ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
13.01.2020Справа № 910/327/20
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши
позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Вестінтро»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК-Сервіс»,
про визнання правочину недійсним, витребування майна та зобов'язання внести зміни до системи обліку прав на цінні папери
До Господарського суду міста Києва надійшли позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Вестінтро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК-Сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті Енд Сі», Контемпорарі Констракшн сістемз ЛЛП (Contemporary Construction Systems LLP) про визнання правочину недійсним, витребування майна та зобов'язання внести зміни до системи обліку прав на цінні папери.
Суд відзначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Натомість, як вбачається з позовної заяви, позивачем не зазначено жодної інформації щодо наявності або відсутності офіційної електронної адреси сторін, що є порушенням вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
За приписами ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
За змістом Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, про прийняття до пересилання реєстрованого поштового відправлення (в тому числі листа) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Відповідно до пунктів 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Таким чином, належними доказами відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви та усіх доданих до неї документів є оригінали опису вкладення в поштовий конверт, засвідчений календарним штемпелем відділу поштового зв'язку, та розрахункового документу (фіскального чеку, накладної тощо), надані в оригіналі.
Натомість, як встановлено судом, матеріали позовної заяви не містять оригіналів доказів направлення копії даної позовної заяви з доданими до неї документами на адресу місцезнаходження відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК-Сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ті Енд Сі», Контемпорарі Констракшн сістемз ЛЛП (Contemporary Construction Systems LLP), що є порушенням статей 164, 172 ГПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 та п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Печенізький та інші проти України» від 08 листопада 2018 року Європейський суд вказав, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Крім цього, кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу.
Принцип змагальності (ст. 13 Господарського процесуального кодексу України) та принцип рівності сторін (ст. 7 Господарського процесуального кодексу України), які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають «справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 4 квітня 2019 у справі № 914/2668/17.
Таким чином, з урахуванням принципів рівності сторін та змагальності, суд має впевнитись у належному повідомленні всіх сторін судового процесу та у їх обізнаності щодо предмету та обставин спору.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.
Позовна заява Приватного акціонерного товариства «Вестінтро» № б/н від б/д була подана до Господарського суду міста Києва нарочно 08.01.2020, а відтак, позивач при сплаті судового збору був зобов'язаний керуватись показниками прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому позовна заява була подана безпосередньо до суду.
Натомість, в матеріалах позовної заяви наявне платіжне доручення № 175 від 08.01.2020, з якого вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва в розмірі 9 637,16 грн, тобто виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2019, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу позивача, що з 01.01.2020 судовий збір за подання позовної заяви сплачується за новими реквізитами:
Отримувач коштівГУК у м. Києві/м.Київ
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783
Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО)899998
Рахунок отримувачаUA918999980313191206083026001
Код класифікації доходів бюджету22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа)
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити зазначену позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Вестінтро» без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 7 днів з дня вручення даної ухвали.
3. Встановити Приватному акціонерному товариству «Вестінтро» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- надання оригіналів доказів направлення на вірну адресу місцезнаходження відповідачів копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів в порядку, визначеному ст. 172 ГПК України;
- зазначення у позовній заяві офіційної електронної адреси відповідачів (у разі, якщо така інформація щодо відповідачів позивачу не відома, зробити відповідне застереження);
- доплати до Державного бюджету України судового збору в розмірі 225,00 грн на вірні реквізити, які діють з 01.01.2020, та подання до суду відповідного платіжного документу.
4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
5. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В. Нечай