Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
14 січня 2020 р. Справа №200/333/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Курахівська» про стягнення заборгованості, -
Позивач, Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною завою до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Курахівська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (за Списком №2) за період грудень 2017 - листопад 2019 у сумі 1 570 918,24 грн.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, набуваю висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до преамбули Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон №3674-VI) цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, тобто є спеціальним законом, яким має керуватися суд при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 цієї статті визначено, розмір ставки судового збору за подання адміністративного майнового характеру суб'єктом владних повноважень, а саме: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлені вимоги майнового характеру, а саме стягнення заборгованості на загальну суму 1 570 918,24 гривень.
Таким чином, під час подання позову (поштове відправлення 21.12.2019) позивач мав сплатити судовий збір за адміністративний позов майнового характеру - 19 210,00 грн.
Одночасно з поданням позовної заяви позивачем заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване відсутністю коштів, призначених саме на цю мету, оскільки бюджетом Фонду України на 2019 рік, затвердженому постановою Кабінету міністрів України, не закладені кошти для сплати органами Фонду судового збору.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Так, згідно із частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У позовній заяві (клопотанні) сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Як зазначено вище, позивач, обґрунтовуючи необхідність його звільнення від сплати судового збору, зазначив про відсутність коштів, призначених для сплати судового збору.
В даному випадку, вказана обставина не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки відсутність коштів на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан позивача, або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23 січня 2015 року №2 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 16.11.2018 у справі №818/918/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 77967809), від 02.04.2018 у справі №2а-9786/12/1370 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 73139496) та постанові від 07.08.2018 у справі №296/9656/16-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 75756502).
Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом України Про судовий збір, а тому є платником судового збору на загальних підставах.
Отже, суд вважає, що заявлене клопотання позивача є необґрунтованим та немотивованим, а тому суд не вбачає підстав для його задоволення.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про звільнення від сплати судового збору у справі за позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Курахівська» про стягнення заборгованості - відмовити.
Позовну заяву Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Курахівська» про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 7 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання документу про сплату судового збору у визначеному судом розмірі.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.В. Буряк