Справа № 474/1290/19
Провадження № 1-кс/474/6/20
Іменем України
10.01.20 року смт. Врадіївка
Слідчий суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
з участю: слідчого ОСОБА_3
без участі: представника власника майна ТОВ «М.С.Л. - адвоката ОСОБА_4
фактичного власника майна - ОСОБА_5
розглянув клопотання слідчого СВ Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Врадіївського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019150200000398 від 20.12.2019р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, -
встановив:
Слідчий звернулася до суду з клопотанням, в рамках кримінального провадження № 12019150200000398 від 20.12.2019р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, в якому просить накласти арешт на термінал моделі «WХ - 100», який належить ТОВ «М.С.Л.», шляхом заборони його відчужувати, розпоряджатись та користуватися цим майном будь-яким особам.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 20.12.2019 року до Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області надійшли матеріали про те, що на території смт. Врадіївка, Миколаївської області, невідомі особи займаються незаконним гральним бізнесом в приміщенні «Космолот», яке розташоване за адресою: вул. Героїв Врадіївщини, 93/3, смт. Врадіївка, Миколаївської області та в приміщенні «Лото золото», яке знаходиться за адресою: вул. Героїв Врадіївщини, 152У, смт. Врадіївка, Миколаївської області. За даним фактом розпочате кримінальне провадження за № 12019150200000398 від 20.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, а саме зайнятття гральним бізнесом.
Крім того, 24.12.2019 року до Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення про те, що у магазині по вул. Героїв Врадіївщини, 125А, в смт. Врадіївка, Миколаївської області, незаконно надають послуги в гральному бізнесі. Дане повідомлення було долучено до кримінального провадження за № 12019150200000398 від 20.12.2019 року.
Посилаючись на приписи ст.ст. 40, 98, 100, 110, 170, 171 КПК України, слідчий вказує на необхідність накладення арешту на майно (термінал моделі «WХ - 100», який належить ТОВ «М.С.Л.»), з метою з береження речового доказу та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та вирішення спору.
Слідчий ОСОБА_3 , який входить до слідчо-оперативної групи, підтримав клопотання з вищезазначених підстав та наполягав на його задоволенні.
Представник власника майна - ТОВ «М.С.Л.» адвокат ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання (телефонограма № 6 від 09.01.2020 року), на його розгляд не з'явився, звернувся на електронну адресу суду з запереченням (вх. 67 від 09.01.2020 року), в якому просить проводити розгляд даного клопотання в його відсутність. Крім цього, просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Врадіївського ВП щодо накладення арешту на майно (електронний термінал SX-410), яке було вилучене 24.12.2019 року під час проведення незаконного обшуку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на його необґрунтованість, суттєве порушення Конституційних прав та інтересів його законних власників, що є неприпустимим.
Фактичний власник майна - ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання (телефонограма № 5 від 09.01.2020 року), на його розгляд не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв про розгляд клопотання в його відсутність не надав.
Враховуючи приписи ст. 172 КПК України, якою визначено, що неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, вважає доцільним розглянути питання про арешт майна, без участі осіб, які не з'явилися в судове засідання.
Матеріали клопотання містять:
витяг з кримінального провадження № 12019150200000398 від 20.12.2019р., внесеного на підставі матеріалів правоохоронних органів та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень про те, що на території смт. Врадіївка, Миколаївської області, невідомі особи, займаються незаконним гральним бізнесом, в приміщенні «Космолот», яке розташоване за адресою: вул. Героїв Врадіївщини, 93/3, смт. Врадіївка, Миколаївської області та в приміщенні «Лото золото», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
витяг з кримінального провадження № 12019150200000398 від 20.12.2019р., внесеного на підставі матеріалів інформування за № 64/22/20-167 від 20.12.2019 року про те, що на території смт. Врадіївка, Миколаївської області, невідомі особи, займаються незаконним гральним бізнесом, в приміщенні магазину, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;
рапорт чергового ОСОБА_8 на ім'я начальника Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області від 24.12.2019 року щодо реєстрації звернення за № 2563 працівника поліції УСР щодо незаконного надання послуг у гральному бізнесі, а саме в магазині, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
протокол огляду місця події від 24.12.2019р., згідно якого слідчим СВ Врадіївського ВП ОСОБА_6 в присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , 24.12.2019 року, в період часу з 14 год. 50 хв. до 15 год. 30 хв., проведено огляд у приміщенні магазину «Техніка для дому» за адресою: вул. Героїв Врадіївщини, 125А, смт. Врадіївка, Миколаївської області. Об'єктом огляду є термінал сірого кольору, розташований на середній полиці з лівого боку магазину, на якому з лівого боку наявний напис чорного кольору «ИНВ № 149266», кнопка «вкл. - викл.» чорного кольору, під якою приєднаний кабель білого кольору. На момент здійснення огляду на дисплею наявний надпис «Авторизація», а нижче «Логін». Під дисплеєм наявні п'ять кнопок сірого кольору, нижче кнопки білого кольору з цифрами, а з правого боку від них - кнопки червоного, жовтого, сірого та зеленого кольору. Зверху над дисплеєм наявний вузький отвір, де знаходиться папір, з правого боку є отвір для проведення карткою, інших підписів чи позначок не має. У задній частині терміналу наявні п'ять отворів та в крайньому правому отворі знаходиться кабель чорного кольору. На момент здійснення огляду другий отвір з ліва моргає червоним кольором та на нижній частині терміналу наявні наклейки білого та чорного кольору. Даний термінал після огляду було від'єднало від кабелів, поміщено до спец-пакету № 4345572 та тимчасово вилучено до Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області;
ліцензію серії АВ № 446755 від 02.09.2013 року, з якої слідує, що Товариству з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» було надано дозвіл на випуск та проведення лотерей, строком дії з 23.02.2001р. по 23.02.2014р.;
посвідчення, видане ТОВ «М.С.Л.» Придніпровське представництво № ПДТ-18-000001, з якого вбачається, що розповсюджувачем білетів державних лотерей є ТОВ «Придніпровський Трейд», місцем розташування точки продажу білетів за адресою: смт. Врадіївка, вул. Героїв Врадіївщини, 125А, Миколаївської області, строк дії посвідчення з 01.02.2018р. по 31.01.2021р.;
заява ОСОБА_5 від 24.12.2019 року щодо надання дозволу працівникам поліції на здійснення огляду, належного йому магазину «Техніка для дому», який знаходиться за вищевказаною адресою;
пояснення ОСОБА_5 від 24.12.2019р., в якому зазначені обставини щодо проведення 24.12.2019 року огляду належного йому магазину «Техніка для дому», розташованого за адресою: смт. Врадіївка, вул. Героїв Врадіївщини, 125А, Миколаївської області, тапід час якого також оглянуто електронний термінал «Лото забава», який зареєстрований за адресою останнього та являється власністю ТОВ «М.С.Л.»;
постанову слідчого СВ Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 від 24.12.2019р., відповідно до якої термінал моделі «WХ - 100», який поміщено до спец-пакету № 4345572 - визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12019150200000398 та переданий на відповідальне зберігання до КЗД Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані і мають міститись і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Пунктами 1 та 3 ч. 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При чому, ч. 5 ст. 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, причому у даному випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
У відповідності до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1ст. 173 КПК України).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1ст. 170 КПК України.
Крім того, Розпорядженням Кабінету міністрів України від 20.12.2019 №1325-р скасовано наказ Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів від 12 грудня 2002 р. № 128/1037 в частині діяльності розповсюджувачів лотерей та визначення поняття електронна система.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у такий спосіб арешту майна, слідчий суддя вважає доцільним, оскільки в даному випадку такий спосіб забезпечує запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Крім цього, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчинені злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.
Підстав сумніватися в розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає, приходить до висновку про необхідність задоволення внесеного клопотання.
Посилання адвоката ОСОБА_4 на те, що електронний термінал SX-410 не підлягає накладенню арешту, оскільки слідчим не доведено, що вилучене майно є речовим доказом по даному кримінальному провадженні, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, не надання ним же підтверджень, що воно було визнано речовим доказом, а також щодо проведення незаконного обшуку нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вул. Героїв Врадіївщини, 127А, смт. Врадіївка, Миколаївської області, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами кримінального провадження, відповідно до яких слідчий просить накласти арешт на майно, а саме термінал моделі «WХ - 100», яке було виявлено та вилучене під час огляду місця події 24.12.2019 року в приміщенні магазину «Техніка для дому», розташованого по вул. Героїв Врадіївщини, 125А, смт. Врадіївка, а не під час обшуку по вул. Героїв Врадіївщини, 127А, смт. Врадіївка, на підтвердження чого слідчим надано постанову про визнання речовим доказом та передачу на зберігання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, вимогами ст.ст. 98, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, -
ухвалив:
Клопотання слідчого СВ Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Врадіївського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019150200000398 від 20.12.2019р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучене під час огляду місця події 24.12.2019 року в приміщенні магазину «Техніка для дому», за адресою: вул. Героїв Врадіївщини, 125А, смт. Врадіївка, Миколаївської області, а саме термінал моделі «WХ - 100», який належить ТОВ «М.С.Л.», шляхом заборони його відчужувати, розпоряджатись та користуватися цим майном будь-яким особам.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена на протязі п'яти днів з моменту її проголошення сторонами кримінального провадження безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1