Справа № 127/21252/19
Провадження № 2-адр/127/1/20
13.01.2020 Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо судових витрат у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької митниці ДФС про оскарження постанови в справі про порушення митних правил,-
27.12.2019 року Вінницький міський суд Вінницької області у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької митниці ДФС про оскарження постанови в справі про порушення митних правил ухвалив рішення, яким позов задоволено. Скасовано постанову Вінницької митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 0226/40100/19 від 23.07.2019 року, згідно якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 134828 гривень 22 копійки. Закрито справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.
02.01.2020 року представник ОСОБА_1 адвокат Тищук Л. К. звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо судових витрат та просила стягнути із Вінницької митниці ДФС на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
29.07.2019 року між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Гринчук та Партнери» було укладено Договір про надання правової допомоги, відповідно до якого останні зобов'язались надати правову допомогу позивачу ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 зобов'язався сплатити Адвокатському об'єднанню «Юридична фірма «Гринчук та Партнери» гонорар в розмірі 12500,00 грн.
29.07.2019 року Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Гринчук та Партнери» позивачу ОСОБА_1 було виставлено на оплату Рахунок № 1 на суму 12500,00 грн., який був частково оплачений ОСОБА_1 12.08.2019 року у розмірі 12000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9001867415 від 12.08.2019 року та випискою по рахунку Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Гринчук та Партнери».
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, № 33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, № 37246/04).
Суд, виходячи із суті спору та зважаючи на складність цієї справи, тривалий час розгляду, вважає, що позивачем ОСОБА_1 не в повній мірі обґрунтовано зазначений затрачений час на надання цих послуг і їх об'єм, а тому визначена представником позивача сума витрат на правову допомогу є дещо завищеною.
Відтак, ураховуючи засади виваженості, розумності та справедливості, суд приходить до висновку до часткового задоволення вимоги про стягнення судових витрат з Вінницької митниці ДФС на користь ОСОБА_1 в розмірі 5000,00 грн. з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (зокрема, написання позовної заяви та збирання доказів, участю в судових засіданнях); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Керуючись ст.ст. 134, 139, 243, 244, 246, 250, 252, 295, 297 КАС України, суд,-
Стягнути з Вінницької митниці ДФС на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач Вінницька митниця ДФС, місцезнаходження: вул. Лебединського, 17, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39510664.
Суддя