справа №380/268/20
про залишення позовної заяви без руху
13 січня 2020 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп'як О.О., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС України у Львівській області про визнання протиправними і скасування вимог про сплату боргу, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправними і скасування вимог про сплату боргу, в якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 року;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 року.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно матеріалів позову, позивачем до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору.
Ухвалою суду від 13.01.2020 року у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору відмовлено.
Таким чином, позивачу необхідно долучити документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом позовної заяви позивач просить визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу.
Статтею 4 частиною 2 пунктом 3 Закону України № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову, зокрема, майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2102 грн.
Таким чином, з урахуванням вимог частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за вимоги майнового характеру, що підлягає сплаті позивачем, становить 840,80 грн.
Позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. та надати суду оригінал доказу сплати судового збору у вказаному розмірі.
Для сплати судового збору за звернення до Львівського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УКуЗалiз.р м.Льв./Залізничний/22030101; ЄДРПОУ 38007594; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; рахунок отримувача UA978999980313101206084013003; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір за подання позову до (вказати найменування відповідача), Львівський окружний адміністративний суд.
Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду визначено, зокрема, ст. 122 КАС України, відповідно до якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У свою чергу, приписами ч. 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон України №2464-VI) платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону України №2464-VI).
Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону України № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Отже, вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а та від 08 серпня 2019 року у справі №480/106/19.
Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як встановлено судом з позовної заяви, позивач оскаржує податкові вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 року та від 09.11.2018 року. З позовом до суду позивач звернувся лише 10.01.2020 року. В позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до суду, проте не наводить причини поважності пропуску строку звернення до суду та не долучив доказів на підтвердження вищезазначеного.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,-
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
3.Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
4. У випадку невиконання вимог ухвали по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачеві відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна