15.01.2020
Справа № 150/664/19
Провадження № 2/150/26/20
15 січня 2020 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі головуючої судді Кушнір Б.Б., за участю секретаря судового засідання Гендзьори О.О., розглянувши позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди, заподіяної державі, -
16 грудня 2019 року вищевказана позовна заява надійшла до Чернівецького районного суду Вінницької області та в порядку автоматизованого розподілу передана для розгляду судді Кушнір Б.Б.
Ухвалою від 20 грудня 2019 року вказану справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 10 год. 00 хв. 15 січня 2020 року.
Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, у поданій заяві від 10.01.2020 за №115 просить провести розгляд справи без участі свого представника, позов підтримує повністю, щодо прийняття заочного рішення не заперечує.
Надіслані відповідачу ОСОБА_1 копії позовної заяви, ухвали суду від 20.12.2019 та судова повістка, повернуті на адресу суду з відміткою пошти «Адресат не проживає», хоча згідно довідки Бабчинецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області за №43 від 19.12.2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п.17 ч.1 ст.4 КАС України).
Частиною 4 ст.5 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Із матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу проходження відповідачем військової служби за контрактом, який за порушення трудової дисципліни був достроково звільнений з військової служби і при проведенні розрахунку при звільненні останнім не було відшкодовано кошти в рахунок погашення боргу за отримане майно, що стало підставою для звернення військової частини з позовом про відшкодування заподіяної державі матеріальної шкоди.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Зазначеними нормами права прямо передбачено, що військова служба є публічною службою.
Таким чином, відповідач, перебуваючи на посаді, що відноситься до публічної служби, завдав шкоди державі в особі військової частини, пов'язаної з виконанням завдань і функцій військовослужбовця.
Суд зазначає, що вирішення питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача збитків, спричинених ним державі під час проходження військової служби, нерозривно пов'язане з наданням судом оцінки правомірності наказу командира військової частини, тобто наказу суб'єкта владних повноважень, про притягнення відповідача до матеріальної відповідальності.
Водночас встановлення правомірності дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця передбачене в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Отже, цей спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 05 грудня 2018 року у справі № 11-892апп18, від 12 грудня 2018 року в справі № 14-481цс18, від 13 лютого 2019 року у справі №636/93/14-ц, від 10.04.2019 у справі №705/1664/17, яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч.1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Із урахуванням викладеного вище, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а тому суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити, роз'яснивши позивачу його право на звернення до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства.
Згідно ч.2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 1921 гривень 00 копійок.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи, що провадження у справі закривається в зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, сплачений позивачем при подачі заяви до суду сплачений судовий збір підлягає поверненню відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 19, 255, 260, 353 ЦПК України, суд -
Провадження у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної державі, - закрити.
Роз'яснити позивачу - військовій частині НОМЕР_1 , що розгляд даної справи віднесено до адміністративної юрисдикції.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в Чернівецькому районі Вінницької області (код ЄДРПОУ 37248172, що розташована за адресою: 24100, Вінницька область, Чернівецький район, смт.Чернівці, вул.Чапаєва, 23) повернути Військовій частині НОМЕР_1 (що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ), судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча девятсот двадцять одна) грн. 00 коп., сплачені платіжним дорученням № 1200 від 15 листопада 2019 року на р/р 938999980000031211206002655, УК у Чернівецькому районі, 22030101, код 37248172.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Кушнір Б.Б.