712/15447/19
2/712/647/20
про відмову у забезпеченні позову
13 січня 2020 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Борєйко О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості,
ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість у сумі 2500 доларів США та штраф у розмірі 40000 гривень.
Після визначення системою автоматизованого розподілу справ головуючого судді у вказаній справі та передачі її судді, направлено запит до Відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради для з'ясування місця реєстрації відповідача.
Згідно довідки Відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, інформація про реєстрацію відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , відсутня.
Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишено без руху, в зв'язку з її невідповідністю ст.175 та ст.177 ЦПК України, та надано термін для усунення недоліків.
Станом на 13 січня 2020 року провадження за вказаною позовною заявою не відкрито.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , у пункті другому позовних вимог останній просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на кошти та все майно, в тому числі земельну ділянку загальною площею 2,0170 га, що розташована на території Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області і належить позичальнику на підставі свідоцтва про спадщину від 03 лютого 2016 року.
В обґрунтування заявленої вимоги, позивач у позовній заяві зазначає, що йому стало відомо про наявність у відповідача боргів перед іншими особами та відкриття виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , в зв'язку з чим виникає необхідність забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду, оскільки вже звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, відповідач внесений до єдиного реєстру боржників.
Дослідивши матеріали позовної заяви в частині вимоги про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Перелік відомостей, які повинна містити позовна заява, визначений ст.175 та ст.177 параграфу 1 «Заяви по суті справи» глави 1 «Письмові заяви учасників справи» розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України.
Порядок звернення до суду з заявою про забезпечення позову передбачений главою 10 «Забезпечення позову» ЦПК України.
Відповідно до п.2.15 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України 17 грудня 2013 року №173 та погодженої Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17 грудня 2013 року №11-2038/0/4-13 (надалі - Інструкція), реєстрація та облік судових справ (матеріалів кримінального провадження) у місцевому загальному суді здійснюються згідно з індексами: "2" - цивільні справи позовного провадження, позовні заяви; "2-з" - заяви про забезпечення позову, доказів у цивільних справах.
Згідно п.3.1 Інструкції, справи, скарги, інші передбачені процесуальним законодавством України процесуальні документи реєструються в АСДС у день їх надходження та опрацьовуються відповідальним працівником (відповідним структурним підрозділом).
Відповідно до п.3.2 Інструкції, на кожний процесуальний документ, що може бути предметом судового розгляду та надійшов до суду вперше, відповідальний працівник (відповідний структурний підрозділ) на підставі інформації, що міститься в реєстраційній картці, заводить ОСК та автоматично формує номер провадження у суді, який складається з індексу, порядкового номеру, літерного індексу та двох останніх цифр поточного року.
Крім того, вимоги до заяви про забезпечення позову передбачені ст.151 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість у сумі 2500 доларів США та штраф в розмірі 40000 гривень.
Станом на день розгляду заяви про забезпечення позову, питання щодо відкриття провадження за вказаною позовною заявою не вирішено.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на кошти та все майно, в тому числі земельну ділянку загальною площею 2,0170 га, що розташована на території Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області і належить позичальнику на підставі свідоцтва про спадщину від 03 лютого 2016 року.
Згідно ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ, як джерело права.
Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч.6 ст. 13 «Обов'язковість судових рішень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
В постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 766/18228/17 , Провадження № 61-16044св18 зазначено:
«Як свідчить тлумачення статей 149, 150 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження можливих труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
За змістом частини другої статті 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами».
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
Однак, будь-яких доказів, які свідчать про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, до матеріалів клопотання не додано, в зв'язку з чим доводи ОСОБА_1 , які зазначені в обґрунтування необхідності забезпечення позову, не підтверджені належними достатніми доказами, а є лише припущенням.
Відповідно до ч. ч. 5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149, 151, 153, 260, 261 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Борєйко