Номер справи 623/4337/19
Номер провадження 2/623/155/2020
іменем України
15 січня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Герцов О.М.
при секретарі Рзаєвій І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізюмі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних збитків від суми боргу, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних збитків від суми боргу.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 20 липня 2010 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області у справі №2-1499/2010 постановлено заочне рішення, яким було стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 32795,59 грн. та частково сплачене державне мито у сумі 163,98 гривень, частково сплачені витрати на інформаційно - технічне забезпечення у сумі 75,90 гривень. Рішення набрало законної сили 06 серпня 2010 року.
Як зазначає представник позивача, оскільки відповідачем не сплачено борг за рішенням суду, то банку спричинено втрати від інфляції. Також, з урахуванням положень ст.625 ЦК України з відповідача належить стягнути 3 % річних, що становить: за період з липня 2010 року по грудень 2018 року - 3 % річних в розмірі 6982,15 грн., інфляційних збитків у розмірі 34875,18 грн.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 3 % річних, що становить: за період з липня 2010 року по грудень 2018 року - 3 % річних в розмірі 6982,15 грн., інфляційних збитків у розмірі 34875,18 грн., а також стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
Ухвалою судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25.11.2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області у справі №2-1499/2010 постановлено заочне рішення, яким було стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 32795,59 грн. та частково сплачене державне мито у сумі 163,98 гривень, частково сплачені витрати на інформаційно - технічне забезпечення у сумі 75,90 гривень. Рішення набрало законної сили 06 серпня 2010 року. (а.с.19).
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму збитків від інфляції в розмірі 3 % річних в зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений ч.2 ст.16 ЦК України. До таких способів належить, серед іншого, і відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України, в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із постанови Верховного суду України від 01.10.2014 року, справа №6-113/цс14, даним судом була розглянута справа про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання рішення суду та викладена правова позиція №113цс14, згідно якої за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Також, відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною п'ятою статті 11 ЦК України передбачається виникнення цивільних прав та обов'язків з рішення суду. Таким чином, на підставі рішення суду можуть виникати зобов'язання, які залежно від змісту можуть бути грошовими або негрошовими.
За змістом статей 524, 533-535 та 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто, приписи цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній і у постанові від 6 липня 2016 року № 6-1946цс15.
Також, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідачем не надано доказів щодо наявності обставин, які б перешкоджали йому виконати рішення суду і тим самим мінімізувати збитки позивача. Розрахунки позивача щодо розміру завданих збитків, викликаних невиконання рішення суду, відповідачем також не спростовано.
Беручи до уваги наведені обставини, суд приходить до висновку, що у зв'язку із невиконанням відповідачем рішення суду про стягнення суми, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до розрахунку за період з липня 2010 року по грудень 2018 року - 3 % річних в розмірі 6982,15 грн., інфляційних збитків у розмірі 34875,18 грн., що разом становить суму у розмірі 41857 гривень 33 копійок.(а.с.17-18).
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягають з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 14, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 22, 533, 625, 1166 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних збитків від суми боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», адреса місця знаходження: 04114 місто Київ вулиця Автозаводська будинок 54/19, п/р НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк» у м. Києві, МФО 322001, код ЄДРПОУ 21133352 - заборгованість, втрат від інфляційних процесів та 3% річних на загальну суму 41857 гривень 33 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», адреса місця знаходження: 04114 місто Київ вулиця Автозаводська будинок 54/19, п/р НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк» у м. Києві, МФО 322001, код ЄДРПОУ 21133352 - судового збору у розмірі 1921 гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: О.М.Герцов