14 січня 2020 року справа №340/1968/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправним рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулась до суду з заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним рішення від 22 липня 2019 року, яким відмовлено у задоволенні заяви про розстрочення сплати суми податкового зобов'язання.
Водночас просила суд зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримала вимоги позову.
Пояснила, що податковий орган ухилився від розгляду заяви про суті, зазначивши, що вона має бути подана одночасно з декларацією про майновий стан та доходи.
Відповідач заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.34-35).
У судовому засіданні представник податкового органу пояснила, що платник податків несвоєчасно подала заяву про розстрочення сплати суми податкового зобов'язання.
Ухвалою суду від 13 січня 2020 року прийнято рішення про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження (а.с.81).
Ухвалою суду від цієї ж дати первісного відповідача замінено Управлінням (а.с.82-83).
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, 26 квітня 2019 року ОСОБА_1 подала декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік (а.с.38).
Самостійно визначила грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 523960,18 грн. та з військового збору - 7859,41 грн.
24 червня 2019 року позивач подала до відповідача заяву про розстрочення сплати суми податкового зобов'язання (а.с.28-29).
22 липня 2019 року податковий орган прийняв рішення, яким відмовив у задоволенні заяв (а.с.30).
Підстава відмови - заява про розстрочення сплати суми податкового зобов'язання подана неодночасно з декларацією про майновий стан та доходи.
15 серпня 2019 року податковий орган прийняв податкову вимогу (а.с.60).
28 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подала уточнюючу декларацію про майновий стан і доход (а.с.66).
Відкоригувала суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб до 94312,84 грн.
Податкові зобов'язання виникли у червні 2018 року на підставі доходу у виді прощеного боргу банківською установою за договором кредиту стосовно придбання житла у іпотеку (іпотечний договір) (а.с.10-20).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, ПК України містить статтю 100, назва якої така: «Розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків».
Приписами пункту 100.1 цієї норми права встановлено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Приписами пункту 100.2 цієї норми права визначено, що платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Приписами пункту 100.7 цієї норми права встановлено, що відстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.
Отже, ПК України встановлює граничний строк подання заяви про розстрочення грошових та податкових зобов'язань.
Він протяжністю 12 календарних місяців з дня виникнення грошового зобов'язання або податкового боргу.
Такий підхід є загальним.
ОСОБА_1 задекларувала грошове зобов'язання за 2018 рік 26 квітня 2019 року.
Приписами підпункту 164.2.17. «д» пункту 164.2 статті 164 ПК України встановлено, що за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов'язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов'язання. Для розстрочення такої суми податкового зобов'язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов'язання.
Суми розстрочених податкових зобов'язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов'язання.
Отже, позивач має право на сплату податкового зобов'язання протягом трьох років, починаючи з року, в якому його задекларовано.
Такий строк - спеціальний строк розстрочення сплати податкового зобов'язання по відношенню до строку, який встановлено приписами статті 100 ПК України.
З урахуванням приписів статті 100 ПК України ОСОБА_1 має право подати заяву про розстрочення сплати податкового зобов'язання упродовж спеціального строку.
Законодавець рекомендував позивачу подати заяву про розстрочення сплати суми податкового зобов'язання разом з декларацією про майновий стан та доходи, щоб у такий спосіб сповістити податковий орган про неможливість сплатити кошти у строк, який встановлено законом у загальному порядку.
Такий строк не є граничним.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність рішення відповідача.
Тому, його належить скасувати, а позов - задовільнити.
Вирішуючи повторно заяву ОСОБА_1 , відповідач зобов'язаний врахувати правовий висновок суду.
Судові витрати у справі складаються з судового збору у сумі 768,40 грн. (а.с.4).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 22 липня 2019 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення сплати суми податкового зобов'язання від 24 червня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про розстрочення сплати суми податкового зобов'язання від 24 червня 2019 року з урахуванням правового висновку суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 768,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей