ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 січня 2020 року м. Київ № 640/19580/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства «Київспецтранс»
доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
встановив:
Приватне акціонерне товариство «Київспецтранс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0702371212 від 11 жовтня 2018 року.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог законодавства, оскільки контролюючим органом не враховано, що на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення позивачем сплачено суму податкового зобов'язання в повному обсязі. Крім того, позивач посилається на рішення суду, які підтверджує правомірність дій позивача по декларуванню та сплаті земельного податку за 2017 рік.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав суду відзив на адміністративний позов, з підстав того, що під час перевірки позивачем виявлено не своєчасну сплату узгоджених зобов'язань з земельного податку, а отже штрафні санкції нараховані правомірно.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи Головним управлінням Державної фіскальної служби України у м. Києві 18 вересня 2018 року на підставі підпункту 191.1.2 пункту 1911. статті 191 підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, згідно порядку, встановленого статтею 76, та пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати суми (зобов'язання) по земельному податку Приватним акціонерним товариством «Київспецтранс».
За результатом перевірки складено акт від 18 вересня 2018 року №7027/26-15-12-12-12/2772037 (надалі по тексту - акт перевірки).
За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, - несвоєчасно сплачено узгоджене грошове зобов'язання по податковим деклараціям з плати за землю (земельний податок) від 19 лютого 2018 року №9025259695; від 27 лютого 2018 року №9299333619; від 19 лютого 2018 року №9025208410; від 19 лютого 2018 року №9298889274 та узгоджене грошове зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню від 22 лютого 2018 року №0122331209 із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання (дані щодо погашення сум податкового боргу та інформація щодо несвоєчасної сплати, кількості днів порушення та застосованих штрафних санкцій наведено в акті камеральної перевірки та розрахунку штрафних санкцій).
Не погоджуюсь з висновками акту перевірки позивачем подано заперечення до контролюючого органу, на які останній листом від 10 жовтня 2018 року №79964/10/26-15-12-09-18 повідомив позивача, що висновки акту перевірки частково спростовуються на суму 3391,02 грн., решта висновків акту камеральної перевірки залишається без змін.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 жовтня 2018 року №0702371212 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань із земельного податку у розмірі 10% у сумі 10153,96 грн.
Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення №00702371212 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розрахунку до податкового повідомлення-рішення №0702371212 позивачем несвоєчасно сплачено узгоджене грошове зобов'язання по податковим деклараціям з плати за землю (земельний податок) від 27 лютого 2018 року із затримкою в 10 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
Регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства Податковий кодекс України.
Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податкова декларація, розрахунок, в силу вимог пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.147, 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв)землекористувачі.
Статтею 270 Податкового кодексу України визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2 статті 288 Податкового кодексу України).
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3 статті 288 Податкового кодексу України).
Згідно статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Підставою до застосування штрафної санкції, згідно до податкового повідомлення-рішення є порушення пункту 287.3 статті 287 Податкового Кодексу України, за що на підставі статті 126 Податкового кодексу України, застосовується штраф.
Згідно статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Київспецтранс» подало до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) уточнююча, за 2017 рік від 27 лютого 2018 року, яка прийнята та зареєстрована ДФС України, що підтверджується квитанцією №2 від 27 лютого 2018 року, реєстраційний номер документа: №9299333619.
Позивач зазначає, що ним своєчасно сплачено земельний податок за 2017 рік в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №11565 від 23 жовтня 2018 року в сумі 90000,00 грн., №11607 від 26 жовтня 2018 року на суму 50000,00 грн. та №11649 від 01 листопада 2018 року в сумі 50000,00 грн.
Суд звертає увагу, що уточнюючу декларацію за 2017 рік позивачем подано до контролюючого органу 27 лютого 2018 року, а сплачено у жовтні - листопаді 2018 року, тобто з порушенням пункту 287.3 статті 287 Податкового Кодексу України.
Відповідно до даних облікової картки платника податків, позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за землю з юридичних осіб за 2017 рік, в зв'язку з чим податковим органом було правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 10153,96 грн.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 11 жовтня 2018 року №0702371212 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань із земельного податку у розмірі 10% у сумі 10153,96 грн. є правомірним та скасуванню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко