09 січня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2399/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Василяки Д.К.,
при секретарі: Кукульник Я.В., за участю представника позивача Віштала Д.А., представника відповідача Пахотіної О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508030/2019/000043/2 від 28.10.2019 р.,
встановив:
13.11.2019 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (далі - позивач) до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 28.10.2019 року № UA508030/2019/000043/2.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.01.2018 року між ним та «Jinxiu road,hefei economic and technological development area, anhui» укладений контракт № СН-UA-18/01/05. На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів Jinxiu road,hefei economic and technological development area, anhui здійснив поставку на адресу ТОВ "Строй Мир" товар № 1: "Морозильники типу «скриня» місткістю 142 л., побутові, нові, хладоген R 600а. Не містить озоноруйнівних речовин. Не містить у своему складі передавачів, або передавачі та приймачі. Не пілягає під товари військового призначення та подвійне використання - код товару 84183020. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано Херсонській митниці ДФС України повний пакет документів, передбачений ст. 53 МК України. Проте, відповідачем прийнято оскаржуване рішення від 28.10.2019 року № UA508030/2019/000043/2, яким за резервним методом на рівні 58,64 дол. США скориговано митну вартість товару на суму 12548,96 дол. США.
Позивач вважає, що оскаржене рішення відповідача про коригування митної вартості товару прийнято з порушенням вимог ст. ст. 54-55 МК України, оскільки графа 33 вказаного рішення не містить жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності, як це передбачено наказом Мінфіна України від 24.05.2012 року № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору". При цьому, позивач не погоджується з тим, що митницею в оскаржуваному рішенні зазначено, що декларантом не подано документи, що містять відомості про вартість страхування та перевезення вантажу, оскільки вказана обставина жодним чином не спростовує митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування її вартості.
Ухвалою суду від 14.11.2019 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
03.12.2019 року відповідачем надано відзив на позов, в якому зазначив, що декларантом ТОВ "Строй Мир" до митного органу подано митну декларацію № UA508030/2019/007496 від 28.10.2019 року для здійснення митного оформлення товару ввезеного на умовах поставки CIF-UA, Южний, відповідно до контракту від 05.01.2018 № СН-UA-18/01/05, укладеного між ТОВ "Строй Мир" та компанією HEFEI HUALING CO., LTD. За результатами перевірки правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України митним органом було визнано, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Однак, надані документи для підтвердження рівня митної вартості товару (первинні та додатково надані), не дали можливості Херсонській митниці ДФС України остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару, у зв'язку з чим було застосовано наявну в Херсонській митниці ДФС України інформацію щодо аналогічного (подібного) товару, митне оформлення яких вже здійснено. З урахуванням вищезазначеного відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є таким, що прийнято обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні.
Ухвалою від 08.01.2020 року замінено відповідача Митницю ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на правонаступника Чорноморська митниця Держмитслужби.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримував, посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено, що 10.01.2018 року між ним та «Jinxiu road,hefei economic and technological development area, anhui» укладений контракт № СН-UA-18/01/05. На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів Jinxiu road,hefei economic and technological development area, anhui здійснив поставку на адресу ТОВ "Строй Мир" товар № 1: "Морозильники типу «скриня» місткістю 142 л., побутові, нові, хладоген R 600а. Не містить озоноруйнівних речовин. Не містить у своему складі передавачів, або передавачі та приймачі. Не пілягає під товари військового призначення та подвійне використання - код товару 84183020.
Для здійснення митного оформлення товару поставленого за вказаним контрактом позивачем надано Херсонській митниці ДФС України повний пакет документів, передбачений ст. 53 МК України та митну декларацію № UA508030/2019/007496 від 28.10.2019 року.
Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 05.01.2018 року № СН-UA-18/01/05, специфікація № 81 до зовнішньоекономічного контракту від 05.01.2018 року № СН-UA-18/01/05, пакувальний лист від 10.09.2019 року MDRHZKP190625000039C, рахунок-фактура (інвойс) від 10.09.2019 року MDRHZK190625000039С, коносамент, прайс-лист від постачальника від 03.09.2019 року, комерційна пропозиція від 06.09.2019 року, автотранспортна накладна, декларація про походження товару.
При здійсненні перевірки митної декларації № UA508030/2019/007496 від 28.10.2019 року за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) виявлено ризики, а саме, сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов'язкових митних процедур, які полягали у необхідності перевірки достовірності декларування витрат на транспортування, посиленні контролю правильності визначення митної вартості товарів, витребуванні документів, які підтверджують митну вартість товарів та її складові.
Так, відповідачем зауважено на тому, що декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані документи містять розбіжності, а саме:
- у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 10.09.2019 року № MDRHZKP190625000039C відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця.
- відповідно до п.1 ст. 53 Митного кодексу України декларант разом з митною декларацією подає документи, що підтверджують заявлену митну вартість .
- відповідно до пп.8 п.2 ст. 53 Митного кодексу України, якщо було здійснено страхування, то одним із документів, що підтверджують митну вартість є страхові документи, а документи, що містять відомості про вартість страхування. Отже, виходячи з положень статті 53 Митного кодексу України для підтвердження вартості декларант разом з митною декларацією зобов'язаний надати страхові документи. Додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців.
- У додатково наданій комерційній пропозиції виробника товару від 01.09.2019 адресованій ТОВ «Строй Мир» відсутня інформація щодо терміну дії цін, тобто не можливо прослідкувати чи діяли зазначені у комерційній пропозиції ціни на день виставляння специфікації до контракту. Відповідно до положення статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар подається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції).
- Також встановлено, що рівень вартості товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну.
- Декларантом не подані усі необхідні документи, а саме: - страхові документи, а також , що містять відомості про вартість страхування; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованим експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Окрім того, повідомлено декларанта, що згідно з п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані наступні документи: прайс-лист від постачальника (продавця); комерційна пропозиція; копію електронної декларації країни відправника; інтеренет інформацію; платіжне доручення.
28.10.2019 року відповідачем за митною декларацією № UA508030/2019/007496 прийнято рішення № UA508030/2019/000043/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якої митна вартість товару відкоригована у бік збільшення на загальну суму 12548,96 дол. США.
Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення № UA508030/2019/000043/2 від 28.10.2019 року про коригування митної вартості товару, суд зазначає про наступне: статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно ч. 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Судом встановлено, що підставами для здійснення відповідачем спірних коригувань митної вартості товарів слугували наступні обставини: відсутність страхових документів, що не відповідає положенням ст. 53 МК України; відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованою товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції); у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 10.09.2019 року № MDRHZKP190625000039C відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця; у додатково наданій комерційній пропозиції виробника товару, адресованій ТОВ "Строй Мир", відсутня інформація щодо терміну дії цін, тобто не можливо прослідкувати чи діяли зазначені у комерційній пропозиції ціни на день виставлення специфікації до контракту; відсутній страховий поліс або інші докази страхового покриття; декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: страхові документи, а також, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованим експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Щодо твердження відповідача про відсутність страхових документів, суд зазначає наступне : відповідно до п. п. 3.1, 3.3 контракту від 05.01.2018 року № СН-UA-18/01/05 поставка товару здійснюється на умовах CIF/ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNSY згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс". Транспортування товару морем в контейнері.
На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов'язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.
Відповідно до Інкотермс-2010 CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.
Тому у разі укладання контракту за умовами поставки CIF на продавця покладається обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.
Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF, суд вважає, що в даному випадку позивач не повинен додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу до порту ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNSY.
Крім того, п. 6.2 контракту від 05.01.2018 року № СН-UA-18/01/05 передбачено умови передачі (приймання) товару, а саме визначено перелік товаросупровідних документів: 3 оригінали та 3 копії морських коносаментів з описом вантажу і завантаженої кількості товару; 2 оригінали специфікації товару; комерційний рахунок-фактура - 3 оригінали; пакувальний лист - 3 оригінали.
Відтак, за умовами контракту не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу.
У документах, надання покупцеві яких передбачено контрактом і на підставі яких позивачем розраховувалась митна вартість товару, та які надавались на вимогу відповідача, зокрема, інвойсі від 10.09.2019 року MDRHZKP190625000039C, специфікації від 01.05.2018 року № 81 до контракту, прайс - лист продавця від 03.09.2019 року вказана ціна товару з урахуванням умов поставки CIF ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNSY, комерційна пропозиція від 06.09.2019 року, автотранспортна накладна, декларація про походження товару.
За таких обставин суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються в силу приписів п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 року у справі № 814/2463/14, від 14.08.2018 року у справі № 821/1617/17.
Ще одна обставина, яка на думку митного органу, впливає на митну вартість товарів, зазначена у рішенні про коригування митної вартості товарів від 28.10.2019 року №UA508030/2019/000043/2, а саме: відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції).
Суд вважає безпідставним посилання відповідача на положення статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оскільки відповідачем не наведені обставини та докази, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті. Більш того, відповідно до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. ст. 58-63 цього кодексу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 04.09.2018 року в справі № 814/2659/16, від 24.01.2019 року в справі № 804/3893/17.
Стосовно посилань відповідача на те, що в інвойсі від 10.09.2019 року MDRHZKP190625000039C відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, суд зазначає, що вказане митним органом порушення не впливає на ціноутворення, а також не спростовує реальну вартість товару.
Суд не може погодитись з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, а саме, що товар з Китаю до м. Южний постачався за рахунок ТОВ "Строй Мир", з огляду на те, що згідно базисних умов поставки товарів за зовнішньоекономічним контрактом № CH-UA-18/01/05 від 05.01.2018 року (п. 3.1 контракту), поставки за договором здійснюються на умовах CIF (порт Южний) згідно Міжнародним правилам ІНКОТЕРМС 2010 року. Згідно зазначених правил ІНКОТЕРМС 2010 року CIF - "вартість, страхування і фрахт" означає, що продавець зобов'язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт, однак ризик втрати чи ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару крізь поручні судна у порту відвантаження. За умовами CIF на продавця полягає відповідальність з очищення товару від стягнень для його вивозу. За таких умов, витрати з доставки з порт Южний за вказаними поставками несе постачальник, що підтверджено договором.
Щодо доводу відповідача про те, що витрати на страхування не включаються відправником до вартості товару, суд зазначає, що позивачем, який за умовами поставки CIF ніс ризик втрати або ушкодження товару від моменту навантаження, не здійснюється страхування товару.
Посилання митного органу на відсутність у комерційній (бізнес) пропозиції виробника товару від 06.09.2019 року періоду дії наведених у ній цін, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.
Твердження відповідача про те, що відповідно до Інкотермс 2010 продавець зобов'язаний надати покупцю страховий поліс, або інші докази страхового покриття, спростовується відсутністю в умовах Інкотермс 2010 відповідної умови, у зв'язку із чим, таке твердження не може братися судом до уваги при вирішенні даної справи.
Щодо посилання відповідача на те, що декларантом неподані усі необхідні документи, суд зазначає наступне: відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.
Не надання додаткових документів не є підставою для здійснення коригування митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 804/16980/14, №815/2013/15.
Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення № UA508030/2019/000043/2 від 28.10.2019 року, то "за результатами проведеної консультації, митну вартість товару № 1 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 21.08.2019 № UА500170/2019/19710, а саме: 58,64 дол. США/шт. (вартість аналогічного товару на аналогічних умовах поставки) (числове значення митної вартості товару становить: 214*58.64= 12548,96 дол. США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основній метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні:- за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угода щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового І значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".
Проте, суд вказує, що вказана графа оскаржуваних рішень не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, методи визначення митної вартості тощо.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. Натомість, на думку суду, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.
Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 28.10.2019 року № UA508030/2019/000043/2.
Щодо вирішення питання судових витрат, то відповідно до ч. 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Враховуючи, що судом задоволено вимоги позивача в повному обсязі, тому сплачений ТОВ "Строй Мир" судовий збір у розмірі 1921,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби.
09.01.2020 року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 139, 241-246 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (код ЄДРПОУ 41688915, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 5 км) до Чорноморської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43335608, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA508030/2019/000043/2 від 28.10.2019 року - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № UA508030/2019/000043/2 від 28.10.2019 року про коригування митної вартості товарів.
Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43335608, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (ЄДРПОУ 41688915, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 5 км) судові витрати у розмірі 1921,00(одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13 січня 2020 р.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 108020200