Ухвала від 13.01.2020 по справі 474/3/20

Справа №474/3/2020

Провадження №1-кс/474/11/2020

УХВАЛА

Іменем України

13.01.20р. Смт.Врадіївка

Слідчий суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

скаржника ОСОБА_3

слідчого Врадіївського ВП ОСОБА_4

розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Врадіївського ВП ОСОБА_5 від 21.02.2019р. про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12019150200000006 від 04.01.2019 р. та на бездіяльність слідчого, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, в порядку ст. 303 КПК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеною скаргою, в якій посилаючись на те, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження є незаконною, такою що не відповідає вимогам ст. 110 КПК, просила її скасувати. Ствердєувала, що досудове розслідування проведено не повно. Вона ж, посилаючись на те, що слідчий в порушення ст. 214 КПК України, не зареєстрував її заяву про вчинений злочин за ст. 190 КК України, в ЄРДР, а заніс її лише до ЖЄО по Врадіївському Вп, просила зобов'язати слідчого внести відомості за її заявою до ЄРДР. Посилалася, що оскаржуване рішення та довідку про розгляд її заяви від 05.12.2019р., без внесення до ЄРДР, дізналася лише 30.12.2019р.

Представник Врадіївського ВП ОСОБА_4 в судовому засідання заперечила проти задоволення скарги, як безпідставну, пославшись, що по заяві скаржниці поведені всі необхідні слідчі дії, в ході яких встановлено, що після відмови останньої від виданого кредиту, кошти були перераховані позичальнику повністю.

Дослідивши матерілаи скарги, слідчий суддя приходить до наступного.

Так, 04.01.2019р. на підставі заяви ОСОБА_3 до ЄРДР внесено відомості за №12019150200000006 про те, що в жовтні 2016р. ОСОБА_6 під час оформлення кредиту в сумі 15 тис. грн.. на придбання меблів у представника банку «Платинум Банку» ОСОБА_7 , зловживаючи її довірою та шахрайським шляхом заволоділа кредитними коштами.

В ході проведення досудового розслідування слідчим допитано в якості свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 щодо обставин відмови ОСОБА_3 від кредиту, та повернення коштів на рахунок ПАТ «ПТБ», витребував платіжне доручення від 28.12.2016р. з видом призначення платежу - повернення грошових коштів за товар, зави рпо розірвання кредитного договору від 28.10.2019р., загальної інформації по кредиту від нового кредитора ТОВ ФК «Кредит - Капітал» про отримання ОСОБА_3 мікрокредиту через мережу інтернет шляхом використання банківської верифікації боржника, договору про відступлення права вимоги, заявки наотримання кредиту з додатками та довідки про наявність заборгованості в сумі 6540,08 грн. з яких 5210,06 грн. - тіло кредиту та 1330,02 грн. віндикаційні витрати.

21.02.2019р. слідчий ОСОБА_5 виніс постанову про закриття даного кримінального провадження, в мотивувальній частині якої виклав зміст витягу з ЄРДР, обставини встановлення ним передачі на підставі договору про відступлення права вимоги кредитного портфелю новому кредитору ТОВ ФК «Кредит - Капітал», та пославшись на норми ЦК України що регулюють порядок укладення, права та обов'язки сторін за довогором факторингу, прийшов до висновку що обставини зазначені в заяві про злочин є цивільними правовідносинами, в зв'язку з чим закрив провадження за відсутності складу кримінального правопорушення.

05.12.2019р. заявниця ОСОБА_3 звернулася з заявою по тому ж самому факту, що було викладене нею в заяві від 03.01.2019р. та було внесене до ЄРДР 04.01.2019р., до Врадіївсаького ВП, яка була зареєстрована в ЖЄО за № 2456 від 05.12.2019р, за результатами розгляду якої ДОП Врадіївського ВП ОСОБА_9 було складено довідку.

Відомостей про вручення постанови про закриття кримінального провадження та довідки від 05.12.2019р. заявниці, в інший період ніж зазначений нею, матеріали наданих на ухвалу суду кримінальних проваджень не містять.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження до суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб.

При цьому, розглядаючи скаргу на рішення органу досудового розслідування, в даному випадку скаргу на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, слідчий суддя зобов'язаний дослідити та встановити, чи досудове розслідування по кримінальному провадженні проведено об'єктивно та повно, чи з'ясовано всі необхідні обставини та чи обґрунтовано прийнято рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 110 КПК України постанова слідчого повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови та мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.

Крім того, згідно практики ЄСПЛ, зокрема уп. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звернуто увагу на те, що держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Однак, у ході досудового розслідування слідчий, хоч і опитав потерпілого та свідків з приводу обставин, проте не надав належної оцінки їм поясненням, з огляду на наявні в кримінальному провадженні докази, та не перевірив такі обставини, зокрема, щодо повернення грошових коштів скаржницею наступного дня після укладення договору мікрокредиту 28.10.2016р., їх перерахування на рахунки позичальника ввіреною нею особою лише 28.12.2016р., тобто через два місяці, обставини того, що складовими заборгованості є тіло кредиту в сумі 5100 грн., а не будь - які інші платежі (н-д: відсотки, пені, штрафи, тощо), при тому, що скаржниця та свідки події стверджували про повернення кредитних коштів в повному обсязі ще у жовтні 2016р. внаслідок розірвання кредитного договору, не перевірив рух коштів, реквізитів рахунків (номер рахунку, МФО банківської установи), власника рахунку, призначенням платежу, датою та часом здійснення платежу, часом проведення платежу, номером платіжного документа, сумою платежу. Ним же не було одержано інформації щодо обставин оформлення мікрокредиту (ким, де та коли, ІР - адреси з яких відбувалася подача заявок на отримання кредиту, тощо), та не вчинив інші необхідні слідчі дії за вказаних обставин.

Тобто, слідчий в порушення вимог ст. 110 КПК України не здійснив оцінку всієї сукупності зібраних в ході досудового розслідування доказів, не вмотивував винесене ним рішення, та не застосував всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Він же закриваючи кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю складу злочину, не конкретизував особу, в діях якої він не вбачає ознак складу злочину та не вказав, які саме ознаки кримінального правопорушення та їх елементи відсутні в її діях.

За таких обставин справи слідчий суддя приходить до висновку, що постанову слідчого про закриття кримінального провадження слід скасувати, задовольнивши тим самим скаргу заявника в цій частині.

Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Разом з тим, в ході розгляду скарги встановлено, що 04.01.2019р. до ЄРДР вже внесено відомості за заявою ОСОБА_3 щодо шахрайських дій ОСОБА_6 аналогічною заяві поданій нею до Врадіївського ВП 05.12.2019р., яка була зареєстрована в ЖЄО.

Враховуюче, що повторне та одночасне внесення до ЄРДР відомостей про одне і теж кримінальне правопорушення положеннями КПК України не передбачено, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_3 в частині повторного внесенння до ЄРДР відомостей щодо шахрайських дій ОСОБА_6 .

Строк звернення із скаргою ОСОБА_3 не пропустила, оскільки належні докази надсилання та отримання нею оскаржуваної постанови в матеріалах кримінальних проваджень відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303-307 КПК України,слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Врадіївського ВП ОСОБА_5 від 21.02.2019р. про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12019150200000006 від 04.01.2019 р. та на бездіяльність слідчого що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, в порядку ст. 303 КПК України - задовольнити частково.

Скасувати постанову слідчого Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 від 21.02.2019р. про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12019150200000006 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та кримінальне провадження направити для проведення досудового розслідування.

В іншій частині скарги (зобов'язати внести до ЄРДР відомості про вчинене кримінальне правопрушення за ч.2 ст. 190 КК України) - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала в повному обсязі буде виготовлена на протязі 5 діб.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
86907293
Наступний документ
86907295
Інформація про рішення:
№ рішення: 86907294
№ справи: 474/3/20
Дата рішення: 13.01.2020
Дата публікації: 07.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Врадіївський районний суд Миколаївської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (25.02.2020)
Дата надходження: 25.02.2020
Розклад засідань:
28.02.2020 10:00 Врадіївський районний суд Миколаївської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
СОКОЛ ФЕДІР ГРИГОРІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
СОКОЛ ФЕДІР ГРИГОРІЙОВИЧ
заявник:
Марчук Євдокія Костянтинівна