Вирок від 13.01.2020 по справі 712/13887/17

Вирок

Іменем України

Справа №712/13887/17

Провадження №1-кп/712/96/20

13 січня 2020 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

спеціаліста - ОСОБА_9

захисника - ОСОБА_10

обвинуваченого - ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження №42017110340000046 внесене 24.04.2017 в Єдиний реєстр досудових розслідувань, за обвинуваченням:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сахнівка, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування ОСОБА_11 , обвинувачується в тому, що він будучи призначеним наказом директора Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» (далі ДП МВС України «Інформ-Ресурси») від 24.02.2016 №016-ос на посаду директора Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси», згідно з Положенням про Черкаську філію ДП МВС України «Інформ-Ресурси», погодженого та затвердженого 26.08.2014 директором підприємства, здійснює свої повноваження щодо управління Філією на підставі та в межах повноважень, наданих Положенням, трудовим контрактом та довіреністю; відповідно до трудового контракту №13/16 від 24.02.2016, будучи представником Філії під час реалізації повноважень, функцій, обов'язків, на якого покладається майнова відповідальність за ефективність використання Філією державного майна, здійснює поточне керівництво Філією, видає в межах своєї компетенції та згідно з чинним законодавством накази і розпорядження, обов'язкові до виконання усіма працівниками Філії, встановлює за погодженням з директором тарифи на послуги, що надаються Філією, та діючи на підставі довіреності №106 від 26.12.2016, як представник Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» в особі Черкаської філії, тобто будучи в розумінні п. 1 примітки до ст. 364 КК України, службовою особою державного підприємства, наділеною організаційно - розпорядчими функціями, діючи умисно, з корисливих мотивів та переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, використовуючи при цьому своє службове становище, вчинив злочин за наступних обставин.

19.04.2017 до Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» та до ОСОБА_11 , як до керівника філії, звернувся ОСОБА_12 , щодо повернення йому автомобіля Volkswagen Passat 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який зберігається на спеціальному майданчику Черкаської філії за адресою: м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21. Натомість ОСОБА_11 , використовуючи своє службове становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, 19.04.2017 перебуваючи у своєму службовому кабінеті без номера за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 144/1, під час зустрічі із ОСОБА_12 , висловив останньому вимогу надати йому кошти в сумі 2200 (дві тисячі двісті) доларів США, з яких частину коштів необхідно використати на оплату вартості зберігання автомобіля Volkswagen Passat на спеціальному майданчику, а залишок коштів передати йому, як неправомірну вигоду за безперешкодне повернення ОСОБА_12 , автомобіля Volkswagen Passat 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , інакше автомобіль останньому не видадуть, на що ОСОБА_12 вимушений був погодитись, з метою захисту своїх законних прав та інтересів щодо користування та розпоряджання майном, відносно якого він має повноваження. Також умовою ОСОБА_11 була передача коштів в національній валюті України та повернення автомобіля, лише після сплати ОСОБА_12 офіційних платежів та надання неправомірної вигоди.

Одночасно з цим, ОСОБА_11 , з метою конспірації своїх злочинних намірів, щодо отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_12 , залучив для спілкування та ведення перемовин з останнім, з приводу вирішення вищевказаного питання та одержання неправомірної вигоди, начальника сектору з надання послуг із зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів Філії ОСОБА_13 . Останній, в свою чергу, будучи достовірно обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_11 , отримати неправомірну вигоду від ОСОБА_12 , у період часу з 19.04.2017 по 07.06.2017, за вказівками ОСОБА_11 періодично зустрічався із ОСОБА_12 та спілкувався з ним, щодо порядку повернення вищевказаного автомобіля Volkswagen Passat і обставин та умов сплати із загальної суми, еквівалентній 2200 доларів США, частини коштів, як офіційних платежів за зберігання транспортного засобу і передачі залишку з цієї суми, як неправомірної вигоди для ОСОБА_11 .

У подальшому, 06.06.2017, коли ОСОБА_12 звернувся до Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» за поверненням вищезазначеного автомобіля, ОСОБА_13 за вказівкою ОСОБА_11 , був присутній при оплаті ОСОБА_12 , в банківській установі частини коштів, як офіційного платежу на рахунок Філії в сумі 36378 (тридцять шість тисяч триста сімдесят вісім) гривень, та при визначенні остаточної суми неправомірної вигоди в розмірі 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень, як різниці між визначеною ОСОБА_11 загальною сумою 2200 доларів США, в перерахунку на національну валюту України, та сумою офіційних платежів, сплачених ОСОБА_12 06.06.2017 за зберігання автомобіля на спеціальному майданчику Філії. Однак навіть після сплати ОСОБА_12 вказаних платежів і надання відповідної квитанції ОСОБА_13 , ОСОБА_11 розпорядився не видавати автомобіль ОСОБА_12 , затягуючи таким чином процес його повернення та створюючи штучні умови, які б спонукали ОСОБА_12 до швидшої передачі коштів ОСОБА_11 , в якості неправомірної вигоди.

07.06.2017, близько 15 години 00 хвилин, ОСОБА_13 , діючи за вказівкою ОСОБА_11 , зустрівшись із ОСОБА_12 на території спеціального майданчика Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси», за адресою: м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21, у гаражному приміщенні, вказав ОСОБА_12 покласти кошти в сумі 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень, під сидіння мопеду Honda, що зберігався в тому ж приміщенні, що останній і зробив. Після цього ОСОБА_13 , в телефонній розмові повідомив ОСОБА_11 , про виконання його вказівок та отримання обумовленої суми коштів, як неправомірної вигоди від ОСОБА_12 .

ОСОБА_11 у судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що згідно наказу директора Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» від 24.02.2016 року №016-ос, його було призначено на посаду директора Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси». Свою трудову та службову діяльність ОСОБА_11 , здійснював згідно законодавства України, в тому числі Положення про Черкаську філію ДП МВС України, трудового контракту, а також виключно в межах повноважень визначених у довіреності. Злочин, у вчиненні якого його обвинувачують, він не скоював. Ніяких розпоряджень на отримання неправомірної вигоди, він не надавав, грошей не вимагав. На думку ОСОБА_11 , матеріали кримінального провадження не місять в собі жодних доказів на підтвердження його вини. Крім того, ОСОБА_11 вважає, що з боку працівників правохоронних органів мала місце провокація злочину. На підставі викладеного, просив виправдати його.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з положеннями ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне отстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст.25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення /за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого/ або в разі надходження заяви /повідомлення/ про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень відповідно до ст. 9 КПК України.

Так, відповідно довимог ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

При вирішенні питання про вину обвинуваченої особи, згідно правил ст.62 Конституції України, не можна виходити з припущень, а лише з належних доказів, які підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, за умов усунення всіх суперечностей, що мають місце та відсутності будь-яких сумнівів у тому, що вина обвинуваченої особи доведена.

При цьому, відповідно до ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Суд звертає увагу на те, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, згідно ст.63 Конституції України та ст.17 КПК України, тлумачаться на користь такої особи.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_11 , у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, сторона обвинувачення, посилається на наступні докази, які були досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні, а саме:

-покази свідка ОСОБА_12 , який у судовому засіданні пояснив, що 24.04.2017, він звернувся із заявами до військової прокуратури Дарницького гарнізону та ГУ БКОЗ СБ України про вимагання з нього, грошових коштів в сумі 2200 доларів США, посадовими особами Черкаської філії державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси». Так, наприкінці 2016 року, ОСОБА_12 , вирішив придбати автомобіль, друзі порадили промоніторити штрафні майданчики МВС України. У грудні 2016 року, точної дати ОСОБА_12 не пам'ятає, перебуваючи у м. Черкаси він відвідав штрафний майданчик Черкаської філії державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси». Там, ОСОБА_12 зацікавив автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» об'ємом двигуна 1.8 літрів, 1999 року випуску, номерні знаки НОМЕР_1 , зеленого кольору. Працівники штрафного майданчику, запропонували ОСОБА_12 , звернутися до власника автомобіля ОСОБА_14 та надали йому її координати, а також номер мобільного телефону. У лютому 2017 року, точної дати ОСОБА_12 не пам'ятає, він зателефонував на вищевказаний номер до ОСОБА_14 і після розмови вони домовились, що остання надасть ОСОБА_12 довіреність забрати автомобіль зі штрафного майданчику. У квітні 2017 року, ОСОБА_14 оформила генеральну довіреність на ім'я ОСОБА_12 19.04.2017 останній знов відвідав штраф майданчик у м. Черкаси, з метою забрати автомобіль. ОСОБА_12 , надав необхідний пакет документів працівнику Черкаської філії «Інформ-Ресурси» на ім'я ОСОБА_15 , який сказав, що питання видачі автомобіля, вирішує керівник філії державного підприємства. Разом з ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , зайшов до службового кабінету керівника підприємства, який вивчивши документи сказав, що він не заперечує проти того, щоб ОСОБА_12 , забрав автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT». Проте, ОСОБА_12 , мусить оплатити вартість перебування автомобіля на штрафній площадці за весь період, а також віддячити цього керівника грошовими коштами у сумі 2200 доларів США за те, що автомобіль передадуть у належному технічному стані та без проблем. При вказаній розмові, був присутній і ОСОБА_15 . Як зазначив керівник підприємства, що якщо це влаштовує ОСОБА_12 , йому зателефонує ОСОБА_15 і повідомить коли і де той повинен передати вказані кошти за автомобіль. ОСОБА_12 з ОСОБА_15 обмінялися номерами мобільних телефонів. Тривалий час, ОСОБА_16 , не телефонував, тому останній вирішив, ще раз відвідати м. Черкаси, з метою вирішення питання щодо передачі даного автомобіля. 16 травня 2017 року в обідній час, ОСОБА_12 , приїхав до м. Черкаси та зателефонував ОСОБА_15 , який повідомив свідку, щоб той приїхав до нього в кабінет, який розташований у АДРЕСА_2 . Зустрівшись з ним ОСОБА_12 поцікавився, кому і скільки грошових коштів той повинен передати. ОСОБА_15 пішов до свого керівника, а потім повів ОСОБА_12 до бухгалтерії, де останньому дали рахунок-фактуру №СФ-3541712 від 16.05.2017 на загальну суму 36378 грн. Потім, ОСОБА_12 зайшов до ОСОБА_15 в кабінет, де той повідомив, що ОСОБА_12 , повинен передати керівнику Черкаської філії 2200 доларів США. При цьому він повідомив, що його керівник висунув наступні умови, якщо гроші у ОСОБА_12 , в іноземній валюті, то він повинен їх обміняти на гривні, заплатити суму по рахунку-фактурі на загальну суму 36 378 грн., а решту передати через ОСОБА_15 керівнику. Місце, час та спосіб передачі грошових коштів ОСОБА_12 повідомлять пізніше, після оплати рахунку-фактури. У ОСОБА_12 , на той час, не вистачало грошових коштів, тому він повідомив що приїде через деякий час. 06.06.2017 року, ОСОБА_12 , знову приїхав з Києва до м. Черкаси. Зустрівшись з ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , у відділення «ПриватБанку», що по вулиці Благовісній 169, м. Черкаси, оплатив за рахунок-фактурою 36 378 гривень. Оригінал квитанції, ОСОБА_12 , відразу передав ОСОБА_15 . Проте, після повернення до Черкаської філії, ОСОБА_15 повідомив ОСОБА_12 , що керівник розпорядився віддати транспортний засіб, лише після надходження грошових коштів на рахунок підприємства. 07.06.2017 о 09 год. 10 хв., ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_15 та поцікавився, чи надійшли грошові кошти на рахунок підприємства. Той після з'ясування цього питання, повідомив ОСОБА_12 , проте що гроші надішли, але забрати автомобіль ОСОБА_12 не зможе, оскільки його керівник перебуває у відрядженні. ОСОБА_12 , залишився чекати біля штрафного майданчика. Близько 12 год.00 хв., до штрафного майданчика приїхав ОСОБА_15 разом з юристом Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси». ОСОБА_12 заповнив бланк на видачу транспортного засобу та розписку про його отримання. ОСОБА_15 повідомив ОСОБА_12 , що зараз їде до свого керівника, отримувати дозвіл на передачу автомобіля, а потім після повернення скаже де та як передати неправомірну вигоду. ОСОБА_12 залишився чекати біля штрафного майданчика. В 14 год. 40 хв., повернуся ОСОБА_15 , який запросив ОСОБА_12 , на територію штрафного майданчика, де пославшись на вказівку керівництва, оглянув ОСОБА_12 на предмет наявності технічних засобів передачі інформації. Після чого, ОСОБА_15 повідомив ОСОБА_12 про те, що грошові кошти в сумі 21 000 гривень, він повинен покласти до бардачка моторолера, який знаходився у боксі на території штрафного майданчика. ОСОБА_12 виконав вказівку ОСОБА_15 . Останній відразу зателефонував керівнику та повідомив, що людина «чиста», що гроші поклали до бардачка. Вони разом пішли до автомобіля, поставили на нього акумулятор. ОСОБА_15 сказав, що ОСОБА_12 може їхати. В цей час, з'явилися працівники правоохоронних органів та почали проводити слідчі дії;

- покази свідка ОСОБА_13 , який суду дав покази про те, що перебував на посаді завідувача сектором спец майданів і площадок Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси». В його обов'язки входило утримання в належному технічному та зовнішньому стані автомобілі, які перебувають на майданчику. Безпосереднім керівником ОСОБА_13 , був ОСОБА_11 . Чинне законодавство України передбачає можливість повернення транспортного засобу, тимчасово вилученого та поміщеного на спеціальний майданчик, стоянку для зберігання тимчасово затриманого транспортного засобу (штафмайданчиках). Порядок такого повернення передбачений постановою КМУ від 17.12.2008 №1102 «Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках». Зокрема, згідно п.п. 12, 13 Постанови повернення здійснюється за зверненням власника чи водія за умови оплати витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням транспортного засобу. Розміри плати за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, затверджені наказом МВС України від 10.10.2013 №967/1218/869. В грудні 2016 року, на територію майданчика прибув громадянин ОСОБА_12 , який виявив бажання забрати автомобіль «Volkswagen Passat» 1.8, 1999 року випуску, кузов НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_1 . ОСОБА_13 зазначив йому, що вказаний автомобіль, можливо забрати при наявності власника з документами, про право власності або довіреності від нього, при цьому здійснити оплату за стоянку. 19.04.2017 в першій половині дня ОСОБА_12 знову приїхав на майданчик та надав генеральну довіреність від власника, зазначеного автомобіля ОСОБА_14 . ОСОБА_13 сказав йому, що питання видачі транспортних засобів вирішує керівник філії ОСОБА_11 та запропонував йому з ним поспілкуватись. ОСОБА_13 , разом з ОСОБА_12 , зайшли в кабінет ОСОБА_11 . Після представлення ОСОБА_12 , керівнику, ОСОБА_13 залишив кабінет та пішов виконувати свої службові обов'язки. В той же день, після обіду, ОСОБА_13 разом з юристом філії, викликав ОСОБА_11 . Він сказав, щоб вони формували документи на видачу автомобіля «Volkswagen Passat» 1.8, 1999 року випуску, кузов НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_17 , але віддавати автомобіль тільки після оплати ОСОБА_12 , вартості перебування на штраф площадці та надання "подяки" в розмірі 2200 доларів США. ОСОБА_13 та юрист уточнили, за що ОСОБА_12 має сплатити "подяку", на що ОСОБА_11 відповів, що це не їх діло. Крім того, кошти від ОСОБА_12 мають забрати саме вони та віддати потім ОСОБА_11 . Як зазначив ОСОБА_13 , ОСОБА_12 мав законне право забрати автомобіль Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_1 при умові сплати ним за перебування автомобіля на штраф площадці за 1489 днів, але додаткові кошти в сумі 2200 доларів США, які керівник філії ОСОБА_11 бажав отримати є незаконним. 16 травня 2017 року, ОСОБА_12 приїхав до м. Черкаси, де зустрівся з ОСОБА_13 . Зустрівшись з ОСОБА_12 , останній поцікавився, кому і скільки грошових коштів він повинен передати, щоб отримати вказаний автомобіль. Після чого ОСОБА_13 , пішов до керівника, який сказав, щоб той йшов до бухгалтерії та виписував рахунок. Також ОСОБА_11 запитав у ОСОБА_13 , чи готова людина сплатити "подяку", на що свідок відповів що так готова. Потім ОСОБА_13 , разом з ОСОБА_12 , пішли до бухгалтерії. Там бухгалтер роздрукувала з комп'ютера рахунок-фактуру на загальну суму 36378 грн., яку передала ОСОБА_12 . Після чого, ОСОБА_12 з ОСОБА_13 , зайшли в кабінет останнього, де той пояснив ОСОБА_12 , що загальна сума, яку він повинен передати керівнику Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» ОСОБА_11 , складає 2200 доларів США. При цьому, ОСОБА_13 повідомив, що керівник висунув наступні умови, що якщо гроші у ОСОБА_12 в іноземній валюті, то він повинен їх обміняти на гривні, заплатити суму по рахунку-фактурі на загальну суму 36 378 грн., а решту передати через ОСОБА_13 , керівнику. Місце, час та спосіб передачі грошових коштів йому повідомлять пізніше, після оплати ним рахунку-фактури. У ОСОБА_12 , на той час, не було достатньо грошових коштів, тому він повідомив, що приїде пізніше, через деякий час. 06.06.2017, вранці ОСОБА_13 , зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що їде з Києва до м. Черкаси, щоб забрати автомобіль. Близько 16 год. 30 хв., ОСОБА_12 зайшов до кабінету ОСОБА_13 , і запитав скільки йому чекати та яким чином передавати грошові кошти за автомобіль. ОСОБА_13 пішов до керівника, який повідомив, щоб ОСОБА_12 робив офіційну оплату. Крім того ОСОБА_11 , також запитав чи готова людина заплатити іншу частину грошових коштів, маючи на увазі, в якості неправомірної вигоди. ОСОБА_13 відповів, що так готова. Після чого вони, разом з ОСОБА_12 пішли до відділення банку «ПриватБанк» по вул. Благовісній, 169 у м. Черкаси, де ОСОБА_12 вніс готівкою, грошові кошти в сумі 36 378 грн. та заплатив комісію в сумі 363,78 грн. Останній відразу у приміщенні банку передав ОСОБА_13 , оригінал квитанції про оплату. Потім вони повернулися до приміщення Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси». ОСОБА_13 пішов до керівника, а ОСОБА_12 залишився у нього в кабінеті. В розмові з ОСОБА_11 , останній повідомив ОСОБА_13 , що машину віддавати поки не потрібно, аргументуючи це тим, що грошові кошти ще не поступили на рахунок підприємства. Коли ОСОБА_13 , повернувся, то повідомив ОСОБА_12 , що автомобіль він не може отримати, оскільки керівник відмовляється підписувати заявку на видачу транспортного засобу, допоки кошти внесені ним у відділенні банку не надійдуть на рахунок ДП. На що ОСОБА_12 , вирішив особисто звернутися до керівника філії і сам зайшов до його кабінету. ОСОБА_13 , також був присутнім при цьому. ОСОБА_12 запитав ОСОБА_11 , про причину затримки у видачі автомобіля, на що ОСОБА_11 розповів, що є випадки шахрайства і підробки квитанцій, тому сказав приходити наступного дня. 07.06.2017 близько 09 години ОСОБА_13 , зателефонував ОСОБА_12 та запитав, чи надійшли грошові кошти на рахунок. Дізнавшись вказану інформацію в бухгалтерії, ОСОБА_13 повідомив останньому, що грошові кошти надійшли, але керівник підпише документи про видачу автомобіля після повернення з відрядження. Близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_13 , разом із юристом Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» ОСОБА_18 , приїхав до штрафного майданчика. Біля штрафного майданчика, ОСОБА_12 власноруч заповнив бланк заявки на видачу транспортного засобу та розписку про отримання автомобіля. Після чого, ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_12 , що він повинен поїхати до керівника отримати дозвіл на видачу транспортного засобу, а потім повернутися видати автомобіль, а також повідомити яким чином та де передати неправомірну вигоду. Приїхавши до ОСОБА_11 , разом з ОСОБА_18 , вони доповіли про цю ситуацію, на що ОСОБА_11 відповів, щоб ОСОБА_13 написав службову записку щодо видачі транспортного засобу. При цьому, він знову почав обговорювати, що ОСОБА_12 має принести гроші, як подяку за видачу машини і що якось треба їх забрати та без вказівки ОСОБА_11 , не видавати автомобіль. В розмові ОСОБА_11 , неодноразово запитував ОСОБА_13 , чи надійна людина ОСОБА_12 , та пропонував деякі варіанти отримання коштів у останнього. В результаті чого ОСОБА_11 , наказав ОСОБА_13 , здійснити поверхневий огляд ОСОБА_12 , на предмет виявлення прослуховуючих приладів. Після цього, ОСОБА_12 повинен був положити грошові кошти в мопед, який знаходиться в гаражі штраф майданчика. Приблизно о 14 год. 40 хв., ОСОБА_13 повернувся до штрафного майданчика та запросив ОСОБА_12 на його територію. Крім того, ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_12 про те, що керівник підозрює його у використанні технічних засобів передачі інформації, тому ОСОБА_13 , необхідно його оглянути. ОСОБА_12 , спочатку не погодився, проте після того як ОСОБА_13 , сказав що в такому разі вирішення питання відкладається, надав можливість візуально його оглянути. Не знайшовши на ОСОБА_12 нічого підозрілого, ОСОБА_13 повідомив, що грошові кошти в сумі 21 000 гривень, ОСОБА_12 повинен покласти до бардачка мопеда «Ноnda», який знаходився справа від входу в бокс. Після чого, ОСОБА_12 в присутності ОСОБА_13 поклав вказану суму грошових коштів до бардачка. ОСОБА_13 , відразу зателефонував ОСОБА_11 та повідомив, що людина «чиста» (в розумінні, що без технічних засобів контролю), що гроші поклали до бардачку. Потім вони пішли до автомобіля. ОСОБА_13 поставив на нього акумулятор. ОСОБА_12 завів автомобіль та виїхав з території. Після чого, з'явилися працівники правоохоронних органів та розпочали слідчі дії, а саме в ході огляду, під сидінням мопеду «Ноnda», який знаходився в гаражному приміщенні на території спеціального майданчику слідчим було виявлено грошові кошти в сумі 21 000 гривень, які ОСОБА_13 , повинен був віддати ОСОБА_11 або іншим особам на яких він вкаже;

- покази свідка ОСОБА_19 , яка суду пояснила, що ОСОБА_12 вона знає добре. Від останнього, ОСОБА_19 стало відомо, що десь у грудні 2016 року, ОСОБА_12 звернувся до Черкаської філії Державного підприємства МВС України «Інформ-Ресурси», оскільки хотів забрати із спецмайданчика підприємства автомобіль, який йому сподобався, а саме Volkswagen Passat 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , зеленого кольору. Як повідомив ОСОБА_12 , свідку начальником Черкаської філії Державного підприємства МВС України «Інформ-Ресурси» Філії є ОСОБА_11 , начальником сектору з надання послуг із зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів філії є ОСОБА_13 , головним юристконсультом ОСОБА_20 . Саме із цими особами ОСОБА_12 спілкувався щодо отримання автомобіля. При цьому, останнього повідомили, що забрати автомобіль можливо, однак це питання треба узгодити із власником машини, зібрати певний пакет документів, а тоді вже звертатись до них. У кінці квітня 2017 року, до травневих свят, ОСОБА_12 звернувся до ОСОБА_13 щоб забрати із штрафмайданчика автомобіль. Для перевірки пакету документів, що приніс ОСОБА_21 , ОСОБА_13 направив останнього до ОСОБА_18 , а після їх перевірки обидва працівники доповіли ОСОБА_11 , що з документами ОСОБА_12 все гаразд і машину можна повертати, тільки треба заплатити кошти за її зберігання на штрафмайданчику. Крім того, по цих документах ОСОБА_13 та ОСОБА_18 , в подальшому неодноразово доповідали ОСОБА_11 , що перешкоди для повернення машини ОСОБА_12 відсутні. Однак ОСОБА_11 постійно зволікав із прийняттям рішення про повернення, радив підлеглим придумувати будь-які нові перевірки документів, будь-які підстави, щоб авто поки що не віддавати ОСОБА_12 . Свідку також відомо, що ОСОБА_11 в присутності ОСОБА_13 та ОСОБА_18 , обговорював можливість отримати від ОСОБА_12 за видачу йому машини, крім офіційної оплати вартості стоянки, також ще так звану «подяку» в розмірі 2200 доларів США, а також обговорював способи отримати неофіційну плату. Розглядались варіанти, щоб ці неофіційні гроші перерахувати на якусь картку, або що ОСОБА_13 сам їх отримає, або що їх отримає якась інша, стороння особа. Ініціатором витребувати у ОСОБА_12 цю суму був саме ОСОБА_11 , він же втягнув у свої плани також і ОСОБА_13 з ОСОБА_18 , щоб останні давали йому поради, як це краще зробити. Гроші призначались для ОСОБА_11 особисто. 06.06.2017 ОСОБА_12 приїхав забирати машину, йому видали новий розрахунок вартості зберігання автомобіля на спец майданчику. Він сплатив необхідну суму, здається щось в районі 36 тисяч гривень. Після того, як ОСОБА_12 приніс квитанцію про оплату до Філії, ОСОБА_11 наказав ОСОБА_18 не віддавати машину і чекати поки сплачені кошти надійдуть на рахунок підприємства, хоча це жодним нормативним актом не передбачено. Про це, ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_12 , тому останній вимушений був приїхати за автомобілем наступного дня. ОСОБА_11 наказав, ОСОБА_13 та ОСОБА_18 , оформляти відповідні документи для повернення машини і дав вказівку ОСОБА_13 , забрати у ОСОБА_12 гроші, які той має віддати як подяку. Перед тим як забрати гроші, ОСОБА_13 мав обшукав ОСОБА_12 на наявність в останнього якихось технічних записуючих пристроїв, типу камери чи диктофону. Після цього, усі розійшлись і в телефонному режимі ОСОБА_11 сказав ОСОБА_18 , що машину можна повертати, чим у подальшому зайнявся ОСОБА_13 , оскільки це входило до кола його безпосередніх обов'язків. При поверненні автомобіля ОСОБА_12 , ОСОБА_13 запросив останнього на спеціальний майданчик до гаражного приміщення, де стояв мопед та за вказівкою ОСОБА_11 , сказав ОСОБА_12 покласти гроші до бардачка мопеду, що останній і зробив. Потім на території Філії з'явились працівники поліції та СБУ і розпочали проведення слідчих дій;

-покази свідка ОСОБА_22 , який у судовому засіданні пояснив, що 07.06.2017 близько 15 години 40 хвилин, він разом зі своїм товаришем ОСОБА_23 , був запрошений працівниками правоохоронних органів, бути присутнім під час проведення слідчої дії - огляду, в якості понятого. Об'єктом огляду була територія спеціального майданчика Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси», що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Л. Українки, 21. В ході проведення вказаної слідчої дії, завідувач сектору Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» ОСОБА_13 , надав добровільну згоду на проведення огляду вказаної території. В ході подальшого огляду, ОСОБА_13 слідчим було запропоновано пояснити, чи отримував він грошові кошти або інше майно від ОСОБА_12 . В свою чергу, ОСОБА_13 пояснив, що дійсно, за вказівкою свого керівника, а саме директора Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» ОСОБА_11 , він запропонував надати ОСОБА_12 грошові кошти за видачу останньому автомобіля «Wolksvagen Passat» зі спецмайданчика, вказавши на місце, де потрібно залишити грошові кошти, а саме під сидіння мопеду «Honda», який знаходився в гаражному приміщенні на території спеціального майданчику. При цьому, ОСОБА_13 зауважив, що ОСОБА_12 поклав грошові кошти під сидіння мопеду «Honda». Зазначені кошти, ОСОБА_13 повинен був передати ОСОБА_11 або іншим особам на яких той вкаже. В подальшому під сидінням мопеду «Honda», який знаходився в гаражному приміщенні на території спеціального майданчику, слідчим було виявлено грошові кошти в сумі 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень, купюрами номінальною вартістю по 500 (п'ятсот) грн. в кількості 42 (сорок дві) шт. Виявлені грошові купюри, після їх огляду, були поміщені до п/е пакету, який опечатаний, підписаний ОСОБА_22 , а також іншими учасниками слідчої дії. Заяв та зауважень від учасників події не надходило.

-покази свідка ОСОБА_23 , який суду дав покази аналогічні показам свідка ОСОБА_22 ;

-покази свідка ОСОБА_24 , яка у судовому засіданні пояснила, що вона працює на посаді головного бухгалтера Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси». Чинне законодавство України передбачає можливість повернення транспортного засобу, тимчасово вилученого та поміщеного на спеціальний майданчик, стоянку для зберігання тимчасово затриманого транспортного засобу (штафмайданчиках). Порядок такого повернення передбачений постановою КМУ від 17.12.2008 №1102 «Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках». Зокрема, згідно п.п. 12, 13 Постанови повернення здійснюється за зверненням власника чи водія за умови оплати витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням транспортного засобу. Розміри плати за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів затверджені наказом МВС України від 10.10.2013 №967/1218/869. Відповідно до зазначеного наказу, розрахунок за збереження авто на спец майдані здійснюється наступним чином. Завідувач сектору ОСОБА_13 за своїми попередніми розрахунками (в яких необхідно знати дату постановки автомобіля на майданчик та дату повернення, вираховуючи цим самим кількість днів перебування ТЗ на майданчику) звертається до бухгалтерії, щодо надання рахунку для оплати за зберігання ТЗ власнику. Після чого працівником бухгалтерії в спеціальній бухгалтерській програмі «1С:бухгалтерія» вводяться данні вказані ОСОБА_13 , а саме кількість днів перебування ТЗ на майданчику та тариф за кожен день перебування, який є незмінним та встановлений вказаним наказом МВС. Після чого формується остаточна сума та виписується рахунок-фактура і надається для оплати. Подальша процедура видачі автомобіля бухгалтерії не відома. При здійсненні оплати, грошові кошти поступають на рахунок Черкаської філії ДП. Слід також зазначити, що законодавством не передбачена перевірка надходження грошових коштів на рахунок підприємства для вчинення конкретних дій і такої практики немає. Громадянин ОСОБА_12 , свідку ОСОБА_24 , не відомий. Які відносини складались між вказаною особою та службовими особами ДП, свідку також не відомо;

-покази свідка ОСОБА_25 , яка суду пояснила, що працювала бухгалтером у Черкаській філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси». В обов'язки зазначеного свідка входило ведення бухгалтерського обліку підприємства. До 07.06.2017 року, керівником Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» був ОСОБА_11 , якому ОСОБА_25 , надала негативну характеристику. Після затримання ОСОБА_11 , працівниками правоохоронних органів, на роботі вона його більше не бачила. ОСОБА_25 також заначила, що до неї ні ОСОБА_11 , ні хто будь-інший за його вказівкою, з будь-яким проханням чи пропозицією, не підходили та таких фактів свідку не відомо;

-витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017110340000046, з фабули якого вбачається що посадові особи Черкаської філії державного підприємства МВС «Інформресурс» вимагають у ОСОБА_12 неправомірну вигоду, а також те що з повідомлення ГУ БКОЗ СБ України стало відомо, що керівник одного з Державних підприємств вимагає неправомірну вигоду у своїх підлеглих. Правова кваліфікація ч.3 ст.368 КК України;

-заява ОСОБА_12 , в якій останній звертається до війського прокурора Дарницького гарнізону з повідомленням про вимагання з нього посадовими особами Черкаської філії державного підприємства МВС «Інформ-Ресурс» грошових коштів (близько 2200 доларів США);

-заяву ОСОБА_12 , в якій він просить залучити його до конфіденційного співробітництва у рамках кримінального провадження №42017110340000046 від 24.04.2017, оскільки ОСОБА_12 , може надати допомогу, сприяння та забезпечити умови проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій, а також брати участь у їх здійсненні;

- заява ОСОБА_12 , в якій останній надає згоду на зняття інформації з транспортних телекомуканікаційних мереж щодо абонентського номеру НОМЕР_3 , мобільного оператора ТОВ «Лайфселл», яким заявник користується у рамках кримінального провадження №42017110340000046 від 24.04.2017;

-розписка про те, що ОСОБА_12 , зобов'язується не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора або суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження №42017110340000046 від 24.04.2017 та процесуальних дій, що здійснюються під час нього, і які можуть стати відомі, зокрема, про факти та методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, осіб які їх проводять, а також інформацію отриману в результаті їх проведення;

-лист №14/2/4-3284 від 27.04.2017, заступника начальника ГУ БКОЗ СБ України на адресу військового прокурора Дарницького гарнізону, з інформацією про те, що начальником Черкаської філії Державного підприємства МВС України «Інформ-ресурси» є громадянин України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Сахнівка, Черкаської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , використовує мобільний телефон НОМЕР_4 ;

-заяву ОСОБА_13 , адресовану на ім'я голови Управління БКОЗ СБ України, щодо можливого вчинення посадовою особою МВС України, кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України;

-розписка про те, що ОСОБА_13 , зобов'язується не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора або суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження №42017110340000046 та процесуальних дій, що здійснюються під час нього, і які можуть стати відомі, зокрема, про факти та методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, осіб які їх проводять, а також інформацію отриману в результаті їх проведення;

-заява ОСОБА_13 , в якій останній надає згоду на зняття інформації з транспортних телекомуканікаційних мереж щодо абонентського номеру НОМЕР_5 мобільного оператора ПрАТ «МТС Україна», яким заявник користується у рамках кримінального провадження №42017110340000046;

-заяву ОСОБА_13 , в якій він просить залучити його до конфіденційного співробітництва у рамках кримінального провадження №42017110340000046, оскільки ОСОБА_13 , може надати допомогу, сприяння та забезпечити умови проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій, а також брати участь у їх здійсненні;

-інормаційні довідки з Државного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру відчудження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів, а саме об'єкта кримінального провадження за місцем роботи, реєстрації та місця постійного проживання;

-протокол огляду місця події від 07.06.2017 року, згідно якого старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_26 , в присутності понятих ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , за участі ст. о/у в ОВС ГУ БКОЗ СБ України капітана ОСОБА_27 , а також свідка ОСОБА_13 , проведено огляд території спеціального майданчика Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси», що знаходиться за адресою: м. Черкаси вул. Л. Українки, 21. В ході проведення слідчої дії, завідувач сектору по наданню послуг на спеціальних майданчиках та стоянках Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» ОСОБА_13 надав свою добровільну згоду на проведення огляду вказаної території. В ході подальшого огляду, ОСОБА_13 було запропоновано пояснити, чи отримував він грошові кошти або інше майно від ОСОБА_12 . В свою чергу ОСОБА_13 пояснив, що дійсно, за вказівкою свого керівника, а саме директора Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» ОСОБА_11 , він запропонував надати ОСОБА_12 грошові кошти за видачу останньому автомобіля «Wolksvagen Passat» зі спецмайданчика, вказавши на місце, де потрібно залишити грошові кошти, а саме під сидіння мопеду «Honda», який знаходиться в гаражному приміщенні на території спеціального майданчику. В подальшому ОСОБА_13 пояснив, що ОСОБА_12 поклав грошові кошти під сидіння мопеду «Honda», які в подальшому, він за вказівкою ОСОБА_11 повинен був віддати йому або іншим особам на яких він вкаже. За поясненням ОСОБА_13 , вказані грошові кошти, які надані ОСОБА_12 були в сумі 21 000 гривень. В подальшому під сидінням мопеду «Honda», який знаходиться в гаражному приміщенні на території спеціального майданчику, було виявлено грошові кошти в сумі 21 000 гривень, купюрами номінальною вартістю по 500 (п'ятсот) грн. в кількості 42 (сорок дві) шт., які мають наступні серії та номери: СБ 1109379; ЗБ 4602936; ГК 2360942; ЛВ 2070102; МВ 3466779; СБ 1368604; СД 6714670; ГК 4077984; ФД 7217802; ВФ 2145706; ЗГ 5362614; ВА 3454481; ЛВ 7219067; ЛБ 2414703; ЗЗ 3306513; УБ 4945794; ЗГ 5631329; ЗГ 8067480; СБ 2879466; ВГ 4612294; МВ 2886401; ВГ 7335482; ЛБ 7194436; УБ 1158946; ВХ 7137507; ВЖ 5057285; ВВ 4166078; ФЗ 7508585; ВИ 1649023; ЗБ 6984394; ЛБ 3909490; ВХ 2018340; ВИ 3826315; ЗБ 0976819; ФБ 1160011; УГ 2772088; СЖ 7097494; ФЗ 7139029; ЗБ 5274994; СГ 7639459; ВИ 7795514; ЗД 8811483. Виявлені грошові кошти в сумі 21000 гривень були оглянуті, поміщені до п/е пакету, опечатані та вилучені з місця події. Фіксування огляду місця події проводилося за допомогою відеокамери «Самсунг» на жорсткий диск;

-копію наказа №016-ос від 24 .02.2016 року, про призначення ОСОБА_11 на посаду директора Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси»;

-копію положення про Черкаську філію ДП МВС України «Інформ-Ресурси»;

-копію трудового контракту №13/16 від 24.02.2016, який було укладено між Державним підприємством МВС України «Інформ-Ресурси» в особі директора ОСОБА_28 , з одного боку та ОСОБА_11 , з іншого боку. Термін дії зазначеного контракту з 24.02.2016 до 31.12.2016р.;

-копію додаткової угоди №01 від 01.11.2016 року до трудового контракту №13/16 від 24.02.2016, з директором Черкаської філії Державного підприємства МВС України «Інформ-ресурси»;

-копію довіреності №106 від 26.12.2016, якою Државне підприємство МВС України «Інформ-Ресурси» в особі директора ОСОБА_28 , уповноважило директора Черкаської філії Државного підприємства МВС України «Інформ-Ресурси» ОСОБА_11 , бути представником Державного підприємства МВС України «Інформ-Ресурси» в особі Черкаської філії;

-копію розпорядження №1 від 21.03.2017, яким директор Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурс» ОСОБА_11 , у зв'язку із неодноразовим невиконанням усних вказівок ОСОБА_13 , поклав обов'язок видачі транспортних засобів, лише після попереднього вивчення наявних документів, головним юрисконсультом підприємства - ОСОБА_18 та погодження директора підприємства ОСОБА_11

-копію наказу №26-к від 17.03.2016, директора Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» ОСОБА_11 , про прийняття ОСОБА_13 з 18.03.2016 на посаду завідувача сектора по наданню послуг на спеціальних майданчиках і стоянках;

-копію посадової інструкції №25 завідувача сектора по наданню послуг на спеціальних майданчиках і стоянках, з якою було ознайомлено ОСОБА_29 ;

-копію наказу №10 від 27.03.2017, директора Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» ОСОБА_11 , про призначення ОСОБА_13 , уповноваженою особою з питань видачі транспортних засобів з спеціальних майданчиків і стоянок підприємства;

-копію наказу №11-в від 15.05.2017, директора Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» ОСОБА_11 , про надання ОСОБА_13 , щорічної відпустки з 16.05.2017 по 08.06.2017 за період роботи з 18.03.2016 по 17.03.2017;

-копію наказу №23-к від 15.05.2017, директора Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» ОСОБА_11 , про суміщення посад;

-копію наказу №32-к від 18.04.2016, директора Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» ОСОБА_11 , про прийняття ОСОБА_18 , з 19.04.2016 на посаду головного юрисконсульта, по переводу з ДП МВС України «Черкаси-Інформ-Ресурси»;

-копію посадової інструкції №1 головного юрисконсульта, з якою було ознайомлено ОСОБА_18 ;

-копію службової записки ОСОБА_13 , на ім'я директора ОСОБА_11 , про те, що 23.04.2013 на СП «Золотоноша» був зупинений автомобіль «Фольсваген-пасат» д.н. НОМЕР_6 кт, за адміністративне правопорушення. На день складання, зазначеної записки, підстав для подальшого тримання ТЗ не має. Додаток: квитанція про сплату за зберігання ТЗ; акт затримання; висновок від 01.05.13 р.; копія паспорта ОСОБА_12 ; довіреність; довідка №250 сервісного центру №8043. У службовій записці ОСОБА_13 , просить вирішити питання стосовно ТЗ;

