07.06.07р.
Справа № А38/103-07
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій
Суддя Бишевська Н. А.
Секретар судового засідання Парфьонов Д.О.
від позивача ОСОБА_1. паспорт серії НОМЕР_1 від 03.03.97р. підприємець
від відповідача Шмагайло О.Л. дов.№5270/10/100 від 13.03.07р. головний державний податковий інспектор
від відповідача Кравченко В.В. дов. №3110/10/233 від 15.02.07р. головний державний податковий ревізор-інспектор
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі та просить визнати недійсним рішення про застосування до нього штрафних санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неправомірність проведення перевірки без попереднього повідомлення про проведення перевірки, перевищення працівниками податкової інспекції службових повноважень, складання акту перевірки, форма якого не відповідає вимогам законодавства. Позивач зазначає, що оскільки перевірка є незаконною, то і результати перевірки, які зафіксовані актом, форма якого не затверджена, є такими, що отримані з порушенням закону. Звідси, нарахування штрафних санкцій та притягнення до відповідальності позивача, є безпідставним.
Представник Відповідача заперечує проти задоволення адміністративного позову посилаючись на правильність та законність проведення перевірки, на підтвердження чого долучає відповідні докази в справу та порушення позивачем п.п. 1, 2, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
Актом перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності від 27.11.06 р., працівниками Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі, здійснена перевірка господарської одиниці -магазину, що розташований за адресою : АДРЕСА_1, та належить Приватному підприємцю ОСОБА_1.
В процесі перевірки реалізовано пиво «Оболонь»на загальну суму 2,30 грн., цукерки на загальну суму 11,70 грн. Згідно опису готівки на місці проведення розрахунків знаходилось 570,00 грн.
За результатами перевірки встановлено порушення: п.п. 1,2 13 ст. 3 Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-111» Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункової операції без застосування РРО на загальну суму 14,00 грн., невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі РК, виписаної з початку робочого дня, яка складає 561,80 грн.
Акт перевірки підписано продавцем ОСОБА_2. та ПП ОСОБА_1. без зауважень.
На підставі акту перевірки та розрахунку фінансової санкції до акту перевірки Південною МДПІ в м.Кривому Розі винесено рішення про застосування фінансових санкцій №0000162306/0 від 30.01.06 р., яким застосовано фінансову санкцію у розмірі 3149,00 грн.
В процесі адміністративного оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ДПА України, зменшено суму санкцій та визначено суму штрафних санкцій в розмірі 3079,00 грн., про що Південною МДПІ винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000162306 від 16.06.06 р.
Судом задоволені клопотання сторін про допит свідків. Допитані в якості свідків перевіряючи -ОСОБА_3., та ОСОБА_4., підтвердили факт проведення перевірки, факт наявності порушень, які зазначені в акті перевірки, підписання акту продавцем та підприємцем ОСОБА_1., знаходження останнього в господарській одиниці під час проведення перевірки.
Допитана в якості свідка продавець ОСОБА_2., підтвердила факт проведення покупки товарів зазначених в акті працівниками МДПІ, невидачу чеку. Наявні в касі гроші рахувала сама, акт перевірки з зазначеними порушеннями підписувала.
Суд відмовляє в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.
Щодо правомірності проведення перевірки то суд зазначає, що згідно п.2 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.90р. №509-ХІІ (надалі -Закон №509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
У відповідності до ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Відповідно ст.11№ Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Умови допуску посадових осіб органів ДПС визначаються ст.11І Закону України «Про державну податкову службу в Україні»
Ч.1 ст.15 Закону про РРО встановлює, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Ст.16 Закону про РРО передбачає, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Таким чином, поняття позапланової виїзної перевірки, визначеної ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», не поширюється на перевірки по дотриманню вимог Закону про РРО.
Крім того до матеріалів справи залучені копії направлень на проведення перевірки, видані працівникам податкового органу та план-графік проведення перевірок.
У відповідності до вищезазначеного, податкові органи мали право проводити перевірку позивача, згідно з затвердженим керівництвом податкових органів планом графіком проведення перевірок.
Що до факту порушень, то суд зазначає, що оскільки позивачем ані в матеріалах справи ані в судовому засіданні не заперечується сам факт наявності порушень, а основними аргументами є лише порушення податковим органом порядку проведення та оформлення перевірок, суд, з урахуванням вищевикладеного , відмовляє позивачу в задоволенні позову. Не спростовані позивачем факти порушень, дають підстави для застосування фінансових санкцій, і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, розділом VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, господарський суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А.Бишевська
Постанова підписана в повному обсязі 25.07.07р.