Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "12" березня 2010 р.Справа № 9/226
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Алексєєва М.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Радучич І.Г. - підприємець
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Фізичної особи - підприємця Радучича Івана Григоровича (м.Житомир)
до Державного підприємства "Овруцький лісгосп" (с.Дубовий Гай Овруцькогорайону)
про стягнення 6547,37 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 5154,19грн інфляційних нарахувань, 1393,18грн - 3 % річних у зв'язку з невиконанням рішення господарського суду Житомирської області від 10.07.2009р. у справі №9/992.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Зазначив, що відповідач не виконав рішення господарського суду Житомирської області від 10.07.2009р. у справі №9/992, тому позивач має право вимагати сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.
Відповідач, відзив на позовну заяву не надав, свого представника в засідання суду не направив, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.07.2009р. по справі №9/992 позов задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "Овруцький лісгосп" на користь фізичної особи - підприємця Радучича Івана Григоровича - 88190,11 грн. основного боргу, 10553,82 грн. пені, 8201,71 грн. інфляційних нарахувань, 1537,00 грн. 3% річних, 1084,83 грн. державного мита та 313,21 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як свідчать матеріали справи №9/992 між фізичною особою - підприємцем Радучичем Іваном Григоровичем (позивач у справі) та Державним підприємством "Овруцький лісгосп" (відповідач у справі) було укладено договори купівлі-продажу № 3/06 від 03.01.06., №92/08 від 04.07.08., згідно яких позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 156950,35 грн.
Рішенням господарського суду по справі № 9/992 встановлені обставини неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати за поставлений товар, що стало підставою звернення позивача до суду та стягнення з відповідача вищевказаних сум.
Стаття 598 ЦК України вказує, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України), а також з підстав, визначених у главі 50 ЦК України.
Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання із наявністю судового рішення чи відкриття провадження по його примусовому виконанню.
Матеріали справи не містять доказів щодо припинення зобов'язань відповідача перед позивачем за договорами купівлі-продажу № 3/06 від 03.01.06., №92/08 від 04.07.08 . Не виконав відповідач належним чином і рішення суду по справі № 9/992.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, належним є виконання, що відповідає умовам договору, вимогам закону та інших актів цивільного законодавства.
У разі якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки.
Таким чином, прийняття судом рішення про стягнення боргу не припиняє зобов'язання, а неможливість виконання боржником грошового зобов'язання не звільняє останнього від відповідальності (частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Оскільки, на день звернення до суду має місце прострочення грошового зобов'язання за договорами купівлі-продажу № 3/06 від 03.01.2006р., №92/08 від 04.07.2008р. позивачем правомірно та обґрунтовано здійснено нарахування 3 % річних в сумі 1393,18 грн. та інфляційних на суму 5154,19 грн., яка є сумою заборгованості, і обставини щодо несвоєчасної сплати якої встановлені рішенням суду по справі 9/992.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з чинним законодавством та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 5154,19грн інфляційних нарахувань, 1393,18грн - 3 % річних.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Овруцький лісгосп", 11103, Житомирська область, Овруцький район, с. Дубовий Гай, ід.код 00991887
на користь фізичної особи - підприємця Радучича Івана Григоровича, 10029, м.Житомир, вул.Хлібна,39/19, кв.1, код 1541209958 - 5154,19грн інфляційних нарахувань, 1393,18грн - 3 % річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяАлексєєв М.В.
Дата підписання 22.03.2010р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам