Рішення від 09.01.2020 по справі 127/33012/19

Справа № 127/33012/19

Провадження № 2-а/127/585/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2020 р.м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Вишара І.Ю.,Дернової В.В.,

при секретарі Федоровій СМ., за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Химича Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 4 роти УПП у Вінницькій області рядового поліції Маліновського Руслана Валерійовича про скасування постанови серії ЕАК № 1710084 від 05.11.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 4 роти УПП у Вінницькій області рядового поліції Маліновського Руслана Валерійовича про скасування постанови серії ЕАК № 1710084 від 05.11.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позов мотивований тим,що 05.11.2019 року відповідачем було складено відносно позивача постанову серії ЕАК № 1710084 від 05.11.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно до якої що остання порушив вимоги Правил дорожнього руху, тому на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн..

Відповідно до винесеної постанови позивач був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України порушення швидкісного режиму в населеному пункті Калинівка на 45 км/год) та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 255 гривень.

Позивач вважає, що постанова є незаконною, винесена з порушенням норм адміністративного, матеріального та адміністративно-процесуального права та підлягає скасуванню з наступних підстав: при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, позивачу не було роз'яснено її права. Крім того, обставини викладені в постанові не відповідають дійсності, оскільки позивач рухалась поза населеним пунктом, швидкість вимірювалась приладом, сертифікат якого не є чинним, тому позивач вважає, що прилад TruCAM, не вірно зафіксував швидкість руху її авто.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав зазначених, у письмовому відзиві на адміністративний позов, мотивуючи тим, що постанова була складена у відповідності чинного законодавства, позивача було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали адміністративної справи та надані сторонами докази, прийшов до наступного висновку.

Як встановлено з матеріалів справи, 05.11.2019 року відповідачем було складено відносно позивача постанову серії ЕАК № 1710084 від 05.11.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно до якої що остання порушив вимоги Правил дорожнього руху, тому на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн

Відповідно до постанови 05.11.2019 року о 14:31:09 позивач, керуючи транспортним засобом , в населеному пункті, Калинівка, перевищив швидкість на 45 км/год, чим порушив пункт 12.4 ПДРУкраїни порушення швидкісного режиму в населених пунктах, у зв'язку з чим позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті 122 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою по справі про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд зазначає наступне.

Положеннямистатті 14 Закону України "Про дорожній рух"визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3Правил дорожнього руху, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(далі -ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до пункту 12.4ПДРУкраїни у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно з частиною 1статті 122 КУпАПперевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно достатті 222 КУпАП Україниоргани Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку,правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно достатті 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зстаттею 252 КУпАПпосадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Даючи правову оцінку доводам позивача наданими в судовому засіданні щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови, колегія суддів враховує наступне.

Відповідачем до відзиву надано відеозапис, на якому зафіксовано, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 95 км/год.

При цьому, суд враховує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012.

На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки "Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam", який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У 3197-12.

Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.

Крім того, така процедура як "сертифікація" взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.

Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік.

Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженимнаказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/12169, виданого ДП "Укрметртестстандарт" від 22 жовтня 2018 року та чинного до 22 жовтня 2019 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 №С000303, є придатним до застосування.

Необхідно зазначити, що можливість використання виробу "TruCam LTІ 20/20" виробництва LaserTechnologyInc, США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку .

Так, лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього рухувід моменту її фіксації приладом TruCam.

Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушенняправил дорожнього рухута проведення їх експертиз не є обов'язковим.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.

Отже, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний в першу чергу дотримуватись вимогПДРУкраїни.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості доводів позивача про відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення за порушення частини 1статті 122 КУпАП, а відтак постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1710084 від 05.11.2019 року прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 4 роти УПП у Вінницькій області рядового поліції Маліновського Руслана Валерійовича про скасування постанови серії ЕАК № 1710084 від 05.11.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя