заявою судовий збір не сплачено та документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до законуне надано, а тому позовна заява подана без додержання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, що стало підставою для залишення її без руху. В ухвалі від 21.12.2019 р. було зазначено, що є невірним посилання позивача про те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Так, зокрема, згідно зі статтею 16 Закону України «Про страхування», статтею 979 ЦК України договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Отже, за своєю правовою природою договір страхування є договором про надання послуг.
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, а відповідно до пункту 22статті 1 цього ж Закону споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
На підставі аналізу вищевказаних правових приписів та урахуванням пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», Верховний Суд України під час розгляду цивільної справи № 6-126цс14 сформулював правову позицію, згідно з якою роз'яснив, що до відносин, які регулюються нормами Закону України «Про захист прав споживачів», належать, зокрема, відносини, які виникають при укладенні договору страхування.
З урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 10.11.2011р. у справі № 1-26/2011р. Верховний Суд України в Узагальненнях судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів висловив позицію про те, що оскільки діяльність страховика підпадає під визначення послуги і виконавця, що містяться в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», то у разі, якщо договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої фізичної особи, такі правовідносини регулюються Законом «Про захист прав споживачів» в частині, не врегульованій спеціальним законом.
Цей висновок стосується й договорів майнового страхування, де страхувальниками є фізичні особи, а відносини спрямовані на захист особистих майнових інтересів страхувальника або іншої особи, що визначена у договорі, шляхом задоволення майнової потреби страхувальника, яка виникає або може виникнути після настання певних подій.
Крім того, під час розгляду цивільної справи № 212/1101/18 (постанова від 17.04.2019р.) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що положення щодо відповідальності страховика, закріплені в Законі України «Про страхування» та главі 67 ЦК України, є спеціальними нормами права, а в Законі України «Про захист прав споживачів» загальними.
Виходячи з мотивів позову, позивач стверджує про незаконність дій відповідача, який всупереч вимогам закону та умовам договору добровільного страхування майна не виплатив страхового відшкодування в повному розмірі. Тобто, законність дій відповідача підлягає перевірці саме на відповідність цих дій вимогам Закону України «Про страхування» та положенням глави 67 ЦК України, а предметом судового захисту є права позивача як страхувальника, а не як споживача і тому, спеціальними нормативно-правовими актами, які регулюють спірні правовідносини є Закон України «Про страхування» та положення глави 67 ЦК України, внаслідок чого вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», який є загальним, на дані правовідносини не поширюються.
З урахуванням того, що позовна заява була підписана та надіслана до суду адвокатом Бессоновою О.М., як представником позивача, копія ухвали про залишення позовної заяви без руху була надіслана судом на адреси, що вказані у позовній заяві, адвоката Бессонової О.М. та позивача ОСОБА_1 .
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху адвокат Бессонова О.М. одержала 24.12.2019 року, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення. Поштове відправлення, адресоване позивачеві Коротуну повернулося не врученим із зазначенням на поштовому конверті про те, що адресат не проживає за вказаною адресою.
Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 03 04 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
До теперішнього часу ухвала суду від 21 грудня 2019 року залишається не виконаною, строк на усунення недоліків сплинув.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, « .... де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
З огляду на вищевикладене, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути.
Керуючись ст.ст.185, 258, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача: адвокат Бессонова Ольга Миколаївна, до Приватного акціонерного товариства СК «Альфа страхування», про стягнення не виплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди - вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги у 15-ти денний строк.
Суддя А.О.Шиховцова