Іменем України
14 січня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4872/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
12 листопада 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в неподанні у п'ятнадцятиденний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 подати висновок (за формою Додаток 13 Наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії у розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу в лавах Збройних Сил Радянського Союзу з 24 квітня 1985 року.
З серпня з 1985 року брав участь у бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан, внаслідок чого отримав поранення та контузію головного мозку, що підтверджується архівною довідкою від 21.07.2017 № 8/17243, виданою Міністерством оборони РФ.
З витягу із акту огляду МСЕК до довідки сер. МСЕ № 0030367 вбачається, що огляд проведено первинний та встановлено ІІІ групу інвалідності з 25.04.2016, причиною інвалідності є контузія, ДА, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби інтернаціонального боргу.
З довідки до акта огляду МСЕК № 441590 вбачається, що огляд особи з інвалідністю здійснено повторно та встановлено ІІ групу інвалідності з 01.05.2016. Причиною інвалідності є контузія, ДА, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального боргу. Інвалідність встановлено безстроково.
При зверненні до Центральної військово - лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку травми (контузії) та її наслідків з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, позивача повідомлено, що згідно наданої копії довідки Луганської обласної МСЕК він є особою з інвалідністю ІІ групи з травня 2016 року довічно, тому додаткових рішень ЦВЛК не потрібно.
Позивач звернувся до ЛОВК з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаним з пораненням, отриманим під час виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Йому було надано відповідь, що не подано документа, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
У зв'язку з наведеним позивачем отримано архівну довідку від 27.05.2019 № 2/П-29020, видану Міністерством оборони РФ.
При зверненні до ЛОВК та Військового комісару Марківського ОРВК з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності, пов'язаним з пораненням, отриманим під час виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, позивачу було надано відповідь, яку отримано 01 жовтня 2019 року, про те, що позивач не має право на отримання одноразової грошової допомоги, без пояснень причин відмови.
З посиланням на частину другу статті 19 Конституції України, статті 16, 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтю 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пункти 3, 6, 7, 11 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 № 975, позивач зазначив, що відмова відповідача у призначенні одноразової допомоги без пояснень причин є неправомірною, оскільки позивачем подано повний пакет документів та докази отримання поранення саме при виконанні обов'язків інтернаціонального боргу та військової служби в ДРА. З документів чітко вбачається, що поранення отримані не під час вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, а саме під час виконання бойових дій.
Ухвалою суду від 14.11.2019 позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків (арк.спр.28-29).
26.11.2019 позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви за вх. № 58571/2019 (арк.спр. 32).
Ухвалою суду від 27.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк.спр. 1-2).
04.12.2019 за вх. № 59551/2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк.спр. 41), в якому останній заперечував проти позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно вимог абзацу 7 пункту 4.7. «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530, документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
Документи позивача 11.09.2019 за вихідним № ВСЗ-868/ОГД-56 були спрямовані до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
Таким чином, до часу подання позову (25.11.2019, та часу винесення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі Луганським окружним адміністративним судом по цієї справі (27.11.2019), ЛОВК вимоги позивача були виконані, тому спір між сторонами справи відсутній.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
24.12.2019 за вх. № 62794/2019 до суду надійшла відповідь на відзив (арк.спр. 66), в якій позивач зазначив, що не згоден з висновком, який направлено відповідачем 11.09.2019 до Міністерства оборони України, оскільки в ньому йдеться про відсутність підстав для виплати ОСОБА_1 допомоги. Позивачем подано всі підтверджуючі документи, які є підставою для виплати одноразової грошової допомоги, зібрано повний пакет документів, які підтверджують отримання поранення саме при виконанні обов'язків інтернаціонального боргу та військової служби в ДРА. З документів чітко вбачається, що поранення отримано не під час вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, а саме під час виконання бойових дій. А відповідач навмисно та без пояснень будь-яких причин перешкоджає позивачеві в отриманні одноразової грошової допомоги, яка має бути виплачена за Законом. Тому відповідач повинен надати висновок Міністерству оборони України, в якому буде зазначено про наявність підстав для виплати одноразової грошової допомоги.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (арк. спр. 8-10, 45), згідно із записами у військовому квитку НОМЕР_2 з 24 квітня 1985 року по 08 травня 1987 року проходив службу в лавах Збройних Сил Радянського Союзу (арк. спр. 10-11).
Відповідно до архівної довідки ОСОБА_1 отримав поранення, що призвело до контузії головного мозку під час виконання обов'язків військової служби в Демократичній республіці Афганістан (арк. спр. 15).
Наказом Президіуму Верховної Ради СРСР від 23.07.1987 нагороджений медаллю «за відвагу» (арк. спр. 16-17).
Відповідно до акта огляду МСЕК № 0030367, 25.04.2006 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, захворювання пов'язано з виконанням військових обов'язків інтернаціонального боргу (арк. спр. 13).
