Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 січня 2020 р. Справа№200/14609/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , поштова адреса: АДРЕСА_1 )
до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ 25953617, 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної сотні, 23)
про визнання протиправним та скасування рішення від 17 жовтня 2019 року, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 17 жовтня 2019 року про відмову у наданні державної допомоги сім'ям з дітьми на підставі пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 175 та зобов'язання відповідача призначити та здійснити виплату державної допомоги при народженні дитини.
19 грудня 2019 року суд відкрив провадження в адміністративній справі № 200/14609/19-а, задовольнив клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, відстрочив позивачу сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривні 40 копійок до ухвалення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня винесення даної ухвали, зобов'язав відповідача надати суду належним чином засвідчені копії, а саме справу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та всі інші докази, які стали підставою для вчинення відповідачем спірних дій.
За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення та виплату державної допомоги при народженні дитини, за результатами розгляду якої відповідачем було прийняте рішення, відповідно до якого відмовив позивачу у призначенні допомоги при народженні дитини. Причиною відмови є те, що звернення за призначенням надійшло пізніше 12 календарних місяців після народження дитини. Зазначене рішення вважає необґрунтованим, незаконним і неправомірним, таким що порушує права дитини, передбачені Законом України «Про охорону дитинства» та підлягає скасуванню.
В установлений судом строк відповідачем через відділ документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду були надані заперечення на адміністративний позов позивача, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що 9 жовтня 2019 року позивач звернувся до управління з питання призначення допомоги при народженні дитини. Рішенням від 17 жовтня 2018 року управлінням було відмовлено в призначенні допомоги через те, що позивач пропустила 12 календарних місяців після народження дитини для звернення за допомогою. Зазначає, що діючим законодавством України не передбачено відновлення строку звернення за призначенням допомоги при народженні дитини, тобто не передбачено ніяких форс-мажорних обставин, на підставі яких позивач мав би право звернутись до управління після спливу 12 місячного строку з дня народження дитини.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 21 листопада 2018 року № 426/22862/18 заяву ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 про встановлення факту народження, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , Сватівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, місцезнаходження: Луганська область, м. Сватове, майдан Злагоди, 25 - задовольнити в повному обсязі, встановлено факт народження громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою місто Алчевськ, Луганської області, 24 жовтня 2017 року в місті Севастополь АР Крим, дитини жіночої статі - ОСОБА_3 , батьком якої є громадянин України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Луганська. Рішення набрало законної сили 27 грудня 2018 року.
4 грудня 2018 року Сватівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області було видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 4 грудня 2018 року складено відповідний актовий запис № 27. Батьками у зазначеному свідоцтві зазначено: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що 9 жовтня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За результатами розгляду заяви позивача від 9 жовтня 2019 року відповідачем було прийнято повідомлення від 17 жовтня 2019 року № 988, відповідально до якого в призначенні допомоги відмовлено з тих причин, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, про що зазначено у пункті 12 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751.
Отже, як вбачається зі змісту позовної заяви, спірними питанням у справі є призначення допомоги при народжені дитини позивачеві. Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частинами 1 та 2 статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначено, що громадяни України, в сім'ях, яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 3 вказаного Закону одним з видів державної допомоги сім'ям з дітьми є, зокрема, допомога при народженні дитини.
Згідно зі статтею 10 вказаного Закону допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.
Частиною 1 статті 12 вказаного Закону визначено, що допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 7 статті 11 вказаного Закону допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Аналогічні положення містить пункт 12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, згідно з яким допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
Суд погоджується з доводами відповідача, що позивач пропустив строк звернення до управління із заявою про призначення допомоги при народження дитини, проте, суд зазначає, що приймаючи таке рішення відповідачем не враховано наступне.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з частиною 7 статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Даний адміністративний позов фактично заявлений в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення. Тобто, в спірних правовідносинах неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.
Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів малолітньої дитини, яка є громадянкою України, і перед якою держава Україна має певні зобов'язання, враховуючи ту обставину, що у позивача були об'єктивні причини пропуску строку звернення до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини, внаслідок вирішення у судовому порядку питання щодо батьківства дитини, виходячи з принципу верховенства права та завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування оскарженого рішення в частині, яке створює правові наслідки, і зобов'язання відповідача призначити та провести виплати позивачу допомоги при народженні дитини в порядку та розмірі, що встановлений статтею 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
Нормами частини 2 статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп., підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , поштова адреса: АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ 25953617, 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної сотні, 23) про визнання протиправним та скасування рішення від 17 жовтня 2019 року, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 17 жовтня 2019 року № 988 про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ 25953617, 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної сотні, 23) призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , поштова адреса: АДРЕСА_1 ) допомогу при народженні дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ 25953617, 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної сотні, 23) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп. на користь спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 14 січня 2020 року. Повне судове рішення складено 14 січня 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар