"24" березня 2010 р. Справа № 8/11-50
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Декстон», м. Луцьк
про стягнення 82 351 грн. 96 коп.
Суддя Кравчук А.М.
Представники:
від позивача: н/з.
від відповідачів: н/з.
Суть спору: позивач - ПАТ КБ „Приватбанк” просить стягнути з відповідача - ВАТ „Декстон” заборгованість в сумі 82 351 грн. 96 коп., в т. ч. 75 355 грн. 41 коп. заборгованості за кредитом згідно кредитного договору №UАН 375 від 04.12.2007 року, 2 751 грн. 10 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 85 грн. 83 коп. пені, 4 159 грн. 62 коп. штрафу та судові витрати по справі: 823 грн. 52 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Відповідач вимоги ухвали суду від 11.02.2010 року не виконав, витребувані судом документи не подав, повноважного представника в судове засідання не направив, хоч був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (вх.№01-29/2558 від 22.02.2010 року).
Ухвалою суду від 11.02.2009 року позивача зобов'язано копію позовної заяви направити відповідачу, докази направлення подати суду. Крім того, до 22.03.2010 року представити в господарський суд докази надання відповідачу кредиту (платіжні доручення тощо), докази часткової оплати боргу.
Вимоги суду позивачем не виконані, витребувані судом документи не подані.
У судове засідання 24.03.2010 року позивач повноважного представника не направив з невідомих суду причин, хоча був вчасно і належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (вх.№01-29/2560 від 22.02.2010 року). Витребуваних судом документів позивач не подав, жодних причин неможливості виконання вимог суду не повідомив.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Тому позивач, звертаючись до суду з позовом, зобов'язаний обґрунтувати його підставність належними доказами, тобто такими, які мають значення для справи. Лише у випадках, передбачених ст. 35 ГПК України, сторона може бути звільнена від доказування.
Водночас частиною першою статті 33 ГПК передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.
До того ж згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Явка представника позивача у судове засідання обов'язковою не визнавалась. Позивач не навів не лише поважних, але й жодних причин неможливості виконання вимог ухвали суду до судового засідання, для чого йому був наданий достатній час.
За таких обставин спір підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5
ст. 81 ГПК України.
Керуючись п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” до відкритого акціонерного товариства «Декстон» про стягнення 82 351 грн. 96 коп. залишити без розгляду.
Суддя Кравчук А.М.