Згідно із довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААА № 441590, з 01.05.2016 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безстроково, захворювання «ДА» пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального боргу (арк. спр. 14).
11.04.2016 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою та необхідним пакетом документів для призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності.
Листом від 13.04.2016 ЛОВК повідомив позивачу, що у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу відмовлено, у зв'язку з тим, що позивачем не надано документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження (арк. спр. 21).
Позивач звертався до Центральної військово - лікарської комісії України щодо встановлення причинного зв'язку травми (контузії) та наслідків з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, і листом від 18.04.2017 № 1903 отримав відповідь, що згідно наданої довідки Луганської обласної МСЕК ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІ групи з травня 2016 року довічно. Додаткових рішень ЦВЛК не потрібно (арк. спр. 20).
В подальшому позивач отримав ОСОБА_2 довідку від 27.05.2019 № 2/П-29020, видану Федеральною державною казенною установою «Центральний Архів Міністерства оборони Російської Федерації», згідно із якою в Указі Президіуму Верховної Ради СРСР № 7427-ХІ від 23.07.1987 значиться: «За успішне виконання завдання з надання інтернаціональної допомоги Демократичній Республіці Афганістан нагородити медаллю «За відвагу» ОСОБА_1 - молодшого сержанта». В нагородному листі до Указу Президіуму ВР СРСР № 7427-ХІ від 23.07.1987, по якому молодший сержант ОСОБА_1 , 1966 року народження, уродженець смт. Марківка Ворошиловградської області, нагороджений медаллю «За відвагу» по посаді командира відділення - старшого радіотелефоніста 177 мотострілкового полку 108 мотострілкової дивізії, записано: «.. У Збройних Силах СРСР з 24 квітня 1985 року.. В ДРА з серпня 1985 року. За цей час приймав участь у 2-х рейдових операціях зі знищення бандформувань бунтівників, в забезпеченні зв'язку командування батальйону з підлеглими підрозділами… 21 січня 1987 року під час несення бойового чергування, командний пункт батальйону, де забезпечував зв'язок молодший сержант ОСОБА_1 , був обстріляний бунтівниками з гранатометів та реактивної установки. Не зважаючи на сильний вогонь бунтівників, молодший сержант ОСОБА_1 продовжував підтримувати стійкий та безперервний зв'язок. В результаті вибуху поруч гранати молодший сержант ОСОБА_1 отримав контузію, проте не залишив бойове чергування. Виявляючи мужність та відвагу, забезпечував безперервне управління підрозділами батальйону..» (арк.спр. 18).
05.08.2019 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою (вх. № Б-95), на яку отримав відповідь від 08.08.2019 № ВСЗ-751, в якій відповідач повідомив, що відповідно до п. 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (зі змінами) … днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності. Також запропоновано позивачу звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою надання довідки МСЕК про первинне встановлення інвалідності та написання заяви встановленого зразка та згоди на обробку персональних даних (арк. спр. 22-23).
11.09.2019 за вх. № 8645 до військового комісара ЛОВК надійшов лист військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.09.2019 № 885 (арк.спр. 48), з наданими ОСОБА_1 заявою від 04.09.2019 про призначення одноразової грошової допомоги згідно постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 та пакетом документів - згодою на обробку персональних даних, паспортом громадянина України, документом про присвоєння ідентифікаційного коду, військового квитка, довідки до акта огляду МСЕК (серія 12 ААА № 441590), довідкою ЦВЛК від 18.04.2017 № 1903, архівними довідками від 21.07.2017 № 8/17243 та від 27.05.2019 № 2/П-29020, всього на 30 арк. (арк.спр. 49-61).
11.09.2019 за вих. № ВСЗ-868/ОГД-56 відповідачем направлено до Департаменту фінансів Міністерства оборони України та військовому комісару Марківського ОРВК (до відома) висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , який 01.05.2016 визнаний особою з інвалідністю ІІ групи (повторно), до якого додаються документи, з зазначенням, що командування вважає, що ОСОБА_1 не має право на отримання зазначеної одноразової грошової допомоги (арк.спр. 24).
Листом від 13.09.2019 № ВСЗ-874 військовий комісар ЛОВК повідомив ОСОБА_1 про те, що його комплект документів щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги зареєстровано та розглянуто в ЛОВК за вх. № 8645 від 11.09.2019, даний комплект документів направлено за вих. № ВСЗ-868/ОГД-56 від 11.09.2019 на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. Про прийняте рішення комісією буде повідомлено встановленим порядком (арк.спр. 62).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.
Згідно із статтею 41 Закону України від «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до статті 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон № 2011-ХІІ) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Згідно зі ст. 1-2 Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 2011-ХІІ дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Частиною першою статті 16 Закону № 2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Підстави для призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначені частиною другою статті 16, статтею 16-3 Закону № 2011-ХІІ.