-копією заяви ОСОБА_12 , про повернення автомобіля «Wolksvagen Passat» д.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_14 , а також розписку про отримання вказаного ТЗ;

-копію квитанції №0.0.779631668.1 від 06.06.2017, про оплату ОСОБА_12 , на адресу Черкаської філії Державного підприємства МВС України «Інформ-ресурси», грошових коштів за збереження автомобіля, у сумі 36378,00 гривень;

-копію акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 23.04.2013, яким зафіксовано огляд автомобіля «Фольсваген-пасат» д.н. НОМЕР_6 кт;

-копію висновку перевірки по факту надходження рапорта інспектора ДПС ДАІ від 01.05.2013, щодо обставин зупинення автомобіля «Фольсваген-пасат» д.н. НОМЕР_6 кт;

- копію паспорта серії НОМЕР_7 виданого на ім'я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-копію довіреності НМО №259440 від 12.04.2017, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_30 , якою громадянка ОСОБА_14 уповноважила ОСОБА_12 , користуватися, володіти та розпоряджатися транспортним засобом марки VOLKSWAGEN, марки PASSAТ 1.8, 1999 року випуску, який має реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

-копію довідки №250 від 12.04.2017 Територіального сервісного центру №8043 МВС України, яка містить інформацію про те що згідно даних автоматизованої інформаційної системи МВС, станом на 12.04.2017 року на ім'я ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано транспортний засіб VOLKSWAGEN, марки PASSAТ 1.8, 1999 року випуску, кузов НОМЕР_2 , номерні знаки НОМЕР_1 , дата реєстрації 24.12.2004;

-рахунок-фактуру №СФ-3541712 від 16.05.2017, на сплату на адресу Черкаської філії Державного підприємства МВС України «Інформ-ресурси», грошових коштів за збереження автомобіля, у сумі 36378,00 гривень;

-висновком експерта №1/1381 від 15.06.2017, за результатами проведення технічної експертизи документів, згідно якого надані на експертизу купюри, а саме: купюри номінальною вартістю по 500 (п'ятсот) грн., в кількості 42 (сорок дві) шт., які мають наступні серії та номери: ЗГ 8067480, ВГ 4612294, ЗГ 5631329, МВ 2886401, УБ 1158946, ВГ 7335482, ЛБ 7194436, ФЗ 7508585, ВВ 4166078, ВЖ 5057285, ВХ 7137507, ВИ 1649023, ЗБ 6984394, ЛБ 3909490, ВХ 2018340, ВИ 3826315, ЗБ 0976819, ФБ 1160011, УГ 2772088, СЖ 7097494, ФЗ 7139029, СБ 1368604, ВФ 2145706, ФД 7217802, ВА 3454481, ЗГ 5362614, УБ 4945794, ЛВ 7219067, ЛБ 2414703, ЗЗ 3306513, СД 6714670, ГК 4077984, МВ 3466779, ЛВ 2070102, ГК 2360942, СБ 1109379, ЗБ 4602936, ЗД 8811483, ВИ 7795514, ЗБ 5274994, СГ 7639459, СБ 2879466 - виготовлені підприємством, яке здійснює випуск гривень для Національного банку України;

-лист №154 від 21.07.2017, а також колективне звернення трудового колективу Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» до директора ДП МВС України «Інформ-Ресурси» ОСОБА_28 , щодо негативної ситуації, яка склалася на філії, під час керивництва ОСОБА_11 ;

-протокол №14/2/4-4877 від 16.05.2017, який складено консультантом-експертом (з оперативних питань) 4 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України підполковником ОСОБА_31 , за результатами аудіо-, відео контролю особи в рамках кримінального провадження №42017110340000046 (розсекречений), який складено за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, під час спілкування ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , а також ОСОБА_11 ;

-інформацію щодо спілкування ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , а також ОСОБА_11 , яка міститься на DVD+R диску №1405 від 16.05.2017,який є додатком до протоколу №14/2/4-4877 від 16.05.2017(не таємно);

-протокол №14/2/4-5905 від 08.06.2017, який складено консультантом-експертом (з оперативних питань) 4 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України підполковником ОСОБА_31 , за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відео контролю особи у кримінальному провадженні №42017110340000046 від 24.04.2017 (розсекречений), який складено за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_13 ;

-інформацію аудіо-, ОСОБА_32 , яка міститця на: DVD-R диску №1500/1 від 08.06.2017, DVD-R диску №1500/2 від 08.06.2017 та флеш карті №1452 від 26.05.2017, які є додатками до протоколу №14/2/4-5905 від 08.06.2017 (не таємно);

-протокол №14/2/4-1386 від 08.06.2017, який складено консультантом-експертом (з оперативних питань) 4 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України підполковником ОСОБА_31 , за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відеоконтроль особи у кримінальному провадженні №42017110340000046 від 24.04.2017 (розсекречений), який складено за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_13 ;

-інформацію аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_13 , яка міститься на флеш карті №1386 від 08.06.2017 та яка є додатком до протоколу №№14/2/4-1386 від 08.06.2017 (не таємно);

-протокол №14/2/4-5903 від 08.06.2017, який складено консультантом-експертом (з оперативних питань) 4 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України підполковником ОСОБА_31 , за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у кримінальному провадженні №42017110340000046 (розсекречений), який складено за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» по абонентському номеру НОМЕР_4 , який використовував ОСОБА_11 та яким зафіксовано спілкування останього з ОСОБА_13 ;

-інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» по абонентському номеру НОМЕР_4 , який використовував ОСОБА_11 та яка міститься на DVD-R диску №1500/3 від 08.06.2017, що є додатком до протоколу №14/2/4-5903 від 08.06.2017 (не таємно);

-протокол №14/2/4-6451 від 08.06.2017, який складено консультантом-експертом (з оперативних питань) 4 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України підполковником ОСОБА_31 , за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відеоконтроль особи у кримінальному провадженні №42017110340000046 від 24.04.2017 (розсекречений), який складено за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_11 ;

-інформацію аудіо-, відео контролю ОСОБА_11 , яка міститься на DVD-R диску №1499 від 08.06.2017, який є додатком до протоколу №14/2/4-6451 від 08.06.2017 (не таємно);

-протокол №14/2/4-5903 від 08.06.2017, який складено консультантом-експертом (з оперативних питань) 4 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України підполковником ОСОБА_31 , за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у кримінальному провадженні №42017110340000046 (розсекречений), який складено за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» по абонентському номеру НОМЕР_8 , який використовував ОСОБА_12 , та яким зафіксовано спілкування останього з ОСОБА_13 ;

-інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл», щодо спілкування ОСОБА_12 з ОСОБА_13 , яка міститься на DVD-R диску №1500/3 від 08.06.2017 та який є додатком до протоколу №14/2/4-5903 від 08.06.2017 (не таємно);

-протокол №14/2/4-5904 від 08.06.2017, який складено консультантом-експертом (з оперативних питань) 4 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України підполковником ОСОБА_31 , за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відеоконтроль особи у кримінальному провадженні №42017110340000046 від 24.04.2017 (розсекречений), який складено за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_11 ;

-інформацію аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_11 яка міститься на: DVD-R диску №1499 від 08.06.2017 та флеш карті №1386 від 11.05.2017, які є додатками до протоколу №14/2/4-5904 від 08.06.2017 (не таємно);

-протокол №14/2/4-6449 від 12.06.2017, який складено консультантом-експертом (з оперативних питань) 4 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України підполковником ОСОБА_31 , за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відеоконтроль особи у кримінальному провадженні №42017110340000046 від 24.04.2017 (розсекречений), який складено за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_12 ;

-інформацію аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_12 , яка міститця на: DVD-R диску №1500/1 від 08.06.2017, DVD-R диску №1500/2 від 08.06.2017 та флеш карті №1452 від 26.05.2017, які є додатками до протоколу №14/2/4-6449 від 12.06.2017 (не таємно);

-постанову (реєстр. №1081) прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління прокуратури Черкаської області ОСОБА_8 , від 06.06.2017, про проведення у кримінальному провадженні №42017110340000046, щодо ОСОБА_11 негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експеременту щодо вимагання та одержання ОСОБА_11 від ОСОБА_12 неправомірної вигоди у сумі, еквівалентній 2200 доларів США, або в іншій валюті, яку визначіть ОСОБА_11 , за його участю, участю ОСОБА_12 , а також із залученням ОСОБА_13 чи інших осіб, на яких вкаже ОСОБА_11 , у спосіб, час та місці, які визначить ОСОБА_11 або інша особа за його вказівкою, за оперативної необхідності з поміченням предмету неправомірної вигоди спеціальною хімічною речовиною (розсекречено);

-доручення прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_8 , на проведення оперативними працівниками ГУ БКОЗ СБ України, негласної слідчої (розшукової) дії зазначеної у постанові прокурора №1081 від 06.06.2017 (розсекречено);

-протокол (реєстр №14/2/4-7152) від 08.06.2017, який складено консультантом-експертом (з оперативних питань) 4 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України підполковником ОСОБА_31 , про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту у кримінальному провадженні №42017110340000046, проведеного за участі ОСОБА_12 (розсекречено);

-протокол від 06.06.2017, який складено за участі понятих, консультантом-експертом (з оперативних питань) 4 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України підполковником ОСОБА_31 , про проведення огляду та вручення ОСОБА_12 , заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр у сумі 60 000 гривень, номіналом по 500 гривнь у кількості 120 штук з фіксацією серійних номерів;

-протокол огляду речових доказів від 25.10.2017, згідно якого старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_26 , зафіксовано проведення огляду речових доказів, в тому числі оптичного диску «DVD+R», об'ємом 4,7 GB, №1405, з файлами аудіо-, відео фіксації зустрічей ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_18 . Зміст розмов вказаних осіб та їх дії співпадають зі змістом протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 16.05.2017 №14/2/4-4877; - протокол огляду речових доказві від 25.10.2017, згідно якого старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_26 , зафіксовано проведення огляду речових доказів, в тому числі оптичного диску «DVD-R», об'ємом 4,7 GB, №1499, з файлами аудіо-, відео фіксації зустрічей ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_18 . Зміст розмов вказаних осіб та їх дії співпадають зі змістом протоколів про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 08.06.2017 №№14/2/4-6452, 14/2/4-6451, 14/2/4-5904;

Крім того, на підтвердження обґрунтованості проведення негласних слідчих (розшукових) дій стороною обвинуваченя під час судового розгляду було надано та досліджено:

- постанову прокурора військової прокуратури Дарницького гарнізону ОСОБА_33 , від 24.04.2017, про залучення ОСОБА_12 у кримінальному провадженні №42017110340000046, до конфіденційного співробітництва (розсекречено);

- постанову прокурора військової прокуратури Дарницького гарнізону ОСОБА_33 , від 29.04.2017, про залучення ОСОБА_13 у кримінальному провадженні №42017110340000046, до конфіденційного співробітництва (розсекречено);

- клопотання прокурора військової прокуратури Дарницького гарнізону ОСОБА_33 від 05.05.2017, яке було подано до апеляційного суду м. Києва, про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42017110340000046, відносно ОСОБА_11 (розсекречено);

- клопотання прокурора військової прокуратури Дарницького гарнізону ОСОБА_33 від 12.05.2017, яке було подано до апеляційного суду м. Києва, про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42017110340000046, відносно ОСОБА_12 (розсекречено).

- ухвалу апеляційного суду м. Києва №01-8446н/т/НСД від 05.05.2017 року (не таємно), якою задоволено клопотання прокурора військової прокуратури Дарницького гарнізону старшого лейтенанта ОСОБА_33 та надано дозвіл на проведення у рамках кримінального провадження №42017110340000046 негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відео контроль особи та спостереження за особою у публічно доступних місцях із використанням відеозапису, фотогруування, спеціальних технічних засобів для спостереження, а саме за громадянином ОСОБА_13 , який обіймає посаду завідувача сектором спец майданов і площадок Черкаської філії ДП МВС України «Інформресурс», а також на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо абонентського номеру НОМЕР_9 мобільного оператора ПрАТ «МТС України», яким користується останній;

- ухвалу апеляційного суду м. Києва №01-8447н/т/НСД від 05.05.2017 року (не таємно), якою задоволено клопотання прокурора військової прокуратури Дарницького гарнізону старшого лейтенанта ОСОБА_33 та надано дозвіл на проведення у рамках кримінального провадження №42017110340000046 негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відео контроль особи та спостереження за особою у публічно доступних місцях із використанням відеозапису, фотогруування, спеціальних технічних засобів для спостереження, а саме за громадянином ОСОБА_11 , який обіймає посаду начальника Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-ресурси», а також на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо абонентського номеру НОМЕР_10 мобільного оператора ПрАТ «Київстар», яким користується останній;

- ухвалу апеляційного суду м. Києва №01-8717н/т/НСД від 12.05.2017 року (не таємно), якою задоволено клопотання прокурора військової прокуратури Дарницького гарнізону старшого лейтенанта ОСОБА_33 та надано дозвіл на проведення у рамках кримінального провадження №42017110340000046 негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відео контроль особи та спостереження за особою у публічно доступних місцях із використанням відеозапису, фотогруування, спеціальних технічних засобів для спостереження, а саме за громадянином ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо абонентського номеру НОМЕР_3 мобільного оператора ТОВ «Лайфселл», яким користується останній.

Разом з тим, стороною захисту на підтвердження невинуватості ОСОБА_11 , були надані наступні докази, які було дослідженно під час судового розгляду:

-копію декларації ОСОБА_12 , яку було подано у лютому 2017 року до Єдиного державного реєстру декларації оіб, уповноважених на виконання функцій держави бо місцевого самоврядування, як кандидата на посаду оперуповноваженого Департаменту захисту економіки Національної поліції України;

-лист Придніпровського районного суду м. Черкаси №1.99/58/2017 від 07.07.2017, яким захисника ОСОБА_10 , на його адвокатський запит, було повідомлено, про те, що в базі реєстрації зазначеного суду, відомості про дозвіл або відмову про проведення обшуку гаража, розташованого на території спеціального майданчика Черкаської філії Державного підприємства МВС України «Інформ-Ресурси» за адресою: м. Черкаси, вул. Л.Українки, 21, та транспортних засобів, що знаходяться на території вказаного спеціального майданчика в межах кримінального провадження №42017110340000046 відсутні;

-лист Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції №51-08/29398/17 від 18.08.2017, яким захисника ОСОБА_10 , на його адвокатський запит, було повідомлено, про те, що декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, ОСОБА_12 , оперуповноваженого Департаменту захисту економіки Національної поліції України подана до Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування 17.02.2017 року;

-лист №226аз від 19.08.2017, заступника начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції ОСОБА_34 , яким захисника ОСОБА_10 , на його адвокатський запит, було повідомлено про те, що ОСОБА_12 дійсно працює на посаді оперуповноваженого відділу протидії хабарництву та організованим формам злочинності у сфері еономіи управління захисту економіки в Донецькій області ДЗЕ НП України;

-лист №255аз від 13.09.2017, заступника начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції полковника поліції ОСОБА_34 , яким захисника ОСОБА_10 , на його адвокатський запит, було повідомлено, про те що відповідно до наказу ДЗЕ від 16.05.2017 №162 о/с ОСОБА_12 , прийнято на службу в поліцію за конкурсом та призначено на посаду таршого оперуповноваженого відділу протидії злочинам у бюджетній сфері управління протидії злочинності у фінансовій сфері та галузях економіки. Також, адвоката ОСОБА_10 , було повідомлено, що протягом 2017 року ОСОБА_12 , не був відряджений до м. Черкаси та не перебував у щорічній відпустці;

-висновок про результати розгляду звернення ОСОБА_10 (СО №38899 від 24.07.2017), який було складено оперуповноваженим Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_35 ;

-лист №124 від 16.06.2017 в.о. директора Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» ОСОБА_24 , яким захисника ОСОБА_10 , на його адвокатський запит, було повідомлено, про умови, вартість, а також строки зберігання транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAТ д/н НОМЕР_1 ;

-лист №451 від 26.07.2017 в.о. директора ДП МВС України «Інформ-Ресурси» ОСОБА_36 , яким захисника ОСОБА_10 , на його адвокатський запит, було надано інформацію про процедуру видачі тимчасово затриманих транспортних засобів, які зберігаються на спеціальному майданчику Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси»;

-лист №17-4136вих17 від 26.09.2017, згідно якого заступником начальника слідчого відділу прокуратури Черкаської області, ОСОБА_11 було повідомлено, що його заява про вчинення кримінального правопорушення оперуповноваженим УЗЕ в Донецькій області ДЗЕ Національної поліції України ОСОБА_12 прокуратурою області розглянуто. За фактами викладеними у заяві ОСОБА_11 , слідчим відділом прокуратури Черкаської області 20.09.2017 внесні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42017250000000214 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України та розпочато досудове розслідування.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили.

При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України, обґрунтованим є рішення ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу.

Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до вимог ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Суд, дослідивши всі обставини кримінального провадження та давши їм належну оцінку відповідно до вимог ст.94 КПК України, прийшов до висновку про те, що стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів, які б могли бути покладені в основу обвинувального вироку та не доведено, що ОСОБА_11 , було вчинено кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.368 КК України, оскільки частина доказів, наданих стороною обвинувачення, здобута з порушенням норм кримінального процесуального законодавства України, а інші, як самі по собі, так і в сукупності, прямо чи не прямо не доводять наявності в діях зазначеної вище особи складу інкримінованого злочину.

Так, органами досудового розслідування ОСОБА_11 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме в одержані службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

З диспозиції ст.368 КК України вбачається, що об'єктивна сторона зазначеного складу кримінального правопорушення полягає в активній поведінці - діях, які являють собою: а) одержання (прийняття); б) у будь-якому вигляді незаконної винагороди майнового характеру; в) за виконання чи невиконання; г) в інтерсах хабародавця або третьої особи; д) будь-яких дій; е) з використянням влади чи службового становища.

Крім того, передбачена ч.3 ст.368 КК України, кваліфікуюча ознака, як одержання неправомірної вигоди, поєднане з його вимаганням, має місце лише у випадках, коли:

-ініціатором давання-одержання неправомірної вигоди є службова особа -хабароодежувач;

-пропозиція про бажання одержати неправомірну вигоду має характер вимоги (примусу), що підкріплюється: а) або відкритою погрозою, або б) створенням таких умов, які переконують хабародавця в наявності реальної небезпеки (прихована погроза) його правам та законним інтересам, що змушує його погодитися з вимогою хабароодержувача;

-дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагатель: а) пов'язані з використанням наданих йому владних чи службових повноважень; б) мають протиправний характер; в) спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам хабародавця.

Виходячи з наведеного, слід зазначити, що дії особи за такою ознакою, як вимагання неправомірної вигоди, можно кваліфікувати лише в тому випадку, якщо винна особа створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена дати неправомірну вигоду із метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам. Тобто законність прав та інтересів, які хабародавець захищає шляхом дачі хабара, має бути однією з основних і обов'язкових ознак вимагання.

Проте, суду не надано будь-яких доказів розмови ОСОБА_11 зі ОСОБА_12 , які б свідчили про вимагання неправомірної вигоди.

Навпаки з матеріалів кримінального провадження №42017110340000046 вбачається, що ОСОБА_11 , діяв виключно в межах наданих йому повноважень.

Так, 06.06.2017 року свідок ОСОБА_12 оплатив всю суму за перебування транспортного засобу на штрафмайданчику. 07.06.2017 року після складання доповідної записки ОСОБА_13 , про можливість видачі транспортного засобу, ОСОБА_11 видав відповідне розпорядження про видачу автомобіля. Таким чином, жодної затримки чи зволікання з боку ОСОБА_11 , відносно видачі транспортного засобу ОСОБА_12 , не було.

Поряд з цим, стороною обвинувачення не було запротокольовано розмов свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з ОСОБА_11 , 16.05.2017 та 06.06.2017. Під час розмови 16.05.2017 року ОСОБА_12 та ОСОБА_13 просили ОСОБА_11 зменшити суму офіційних платежів за перебування транспортного засобу на штрафмайданчику. Однак ОСОБА_11 наполягав на виплаті всієї суми. Вказана розмова відсутня в протоколі НСРД, але зафіксована на відео. Не зафіксовані в протоколі НСРД розмови ОСОБА_11 від 06.06.2017 року. З доданого до провадження відео вбачається, що до ОСОБА_11 тричі підходили свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , пропонували неправомірну вигоду, за найшвидше вирішення питання видачі транспортного засобу. Однак ОСОБА_11 , з цим не погоджувався та вказував виключно на офіційні платежі, які б міг відслідкувати на розрахунковому рахунку підприємства.

Разом з тим, з пред'явленого обвинувачення взагалі не зрозуміло, яку конкретно суму вимагав зі ОСОБА_12 , обвинувачений ОСОБА_11 .. Чим саме він йому погрожував та які дії, зумовлені його службовим становищем, міг виконати для заподіяння шкоди правам та законним інтересам ОСОБА_12 .

З матеріалів кримінального провадження №42017110340000046 вбачається, що заявник ОСОБА_12 , у лютому 2017 року подав декларацію кандидата на посаду оперуповноваженого Департаменту захисту економіки Національної поліції України, тобто підрозділу який безпосередньо здійснює боротьбу зі злочинами які законодавством України віднесені до корупційних.

24.04.2017, ОСОБА_12 звертається до військової прокуратури Дарницького гарнізону Центрального регіону України. 29.04.2017 з заявою про вчинення злочину, звертається інший свідок у вказаному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_13 . Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , правоохоронними органами залучаються до конфіденційного співробитництва. Під час, судового судового розгляду, зазначені свідки дали покази, про те, що їм було відомо про залучення до конфіденційного співробітнецтва один одного.

З наведеного, суд приходить до висновку, що дії свідків ОСОБА_12 , а також ОСОБА_13 , були активними, мали спільний, провокаційний характер та були фактично інсценовані.

Варто зазначити, що грошові кошти, в якості неправомірної вигоди, в даному кримінальному провадженні передавалася від однієї особи залученої до конфіденційного співробітництва іншій. У ОСОБА_11 вказані грошові кошти не вилучалися. При цьому, суд приходить до висновку, що правоохоронні органи навіть і не допускали, що вказану неправомірну вигоду отримає ОСОБА_11 , оскільки на грошові кошти навіть не було нанесено спеціальну хімічну речовину, для їх ідентифікації.

Слід також зазначити, що у телефонній розмові ОСОБА_13 з ОСОБА_11 07.06.2017 року, в ході якої ОСОБА_13 повідомив, що все зробив, взяв кошти та обшукав ОСОБА_12 , на що ОСОБА_11 , в грубій формі зазначив, щоб ОСОБА_13 цього не робив.

Проте, Європейським Судом з прав людини, в справах «Веселов та інші проти Росії» від 02.10.2012 року, «Банникова проти Росії» від 04.11.2010 року, «Баньян проти Росії», «Худобін проти Росії» від 26.10.2006 року, «Раманаускас проти Литви» від 05.02.2008 року, «Малінінас проти Литви» від 01.07.2008 року, «Тейкшейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, «Пасевічіус та Багдонас проти Литви», сформульовані правові позиції, щодо оцінки доказів, отриманих незаконним способом. Такі докази є недопустимими, незалежно від їх доказового змісту.

Згідно правових позицій ЄСПЛ, сформульованих у вищевказаних рішеннях, право на справедливий судовий розгляд, з якого випливає вимога про належне відправлення правосуддя, застосовується до всіх категорій кримінальних злочинів, від невеликої тяжкості до особливо тяжких злочинів. Право на справедливий судовий розгляд не може бути принесено в жертву доцільності. Суспільний інтерес не може слугувати виправданням для використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку поліції, оскільки такі докази з самого початку піддавали б обвинуваченого ризику остаточного позбавлення права на справедливе судочинство.

Разом з тим, у кримінальному провадженні №42017110340000046, в якому ОСОБА_11 , обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, стороною обвинувачення, не доведено, що мало місце спостереження за вчиненням злочину в пасивній формі.

Вказані висновки суду, також підтверджуються тим, що допитаний під час судового засідання ОСОБА_12 не зміг чітко сформулювати за що саме вимагав з нього неправомірну вигоду ОСОБА_11 .. Вказував, що суму неправомірної вигоди йому назвав свідок ОСОБА_13 і всі вказівки отримував від нього. ОСОБА_12 не заперечував, про свою обізнаність стосовно того, що свідок ОСОБА_13 перебував на конфіденційному співробітництві.

Допитаний під час судового розгляду, свідок ОСОБА_13 не зміг пояснити, чому він звернувся із заявою про злочин, саме до військову прокуратуру Дарницького гарнізону Центрального регіону України, куди за 5 днів до цього звернувся свідок ОСОБА_12 .

Крім того, свідок ОСОБА_13 в суді не заперечував, що мав неприязні стосунки з ОСОБА_11 .

Слід зазначити, що під час проведення огляду місця події, органами досудового розслідування були допущені істотні порушення норм кримінального процесуального законодавства України.

Так, об'єктами огляду, крім зазначеної в протоколі огляду території спеціального майданчика Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси», були гараж, розташований на території спеціального майданчика та транспортний засіб - мопед «Ноnda» (державний реєстраційний знак та власник в протоколі не зазначені), розташований безпосередньо в гаражі.

Відповідно до ч.2 ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб,земельна ділянка, гараж,інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи (ч.2 ст. 233 КПК України).

Згідно з ч.2 ст. 234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

В порушення вимог ст. ст. 233, 234, 237 КПК України, огляд гаража, розташованого на території спеціального майданчика Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» та транспортного засобу - мопеда «Ноnda» проведений без дозволу суду.

Згідно інформації наданої Придніпровським районним судом м. Черкаси вих.№0042/17 від 30.06.2017р. слідчий з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді не звертався, дозвіл на проведення обшуку гаража, розташованого на території спеціального майданчика Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» за адресою: м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21 та транспортних засобів, що знаходяться на території вказаного спеціального майданчика, в межах кримінального провадження №42017110340000046 не видавався.

Посилання слідчого ОСОБА_26 в протоколі огляду місця події від 07.06.2017 року на можливість проведення огляду за згодою завідувача сектору по наданню послуг на спеціальних майданчиках та стоянках Черкаської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» ОСОБА_13 , згідно з положеннями ч.1 ст. 233 КПК України, є безпідставним, оскільки ця норма закону не регламентує проведення огляду житла чи іншого володіння особи, а встановлює винятки із загального правила (недоторканність житла та іншого володіння особи) - можливість проникнення в житло тільки на підставі ухвали слідчого судді чи за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або у невідкладних випадках, зазначених у ч.3 ст.233 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.233 КПК передбачає обов'язок прокурора, слідчого за погодженням із прокурором невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, який здійснює наступний судовий контроль, у тому числі і матеріалам, якими обґрунтовується необхідність проведення обшуку (Позиція ВССУ: справа №5-1944км15; справа №5-1735км15).

Крім того, слідчий ОСОБА_26 у відповіді на клопотання адвоката ОСОБА_10 зазначає, що в ході проведення слідчої дії було встановлено, що номерний знак на оглянутому транспортному засобі відсутній, тому більш детально ідентифікувати транспортний засіб та його власника на той час було неможливо. Однак в подальшому було встановлено, що транспортний засіб - мопед «Ноnda» доставлений до спеціального майданчика Черкаської філії ДП МВС України “Інформ-Ресурси” як незареєстрований транспортний засіб, тому законний володілець транспортного засобу відсутній та встановити його неможливо.

Стаття 30 Конституції України гарантує кожному недоторканність житла чи іншого володіння особи. Так, згідно із цією статтею не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Відповідно до ст.8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що старшим слідчим в особливо важливих справах СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_26 , 07 червня 2017 року, був проведений несанкціонований обшук гаража, розташованого на території спеціального майданчика Черкаської філії ДП МВС України “Інформ-Ресурси” та транспортного засобу - мопеда "Ноnda".

Зі змісту протоколу огляду місця події від 07 червня 2017 року вбачається, що під час проведення огляду місця події, проводилась фіксація за допомогою відеокамери «Самсунг», з записом на жорсткий диск, без вказання в тексті протоколу їх ідентифікуючих ознак, що суперечить вимогам ст. 104 КПК України, яка передбачає, що протокол повинен містити: відомості про всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місце проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу.

Варто зазначити, що стороні захисту, не був наданий доступ до відеозапису огляду місця події від 07 червня 2017 року, у відповідності до ст.290 КПК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази в суді.

Належне підтвердження надання доступу до доказів визначено законом, а саме ч.9 ст. 290 КПК передбачено, що сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

В той же час, як вбачається з протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 07.11.2017 року, захиснику ОСОБА_10 і підозрюваному ОСОБА_11 у кримінальному провадженні №42017110340000046, слідчим був наданий доступ лише до документально оформлених матеріалів кримінального провадження в 2-х томах, а саме: 1-й на 198 арк.; 2-й на 151 аркуші та аудіо-, відеоматеріали на 5 оптичних дисках №№1499, 1405, 1500/1, 1500/2, 1500/3 та картах пам'яті №1386, 1452. Жорсткий диск з відеозаписом огляду місця події в протоколі доступу до матеріалів досудового розслідування не зазначений.

Таким чином, протокол огляду місця події від 07 червня 2017 року в кримінальному провадженні №42017110340000046, є недопустимим доказом.

Щодо показів свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , то суд звертає увагу на те, що зазначені особи, які були залученні, в якості понятих у вказаному кримінальному провадженні, під час допиту в суді дали свідчення, що вони неодноразово залучалися правоохоронними органами, при проведенні слідчих дій. Зазначені обставини, викликають сумніви, у їх об'єктивності та неупередженості.

Свідок ОСОБА_25 , в своїх показах зазначила, що звернення про недопустиму поведінку ОСОБА_11 підписала на прохання ОСОБА_24 .. Однак зазначені в зверненні факти, не відповідають дійсності.

Вирішуючи питання допустимості як доказу, висновку судово-технічної експертизи №1/1381 від 15.06.2017, суд повинен застосувати практику ЄСПЛ, який у вирішенні питання про справедливий судовий розгляд, застосовує концепцію "плодів отруєного дерева", тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. Тим не менше ЄСПЛ виходить з того, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку, суд повинен в подібному випадку вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому, прикладом чого є рішення ЄСПЛ у справах "Хан проти Сполученого Королівства", "Яременко проти України".

Таким чином, оскільки протокол огляду місця події від 07.06.2017 року, є очевидно недопустимим доказом, отже і висновок судово-технічної експертизи №1/1381 від 15.06.2017 року, про дослідження грошових купюр, вилучених під час огляду місця події, також недопустимий доказ.

Що стосується матеріалів проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42017110340000046, суд приходить до наступного.

Суд констатує, факт не відкриття стороні захисту належних чином завірених копій рішення слідчого судді, на підтвердження того, що втручання у приватне спілкування обвинуваченого у виді аудіо-, відео контролю та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відповідно до вимог ст.ст.260, 263 КПК України здійснювались з дозволу слідчого судді.

Відповідно до положень ч.12 ст.290 КПК України, суд не має права допустити відомості, які містяться в матеріалах, що не були відкриті іншій стороні кримінального провадження, як докази.

Стаття 92 КПК України, покладає обов'язок на сторону обвинувачення доказування не лише обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, а й обов'язок доказування належності та допустимості представлених доказів.

Стаття 87 ч.2 п.1 КПК України, зобов'язує суд визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, наслідком чого є недопустимість отриманих в такий спосіб доказів, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Порядок розсекречування матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, до яких відносяться і процесуальні рішення прокурора, слідчого, слідчого судді, чітко регламентований Інструкцією від 16.11.2012 року.

Вказана Інструкція передбачає засекречування лише таких матеріальних носіїв інформації, до числа яких включаються і вищевказані процесуальні документи, розголошення яких створює загрозу національним інтересам та безпеці держави (п.5.1). У разі ж необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів, якщо витік наявних в них відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України, грифи секретності матеріальних носіїв інформації щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора (п.5.9). Після розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймається рішення про їх долучення до матеріалів кримінального провадження у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку (п.5.27), до розсекречених матеріалів доступ надається разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядку ст.290 КПК України (п.5.30).

Вимоги щодо процесуальних документів прокурора, слідчого, слідчого судді зазначено в ст.ст.251, 271, ч.7 КПК України. Зміст вказаних норм не містить даних про те, що в таких документах може бути присутня інформація, яка не відома під час судового розгляду. В таких документах вказується найменування кримінального провадження, його реєстраційний номер, правова кваліфікація діяння, відомості про особу, щодо якої проводиться негласна слідча дія, початок, тривалість і мета негласної дії, відомості про особу, яка буде таку дію проводити, обґрунтування прийнятого рішення, вказівку на вид негласної дії, що проводиться. Таким чином, вказані процесуальні документи мають містити всі ті відомості, які відомі суду та стороні захисту.

Свої висновки суд не може ґрунтувати на неперевірених припущеннях, що представлені йому докази є достовірними та допустимими, отриманими відповідно до діючого законодавства.

Крім цього, в ухвалі слідчого судді відповідно до ч.2 ст.263 КПК України, про дозвіл на втручання у приватне спілкування додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволяють унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування. І суд має перевірити дотримання виконавцем ухвали вищевказаних вимог. Зазначення ж в протоколах дати ухвали, номера судового провадження та прізвища слідчого судді не є беззастережним доказом того, що така ухвала існує, що вона винесена саме в межах того кримінального провадження, яке розглядається, що при проведенні певної слідчої дії були дотримані всі вимоги закону, вона була проведена в межах отриманих від прокурора та слідчого судді дозволів.

Ні вищевказана Інструкція від 26.11.2012 року, ні КПК України не передбачають підстав для звільнення сторони обвинувачення від обов'язку доведення допустимості представлених нею доказів, в тому числі і тих, які отримані негласно, можливості та підстав не представлення суду процесуальних рішень, прийнятих прокурором, органом досудового розслідування, слідчим суддею.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України (постанова від 12 жовтня 2017 року)не дослідження судом першої інстанції процесуальних документів, які стали правовою підставою проведення негласних слідчих (розшукових) дій, впливає на справедливість судового розгляду в цілому, оскільки відсутність дослідження цих матеріалів викликає сумніви щодо можливості здійснення судом належної оцінки законності проведення таких дій, а також достовірності та допустимості їх результатів як доказів. У такому разі не дослідження зазначених матеріалів призводить до оперування судом доказами, допустимість яких є імовірною, що в контексті презумпції невинуватості є неприпустимим для обґрунтування рішення про винуватість особи та свідчить про порушення права особи на справедливий суд.

Крім того, дані постанови прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії або відповідної ухвали слідчого судді встановлюють обставини процесуального характеру, що мають значення при оцінці допустимості використання отриманих у результаті негласних слідчих (розшукових) дій фактичних даних як доказів у кримінальному провадженні. Такі відомості підтверджують законність (або свідчать про незаконність) проведення тієї чи іншої негласної слідчої (розшукової) дії, і відповідно, мають оцінюватися судом за участю сторін кримінального провадження у сукупності із протоколами негласних слідчих (розшукових) дій.

Так, відкриття в умовах публічного і гласного апеляційного судового розгляду окремих матеріалів кримінального провадження, які існували на момент звернення до суду з обвинувальним актом, але не були відкриті стороні захисту, не означає їх автоматичну допустимість, оскільки за КПК критерієм допустимості доказів є не лише законність їх отримання, а і попереднє відкриття матеріалів іншій стороні до їх безпосереднього дослідження у суді.

В контексті забезпечення права на справедливий суд доречно нагадати й акцент Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) на необхідності чіткого дотримання положень з питань допустимості доказів. І хоча Європейський суд у своїх рішеннях наголошує, що допустимість доказів є справою національних судів й він не має загальної компетенції вирішувати, чи припустилися національні суди помилок у застосуванні законодавства або оцінці фактів, він все ж покликаний перевіряти справедливість провадження («Дактарас проти Литви» від 24 листопада 2000 року).

Система справедливого судочинства має інтегруючий характер стосовно інших конвенційних прав і гарантій та слугує своєрідним підґрунтям для існування ще принаймні кількох принципів - презумпції невинуватості, змагальності та принципу процесуальної рівності сторін. їх доказовий аспект з питань якості доказів, насамперед, стосується питання про те, чи була особа засуджена «відповідно до закону», з огляду на що у практиці Європейського суду сформульовані окремі положення щодо допустимості доказів у судовому провадженні.

Так, на необхідності надання доступу стороні захисту до матеріалів, які стосуються негласних слідчих (розшукових) дій, як гарантії справедливого судового розгляду, йдеться у рішенні Європейського суду «Едвардс і Льюіс проти Сполученого Королівства» від 27 жовтня 2004 року, в якому зазначено, що, відповідно до вимоги справедливості, передбаченої статтею 6 Конвенції, прокуратура мала ознайомити захист з усіма доказами у справі як на користь, так і проти обвинуваченого, і те, що у вказаній справі цього не було зроблено, призвело до недоліків судового розгляду.

Також, відповідно до принципу рівності сторін, сторона обвинувачення не вправі приховувати, не надавати обвинуваченому матеріали, що перебувають у неї або доступні їй, які можуть допомогти обвинуваченому звільнитися від кримінальної відповідальності чи отримати менш суворий вирок. Це право (і, відповідно, обов'язок держави) було підтверджено у справі «Джаспере проти Сполученого Королівства» від 16 лютого 2000 року. Таке правило стосується й матеріалів, які можуть викликати сумнів щодо доказів, наданих обвинувачем.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного суду про застосування норми права, викладеного в постанові від 16 січня 2019 року у справі №751/7557/15-к, за наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.

Таким чином, суд приходить до висновку, що протоколи НСРД в даному кримінальному провадженні, є недопустимими доказами.

На підставі наведеного, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження, відповідно до положень ст.337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в подані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме: діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд сторонам, та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих /розшукових/ дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_11 , складу злочину передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Відповідно до положень ст.62 Конституції України, ст.17 КПК України, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Згідно з положенням ч.1 ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Отже з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_11 , на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що у діянні ОСОБА_11 , є склад злочину передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який було обрано відносно ОСОБА_11 , закінчився.

Цивільний позов по кримінальному провадженню №42017110340000046, заявлено не було.

На підставі ст.124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судово-технічної експертизи №1/1381 від 15.06.2017, підлягають віднесенню за рахунок держави.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись, ст.ст.368-370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_11 , невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та виправдати, у зв'язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого кримінального правопорушення.

Витрати на залучення експертів для проведення судово-технічної експертизи №1/1381 від 15.06.2017, віднести за рахунок держави.

Речові докази у кримінальному провадженні №42017110340000046: грошові кошти в сумі 21 000 (двадцять одної тисячі) гривень, після набрання вироком законної сили, повернути ГУ БКОЗ СБ України.

Речові докази: карти пам'яти, інв. №№1386, 1452 та оптичні диски №№1499, 1405, 1500/1, 1500/2, 1500/3 з аудіо та відеозаписами (результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які згідно постанови старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_26 , від 25.10.2017 року, передано на зберігання до прокуратури Черкаської області, після набрання вироком законної сили, зберігати у кримінальному провадженні №42017110340000046.

Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1

Попередній документ

86870853

Наступний документ

86870855

Інформація про рішення:

№ рішення:	86870854
№ справи:	712/13887/17
Дата рішення:	13.01.2020
Дата публікації:	06.02.2023
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Соснівський районний суд м. Черкаси
Категорія справи:	Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	(03.11.2021)
Результат розгляду:	Приєднано до провадження
Дата надходження:	03.11.2021

Розклад засідань:

Минулі засідання (14)

22.04.2020 10:30	Кропивницький апеляційний суд
26.05.2020 14:00	Кропивницький апеляційний суд
24.06.2020 14:00	Кропивницький апеляційний суд
02.09.2020 14:00	Кропивницький апеляційний суд
05.10.2020 10:30	Кропивницький апеляційний суд
20.10.2020 14:00	Кропивницький апеляційний суд
24.11.2020 14:00	Кропивницький апеляційний суд
16.12.2020 14:30	Кропивницький апеляційний суд
25.01.2021 14:00	Кропивницький апеляційний суд
15.02.2021 14:00	Кропивницький апеляційний суд
04.03.2021 14:00	Кропивницький апеляційний суд
15.04.2021 14:00	Кропивницький апеляційний суд
26.05.2021 11:00	Кропивницький апеляційний суд
08.06.2021 11:30	Кропивницький апеляційний суд