Справа № 467/57/20
2-о/467/8/20
про залишення заяви без руху
15.01.2020 року Суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Кірімова О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин,
ОСОБА_1 звернувся до Арбузинського районного суду Миколаївської області з завою про встановлення факту родинних відносин.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 318 ЦПК України.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 України).
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Суд розглядає справи про встановлення родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Згідно положень ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів,що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Як звернуто увагу Верховним Судом України в аналізі судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, - справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення - для цього він разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
У порушення вказаних вимог заявником у заяві не зазначено заінтересовану особу та відсутнє підтвердження заявника про те, що ним не подано до суду іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У відповідності до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна серед іншого має містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, заявником до вказаної заяви не додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір», або документи, що підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Крім того, у відповідності до вимог ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Не зважаючи на вказані вимоги щодо засвідчення копій документів, заявником до заяви додано не засвідчені документи.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором.
Як вбачається із наданої заяви, вимоги закону при її поданні у повному обсязі не виконано. Невиконання вимог ЦПК України, є підставою для залишення заяви без руху, відповідно до положень ст. 185 ЦПК України з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Крім того суд звертає увагу заявника на те, що у відповідності до ухвали Миколаївського апеляційного суд від 17 грудня 2018 року заяву ОСОБА_1 заінтересована особа Арбузинська селищна рада Арбузинського району Миколаївської області про встановлення факту родинних відносин, відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, залишено без розгляду та одночасно роз'яснено його право подати позов на загальних підставах.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 12, 174-177, 185, 293, 294, 315, 318 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин - залишити без руху.
Надати заявнику п'ятиденний строк з дня вручення даної копії ухвали суду для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у випадку не усунення заявником недоліків заяви у зазначений вище термін заява буде повернута.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Арбузинського
районного суду О.М. Кірімова