Згідно із частиною дев'ятою статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту - Порядок № 975), який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
З тексту позовної заяви та відповіді на відзиву слідує, що позивач не згоден з зазначенням ЛОВК у висновку, направленому до Міністерства оборони України, про відсутність в нього права на отримання одноразової грошової допомоги, та вважає відмову у призначенні допомоги без пояснення причин протиправною.
Пунктом 11 Порядку № 975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/26071, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення № 530).
Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 Положення № 530 цим Положенням визначається порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві” (зі змінами).
Згідно із абзацом шостим пункту 4.5 розділу IV Положення № 530 у разі звернення заявника до суду з позовом до військової частини або до військового комісаріату (ТЦКСП) щодо відмови у виплаті грошової допомоги командир військової частини або військовий комісар (чи його представник) зобов'язаний письмово повідомити відповідний суд про те, що ні він, ні структурні підрозділи Міністерства оборони України не відносяться до належного відповідача, оскільки прийняття рішення про призначення допомоги належить до повноважень головного розпорядника кошів.
Абзацами шостим та сьомим пункту 4.7 розділу IV Положення № 530 визначено, що документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України командир військової частини. Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
Відповідно до абзаців шістнадцятого - двадцять четвертого пункту 4.7 розділу IV Положення № 530 у разі настання інвалідності подається, зокрема, висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний особою з інвалідністю (додаток 13).
Згідно із абзацом першим пункту 4.8 розділу IV Положення № 530 висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та військові комісаріати (ТЦКСП)), які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, подають до Департаменту фінансів Міністерства оборони України в 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів.
Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника бюджетних коштів до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня щодо права на виплату одноразової грошової допомоги та у разі її призначення в порядку черговості відповідно до дати подання документів готує та надає Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (абзац першим пункту 4.10 розділу IV Положення № 530).
З матеріалів справи слідує, що відповідачем - Луганським обласним військовим комісаріатом виконано вимоги Порядку № 975 та Положення № 530 щодо направлення висновку та документів ОСОБА_1 на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності до Департаменту фінансів Міністерства оборони України з дотриманням встановленого п'ятнадцятиденного строку (заяву з документами зареєстровано в ЛОВК 11.09.2019, висновок направлено 11.09.2019), тобто до звернення позивача з даним позовом до суду 12.11.2019.
Висновок відповідає формі, визначеній додатком 13 до Положення № 530.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не допущено протиправної бездіяльності щодо неподання у п'ятнадцятиденний строк з дня реєстрації документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 2011-ХІІ, Порядком № 975 та Положенням № 530, висновок подано у формі, передбаченій Положенням № 530, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Щодо доводів позивача, викладених у відповіді на відзив, стосовно незгоди з зазначеною у висновку думкою командування про відсутність права на отримання допомоги, суд зауважує, що згідно із пунктом 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Пунктом 13 Порядку № 975 визначено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати (пункт 14 Порядку № 975).
Пунктом 15 Порядку № 975 передбачено, що рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
Тобто, пунктом 13 Порядку № 975 передбачено, що рішення про призначення/відмову в призначенні одноразової грошової допомоги приймається розпорядником бюджетних коштів, в даному випадку - Міністерством оборони України.
Порядок № 975 та Положення № 530 не містять імперативних норм щодо обов'язковості врахування думки командування (відповідача) щодо наявності чи відсутності в заявника права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, тому зазначення у висновку думки ЛОВК, з якою не згоден позивач, не тягне правових наслідків для позивача.
Повноваження відповідача у питаннях призначення та виплати одноразової грошової допомоги в межах спірних правовідносин полягають у направленні висновку та пакету документів розпоряднику бюджетних коштів у відповідності з вимогами Положення № 530, а вже Міністерство оборони України як розпорядник бюджетних коштів за наслідками розгляду документів приймає одне з рішень, передбачених пунктом 13 Порядку № 975.
Таким чином, відповідачем виконано повноваження, визначені Порядком № 975 та Положенням № 530 щодо направлення висновку та пакету документів до розпорядника бюджетних коштів, рішення про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідачем не приймалося, і, як зазначено вище, прийняття такого рішення взагалі не відноситься до компетенції ЛОВК.
У разі прийняття Міністерством оборони України рішення про відмову в призначенні та виплати одноразової грошової допомоги позивачеві на підставі висновку ЛОВК від 11.09.2019 та наданого позивачем пакету документів, ОСОБА_1 має право оскаржити таке рішення в установленому порядку.
З огляду на наведене, позовні вимоги не належать до задоволення.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Луганського обласного військового комісаріату (код ЄДРПОУ 07668758, 93402, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Б. Ліщини, 38) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя А.Г. Секірська