ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83
31 березня 2010 р. Справа № 2/145
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Круглової О.М.
При секретарі судового засідання: Григорійчук Я.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за первісним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_3, 77000
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1, 77111
про стягнення 12058,84 грн. заборгованості за договорами оренди №0/1П від 01.10.07 та №2/4П від 01.11.07
за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1, 77111
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_3, 77000
про визнання недійсними договорів оренди №0/1П від 01.10.07 та №2/4П від 01.11.07
за участю представників:
від позивачаза (первісним позовом): ОСОБА_4 - представник, (довіреність 399 від 17.02.10р.)
від відповідача (первісним позовом): нез"явилися.
встановив:
Позивач звернувся до суду з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог за Вх.№ 1993 від 17.03.10р. про стягнення з відповідача 1168 грн. проіндексованої орендної плати на підставі п.2.1 Договорів та 9212,9 грн. неустойки. У вказаній заяві позивач частково зменшив позовні вимоги через помилкове обрахування суми орендної плати, а також заявив вимогу про стягнення неустойки, що є по суті іншою позовною вимогою, яка не може судом розглядатися, як заява про збільшеня позовних вимог, а також не підлягає розгляду в порядку об"єднання позовних вимог за відсутності такої заяви від позивача та оплати вимоги державним митом, тому судом до розгляду не приймається.
Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав. В обгрунтування позовних вимог посилається на п.п.2.1 Договорів оренди №0/1П від 01.10.07 та №2/4П від 01.11.07.
Відповідач в засідання суду 31.03.10 не з"явився, про причини неявки суд не повідомив (повідомлення про вручення йому ухвали від 18.03.10 міститься в матеріалах справи - а.с.73). В попередніх судових засіданнях позов не визнавав з підстав викладених у запереченні на позовну заяву за Вх.№10396 від 13.12.09, зокрема посилається на те, що договори оренди нотаріально не посвідчені, посилається на п.1 ст.761 ЦК України, згідно якої право передавання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. З врахуванням наведеного, вважає вказані договори нікчемними в силу ст.220 ЦК України, а тому просить в позові відмовити. Також зазначає, що питання про стягнення заборгованості по вищевказаних договорах оренди вже були предметом розгляду в господарському суді Івано-Франківської області у справі №5/54.
Відповідачем 16.12.09 було подано зустрічну позовну заяву за Вх.№5102 про визнання Договорів оренди №0/1П від 01.10.07 та №2/4П від 01.11.07 недійсними з врахуванням уточненої зустрічної позовної заяви за Вх.№2382 від 25.03.10. В обгрунтування зустрічного позову посилається на п.1 ст.761 ЦК України, згідно якої право передавання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права, спірні договори не скріплені печаткою підприємця ОСОБА_3, в договорах відсутня вартість орендованого майна.
Позивач (за первісним позовом) подав заперечення проти зустрічного позову з посиланням на ст.ст.60,63,64,65 СК України, ст.ст.215-236, 331,369 ЦК України (а.с.58), в якому просить суд в задоволенні зустрічного позову відмовити, оскільки він є безпідставним .
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача (за первісним позовом) за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд вважає первісний позов частково обгрунтованим, враховуючи наступне:
Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за певну плату на певний строк.
Згідно п.п.1,5 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено в засіданні суду між сторонами був вирішений спір щодо стягнення орендної плати за вказаними договорами в розмірі, виходячи з місячної орендної плати 2100 грн. (Договір оренди №0/1П від 01.10.07) та 1100 грн. (Договір оренди №2/4П від 01.11.07) по справі №5/54 та стягнуто постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.09, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.02.10 - 2100 грн. заборгованості з орендної плати за січень 2009р. по договору № 0/1П від 01.10.2007р. та 1100 грн. заборгованості з орендної плати за січень 2009р. по договору № 2/4 П від 01.11.2007р.
Відповідно до умов п.п.2.1 Договорів оренди №0/1П від 01.10.07 та №2/4П від 01.11.07 оредна плата індексується згідно індексу інфляції. На підставі вказаного пункту відповідачу було донараховано різницю проіндексованої орендної плати та фактично сплаченої за період з жовтня 2007 по червень 2009 по Договору №0/1П від 01.10.07 в сумі 766,5 грн. та Договору №2/4П від 01.11.07 в сумі 766,5 грн. за період листопада 2007 по січень 2009, всього 1168 грн.
Зобов"язання по оплаті вказаної суми виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату. Такою вимогою являється заява про уточнення позовних вимог (а.с.53), яка направлена відповідачу 17.03.10 (а.с.52).
Станом на день вирішення спору відповідач не подав доказу оплати 1168 грн. заборгованості з орендної плати, яку суд вважає обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення. В решті позову відмовити за безпідставністю вимог.
Також позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 2000 грн. вират за послуги адвоката.
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи в суді, платіжного доручення або іншого фінансового документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачем понесені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2000 грн. по розгляду даної справи в господарському суді Івано-Франківської області, про що свідчать наявні в матеріалах справи Договір про надання правової допомоги від 25.10.09, розрахункова квитанція від 25.10.09 про оплату наданих послуг на суму 2000 грн. В розгляді справи приймав участь адвокат ОСОБА_5, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю якого наявна в матеріалах справи.
За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позову суд вважає за правильне понесені позивачем витрати на оплату послуг адвоката віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, що становить 193,72 грн.
Заперечення відповідача з посиланням на те, що позивач не є власником орендованого приміщення, договори оренди нотаріально не посвідчені, а тому є нікчемними слід визнати безпідставними, враховуючи наступне:
30.09.07 між ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_2 (позивач по справі за первісним позовом) було укладено Договір №1 про надання ПП ОСОБА_2 права здавати в оренду приміщення в торговому центрі "Калина", які знаходяться в м.Рогатині по вул.Галицькій, 68А, що підтверджує правомірність передачі в оренду позивачем нежитлових приміщень.
Відповідно до ч.2 ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. В даному випадку договори оренди нежитлового приміщення укладались строком на 14 та 13 місяців відповідно (пункти 7.1 Договорів), тобто, менше ніж на три роки, а тому вони не потребували нотаріального посвідчення.
Зустрічний позов про визнання Договорів оренди №0/1П від 01.10.07 та №2/4П від 01.11.07 недійсними задоволенню не підлягає, враховуючи наступне:
Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). З зазначеними нормами кореспондується і частина 1 статті 207 Господарського кодексу України, за приписами якої судом може бути визнано недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Фактичне користування майном на підставі договору оренди (найму), унеможливлює, в разі його недійсності, проведення між сторонами реституції, позаяк використання майна - "річ" безповоротна. Оскільки за договором оренди неможливо повернути вже здійснене користування орендованим майном, будь-які підстави і для повернення сплачених коштів з орендної плати відсутні, і відновити сторони в первісне положення практично неможливо. Тому такий договір повинен визнаватися недійсним і припинятися на майбутнє.
Таку правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 13.01.2004 № 7/85/4/68-81.
Оспорювання договорів оренди в судовому порядку ініційовано орендарем - ПП ОСОБА_3 (позивачем за зустрічним позовом), при цьому він не навів, які саме його права було порушено у зв'язку з укладенням спірних договорів. Відповідно до свідоцтва на право власності підприємцю ОСОБА_4 належить нежитлове приміщення в м.Рогатин по вул.Галицькій 68 а, яке було зареєстроване 29.11.07. При цьому акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об"єкта підписаний комісією 22.10.07, яка була створена розпорядженням голови Рогатинської РДА від 26.09.07 №192. Вказане свідчить про те, що об"єкт нерухомості був завершений і придатний до використання на момент укладення договорів оренди і документальне оформлення права власності після укладення договорів жодним чином не порушило прав орендаря. Припинення дії договорів жодним чином не пов'язано з передачею майна в оренду без належно оформленого права власності.
Судом також встановлено, що сторони договорів вчинили дії на їх виконання, а саме передали та прийняли приміщення, сплачувалася орендна плата.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.02.10 по справі №5/54 встановлено, що предмет оренди за договором №0/1П від 01.10.07 повернутий позивачеві і не передавася третім особам до 07.07.09, приміщення, яке знаходилося в оренді на умовах договору №2/4П від 01.11.07 було звільнено та передано третій особі 01.02.09.
Таким чином, спірні договори оренди припинили свою дію на момент вирішення спору і підстави для визнання їх недійсними на майбутнє відсутні.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач (за зустрічним позовом) не довів в чому порушено його право, що підлягало б захисту, внаслідок укладення спірних договорів, а тому в зустрічному позові належить івдмовити.
Судові витрати по первісному позову віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам .
Судові витрати по зустрічному позові залишити за позивачем по зустрічному позову.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України ст.ст.12,203,215,216,526,762,759,793 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193, 207 ГК України, ст.ст.32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
первісний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 12058,84 грн. заборгованості за договором оренди - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_2, 77111 (код НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_4, 77000 (код НОМЕР_2) - 1168 (тисячу сто шістдесять вісім) гривень 00 коп. заборгованості по орендній платі, 11 (одинадцять) гривень 72 коп. державного мита та 22 (двадцять дві) гривні 86 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 193 (сто дев"яносто три) гривні 72 коп. витрат на послуги адвоката .
В решті позову відмовити за безпідставністю вимог.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили .
В задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів оренди №0/1П від 01.10.07 та №2/4П від 01.11.07 - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Круглова О.М.
Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 02.04.10.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________помічник судді Шунтов О.М.
02.04.10