Справа № 487/7420/19
Провадження № 1-кп/487/364/20
09.01.2020 року.Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві обвинувальний акт в кримінальному провадженні, що внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019150030003577 від 13.09.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньою освітою, не судимого, одруженого, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
12.09.2019 року приблизно о 20.00 годині ОСОБА_4 знаходячись на території виробничого підрозділу оборотного моторвагонного депо Миколаїв моторвагонного депо Христинівка, Регіональної філії «Одеська Залізниця» АТ «Укрзалізниця», яке розташовано по вул.. Привокзальна, 1 у м. Миколаєві, діючи по раптово виниклому умислу, направленному на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи, що майно належить виробничому підрозділу оборотного моторвагонного депо Миколаїв моторвагонного депо Христинівка, Регіональної філії «Одеська Залізниця» АТ «Укрзалізниця» та фактично не вийшло з володіння підприємства, але опинилось у неналежному місці, скориставшись відсутністю відповідальної особи за майно підприємства, а також уваги з боку працівників підприємства, переслідуючи корисні мотиви, з метою власного незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрав кабелі високовольтної камери дизель-поїзду загальною довжиною 12 метрів, яких 6 метрів 1*35 Кв вартістю 92,75 гривень аза 1 м. на загальну суму 556,50 грн та 6 метрів 1*50 Кв вартістю153,35 грн за 1 м. на загальну суму 920,10 грн, які поклав в рюкзак, маючи змогу розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.
Своїми діями обвинувачений заподіяв моторвагонного депо Миколаїв моторвагонного депо Христинівка, Регіональної філії «Одеська Залізниця» АТ «Укрзалізниця», матеріальний збиток на загальну суму 1476,60 грн
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
28.09.2019 року між представником потерпілого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено угоду про примирення (далі - Угода).
Згідно з умовами Угоди представник потерпілого ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинний понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме - штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 850 грн.
В Угоді визначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, які є зрозумілими сторонам угоди, про що свідчать їх підписи.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 Кримінального кодексу України, визнав себе винним повністю, попросив вибачення у представника потерпілого за вчинене кримінальне правопорушення та дав згоду на застосування узгодженої сторонами міри покарання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження Угоди про примирення суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості. Міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.1 ст.185 КК України.
Судом перевірено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також, у ході судового засідання, судом встановлено, що обвинувачений та представник потерпілої сторони повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, цілком розуміють свої права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.
Дослідивши Угоду про примирення, докази, що підтверджують фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Враховуючи викладене, наявні підстави для затвердження угоди про примирення.
Суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 185 Кримінального кодексу України, та дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 850 грн.
Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувались.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 394, 475КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 28.09.2019 року, укладену між представником потерпілого ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 850 грн.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Заводського районного
суду м. Миколаєва ОСОБА_1