Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "18" березня 2010 р.Справа № 5/94
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Брагіної Я.В.
судді
за участю представників сторін
від позивача Кирпушко С.В. - директор
від відповідача не з'явився
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта" (м. Запоріжжя)
до Приватного підприємства "Молочні традиції" (м. Житомир)
про стягнення 28090,09 грн. основного боргу, 1840,85 грн. пені та 274,39 грн. 3% річних
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 28090,09 грн. основного боргу, 1840,85 грн. - пені та 274,39 грн. 3% річних згідно договору дистрибуції №30/8 від 19.08.09 р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві. Крім того, представником позивача в засіданні суду надано акт звірки розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта" та Приватним підприємством "Молочні традиції", відповідно до якого останній визнає суму основного боргу, а саме 28090,09грн. Даний акт звірки долучено до матеріалів справи.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні; повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення.
Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Тому справа розглядається за наявними матеріалами в ній на підставі зазначеної вище ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
19 серпня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта" (надалі - позивач) та Приватним підприємством "Молочні традиції" (надалі - відповідач) укладено договір дистрибуції №30/8 (надалі - договір) (а.с.14-16).
Згідно п.п. 1.1., 2.1. договору, позивач зобов'язувався передати у власність відповідача товар, а останній зобов'язувався прийняти його та оплачувати на умовах даного договору.
Відповідно до п.5.4. вищезазначеного договору, строк оплати поставленого товару складає 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання товару.
На виконання вимог договору, позивач поставив відповідачу товар (майонез) в асортименті на загальну суму 36179,18грн. згідно:
- видаткової накладної №782 від 25.08.2009р. на загальну суму 4250,44грн.;
- видаткової накладної №830 від 09.09.2009р. на загальну суму 11038,66грн.;
- видаткової накладної №851 від 16.09.2009р. на загальну суму 14302,00грн.;
- видаткової накладної №875 від 24.09.2009р. на загальну суму 6588,08грн.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар виконав частково, сплативши позивачу за вказаним вище договором 8089,09грн.
Таким чином, станом на день звернення позивача з позовом до суду у відповідача перед ним існувала заборгованість у сумі 28090,09грн (36179,18грн. - 8089,09грн.), що, зокрема підтверджується і актом звірки взаєморозрахунків, підписаним уповноваженими особами та скріпленим печатками сторін.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1840,85грн та три відсотки річних у розмірі 274,39грн.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За змістом ч.1 ст. 230 ГК України пеня і штраф як вид неустойки є штрафними санкціями, тобто, господарськими санкціями у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ч.3 ст.549 ЦК України).
Згідно п.8.2. договору дистрибуції №30/8 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару, відповідач сплачує на користь позивача пеню за кожен день прострочення в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) %, однак не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення зобов'язання.
Перевіривши розрахунок суми пені, доданий до позовної заяви, межі позовних вимог, суд приймає до уваги розрахунок позивача та задовольняє позов у частині стягнення пені в сумі 1840,85грн.
Також, позивач просить суд стягнути 3% річних у розмірі 274,39грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий разом з позовною заявою, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 274,39грн - 3% річних.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував, суму основного боргу в акті звірки взаємних розрахунків визнав.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення 28090,09грн. - основного боргу, 1840,85рн - пені і 274,39грн - 3% річних, оскільки вони є обґрунтованими, заявленими у відповідності з вимогами чинного законодавства та такими, що підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 546, 549 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 230, 265 ГК України та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Молочні традиції" (м. Житомир, пр. Миру, б.25, кв. 187, МФО 351005, код 36489630)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта" (м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 63-а, МФО 313850, код 24516518):
- 28090,09грн. - основного боргу;
- 1840,85рн. - пені;
- 274,39грн. - 3% річних;
- 302,05грн - витрати, пов'язані зі сплатою державного мита;
- 236,00грн - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
СуддяБрагіна Я.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам