"17" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2467/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Фатєєвій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовну заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801)
до відповідача Акціонерного товариства "Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, код ЄДРПОУ 03351208)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133)
про стягнення 52638504,35 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: Цулаія Г.З., довіреність №1-1670 від 17.09.2019
від відповідача: Ельчібекян І.М., довіреність №101 від 15.07.2019; Сідєльников А.В., довіреність №21/17-19 від 02.01.2019
від третьої особи: не з'явився
Суть спору: Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства "Одесагаз" про стягнення 52638504,35 грн., з яких: 50087187,36 грн. боргу, 2349425,80 грн. пені та 201891,19 грн. 3% річних.
Позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань з компенсації місячних негативних небалансів природного газу, які на думку позивача мають бути сплачені відповідачем на підставі договору транспортування природного газу №1904000228 від 29.03.2019 за виставленими позивачем рахунками.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.09.2019 о 12:30.
20.09.2019 за вх.№19186/19 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на наступне:
- АТ «Одесагаз» замовляло та отримувало послуги транспортування газу для власних та технологічних потреб, натомість послуги балансування і врегулювання небалансів відповідачем не заявлялись;
- балансування газу є окремою від транспортування послугою та не є складовою послуги транспортування;
- надані позивачем розрахунки не підтверджені належними доказами, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), на які посилається позивач;
- позивач не мав права і не міг здійснювати діяльність з продажу (постачання) газу будь-якій особі, у тому числі і для врегулювання небалансу газу, оскільки не мав відповідної ліцензії;
- оператор газотранспортної системи (позивач) разом з наданням замовникам послуг транспортування інформації про їх добовий небаланс зобов'язаний повідомляти про застосований метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу та вести окремий облік доходів та витрат, пов'язаних з вчиненням балансуючих дій.
24.09.2019 за вх.№2-4609/19 до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи Окружного адміністративного суду міста Києва №640/17910/19.
Ухвалою суду від 25.09.2019 задоволено клопотання АТ "Укртрансгаз" за вх.№2-4630/19 від 25.09.2019 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; залучено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; відкладено підготовче засідання на 18.10.2019 о 15:15.
09.10.2019 за вх.№20685/19 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач зазначає наступне:
- послуги балансування та послуги постачання природного газу є відмінними як за змістом і суттю самої послуги, так і за змістом правових підстав, на яких такі послуги надаються (договір на транспортування та договір на постачання природного газу є відмінними), а їх ототожнення відповідачем є безпідставним та необґрунтованим, оскільки не відповідає та суперечить вимогам законодавства;
- АT «Укртрансгаз» не надає послуги з постачання природного газу, а твердження відповідача про нібито здійснення позивачем постачання природного газу є безпідставними та не підтверджені жодними доказами, а тому не повинні прийматися до уваги судом;
- оскільки між сторонами було укладено договір на транспортування природного газу, це означає, що відповідач в свою чергу погодився на умови вказаного договору та взяв на себе зобов'язання щодо його виконання, а тому твердження відповідача, що останньому «не надаються та не надавались послуги балансування» є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи;
- розрахунок плати за добові небаланси природного газу за березень, квітень, травень та червень 2019 року АТ «Укртрансгаз» здійснені відповідно до умов договору та вимог Кодексу ГТС.
16.10.2019 за вх.№21169/19 до суду від позивача надійшли додаткові докази, строк подання яких поновлений судом в протокольній формі та залучено їх до матеріалів справи.
17.10.2019 за вх.№21337/19 до суду від відповідача надійшли заперечення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих запереченнях відповідач зазначає наступне:
- заборгованості з оплати наданих позивачем послуг транспортування природного газу немає, вони оплачені в повному обсязі;
- складені АТ «Укртрансгаз» на підставі п.11.4 договору №1904000228 від 29.03.2019 односторонні акти послуг балансування не можуть бути визнані належним доказом на підтвердження визначення вартості послуг балансування газу;
- безпідставними є твердження позивача щодо можливості застосування умов договору №1904000228 від 29.03.2019 лише в частині надання послуг балансування, адже надання таких послуг перебуває у безпосередньому зв'язку з послугами транспортування природного газу і відсутність узгоджених умов щодо обсягів та порядку надання цих послуг унеможливлює виконання й решти положень договору, у тому числі, в частині порядку визначення вартості послуг балансування;
- між сторонами справи було укладено додаткову угоду №1 до договору транспортування природного газу від 29.03.2019 року №1904000228 від 01.05.2019, якою розділи II - XII договору викладені у новій редакції; пунктом 2.3 новій редакції встановлено, що обсяг послуги, що надається за цім договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору; даний додаток до договору сторони не підписували і таким чином і цю додаткову угоду не можна вважати укладеною. Пунктом 2.7 нової редакції договору передбачено, що додатки 1, 2, 3 також є невід'ємною частиною договору; ці додатки сторони також не підписували.
18.10.2019 за вх.№21401/19 до суду від позивача надійшли заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 18.10.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 177, 183 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання на 11.11.2019 о 12:00.
06.11.2019 за вх.№22906/19 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях відповідач зазначає наступне:
- позивач не забезпечив доступ AT "Одесагаз" до інформаційної платформи, що є обов'язковою умовою взаємовідносин між замовником та оператором при забезпеченні послуги транспортування природного газу, таким чином, внаслідок не забезпечення функціонування інформаційної платформи позивач не міг надати і не надавав відповідачу належним чином послуги транспортування відповідно до умов договору та Кодексу ГТС;
- позивач не здійснював обліку природного газу, що унеможливлює встановлення його обсягів, які були транспортовані через газорозподільну систему до кінцевого споживача;
- позивачем не доведені обставини стосовно фактичного руху (передачі) у березні- червні 2019 року природного газу, тобто обставини щодо реальних змін його майнового стану;
- позивач не довів наявність перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу між фактичним об'ємом (обсягом) надходження природного газу та не обґрунтував визначення розміру плати за небаланс;
- у відповідача не виникало негативних добових небалансів. Різниці у вимірах природного газу є наслідком довільних розрахунків об'єму (обсягу) транспортування природного газу та їх автоматичного коригування позивачем у бік збільшення за рахунок приведення цих обсягів до стандартних умов;
- позивачем не надано доказів того, що різниця між алокаціями подачі природного газу до газорозподільної системи відповідача та алокаціями відбору з газотранспортної системи споживачами не є штучною.
11.11.2019 за вх.№23186/19 до суду від позивача надійшло клопотання та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 11.11.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 25.11.2019 о 14:00.
15.11.2019 за вх.№23663/19 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення.
25.11.2019 за вх.№2-5769/19 до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у задоволенні якого у підготовчому засіданні 25.11.2019 судом в протокольній формі відмовлено з урахуванням того, що у відповідності до ст. 48 ГПК України позивач визначив перелік відповідачів у даній справі при заявленні позовних вимог.
25.11.2019 за вх.№24267/19 до суду від позивача надійшли пояснення, в яких позивач зазначає наступне:
- на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць;
- оператор газорозподільної системи має право вільно обирати джерела закупівлі природного газу для забезпечення господарської діяльності, в тому числі для покриття фактичних втрат і виробничо-технічних витрат природного газу;
- АТ "Одесагаз" не вчинило дій, направлених на забезпечення власних витрат як оператора ГРМ та дій з врегулювання щодобових небалансів природного газу.
25.11.2019 за вх.№24388/19 до суду від відповідача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 25.11.2019 судом у протокольній формі відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі за вх.№2-4609/19 від 24.09.2019 через недоведення об'єктивної неможливості розгляду даної справи до розгляду справи Окружного адміністративного суду міста Києва №640/17910/19.
У підготовчому засіданні 25.11.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.11.2019 о 10:40.
27.11.2019 за вх.№24520/19 до суду від позивача надійшли пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях позивач зазначає наступне:
- середньозважена ціна закупівлі природного газу у кожному місяці визначалася позивачем на підставі укладених договорів закупівлі природного газу та актів приймання-передачі природного газу, шляхом розрахунку загальної суми та ділення такої суми на загальний обсяг за актами, та затвердження такої ціни наказом товариства;
- посилання відповідача на те, що протягом всього спірного періоду в інформаційній платформі АТ "Укртрансгаз" була відсутня технічна можливість подання номінацій на віртуальну точку входу АТ "Одесагаз", є безпідставними та не заслуговують на увагу суду.
У судовому засіданні 27.11.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу про відкладення судового засідання на 17.12.2019 о 14:30.
12.12.2019 за вх.№25747/19 до суду від відповідача надійшли заперечення на пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих запереченнях відповідач зазначає наступне:
- ненадання позивачем доказів наявності підписаних та укладених додатків 1, 2, 3 до договору транспортування природного газу №1904000228 від 29.03.2019 вказує на неузгодженість сторонами такої істотної умови як предмет договору, а тому такий договір в силу вимог ч.8 ст. 181 ГПК України є неукладеним;
- відсутність визначеного переліку комерційних вузлів обліку газу, актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, які повинні містити схеми потоків газу через вузли обліку природного газу, їх місце розташування на схемі, межі балансової належності або схематичні позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки є порушенням умов договору та вимог законодавства, та свідчить про те, що відомості про об'єми (обсяги) природного газу наведені позивачем є недостовірними і не можуть застосовуватись для здійснення комерційних розрахунків;
- позивачем не надано жодного документу на підтвердження реального понесення обґрунтованих та реальних витрат, пов'язаних із здійсненням балансування та здійснення господарської операції з врегулювання небалансів відповідача;
- надавши товар і скориставшись послугами позивач і заявлені ним особи здійснили господарську операцію, в підтвердження якої повинно було бути складено первинні документи та надано відповідну податкову накладну з ПДВ на суму такої операції, а сторони їм скористатися, внаслідок чого у них виникає обов'язок відобразити операцію у регістрах свого бухгалтерського обліку, про що суду з боку позивача не надано жодного доказу або пояснення.
16.12.2019 за вх.№26029/19 до суду від третьої особи - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшли пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях третя особа зазначає наступне:
- з метою ефективного планування та використання обсягів природного газу, необхідних операторам газорозподільних систем для покриття своїх потреб та виробничо-технологічних витрат, положеннями Кодексу ГТС передбачено, що розмір допустимого відхилення між попередньою щодобовою алокацією відбору відповідного оператора ГРМ та остаточною щодобовою алокацією, не повинен перевищувати 15%;
- якщо оператор газорозподільної системи закуповує газ для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ, оператор газорозподільної системи самостійно подає оператору газотранспортної системи номінації в якості замовника послуг транспортування (не споживача) для забезпечення транспортування зазначених обсягів газу;
- за результатами проведення позапланової перевірки було складено акт позапланової перевірки від 19.04.2019 №161, в якому встановлено, що «особистий кабінет Оператора ГРМ в інформаційній платформі не містить вкладку «Створити номінацію», що не дає можливості оператору ГРМ подати номінацію у разі закупівлі природного газу для власних виробничо-технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у власника природного газу у віртуальній торговій точці, що не відповідає вимогам абзацу першого пункту 2 глави 3 розділу IV Кодексу TTC, а саме інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом». У зв'язку із зазначеним, НКРЕКП було прийнято постанову НКРЕКП №664 від 26.04.2019 «Про здійснення заходів державного регулювання до AT «Укртрансгаз» відповідно до положень якої AT «Укртрансгаз» мало до 20.05.2019 привести свої дії у відповідність до вимог Кодексу ГТС;
- на сьогодні оператори ГРМ мають можливість подавати через інформаційну платформу номінації та реномінації;
- до планової тарифної виручки відповідно до положень Методики включаються витрати, пов'язані з використанням природного газу на виробничо-технологічні витрати, нормативні та питомі втрати;
- положеннями чинного законодавства України не передбачено включення коштів на покриття витрат на послуги врегулювання небалансів (послуги балансування) до планової тарифної виручки.
У судовому засіданні 17.12.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні 17.12.2019 заперечували проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Третя особа у судове засідання 17.12.2019 не з'явилась, про час та місце розгляду справи по суті належним чином повідомлена.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497 було затверджено типову форму договору транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Додатком до постанови НКРЕКП №2497 від 30.09.2015 є типовий договір транспортування природного газу та додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - розподіл потужності з обмеженнями, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
З матеріалів справи вбачається, що 29.03.2019 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (оператор, позивач у справі) та Акціонерним товариством "Одесагаз" (замовник, відповідач у справі) укладено договір транспортування природного газу №1904000228, відповідно до п.п. 2.1-2.9 якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред'являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов'язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника. Послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування). Обсяг послуг, що надаються за цим договором (крім послуг балансування), визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування). Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу. Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів. Додатки 1, 2, 3 є невід'ємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу. Взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до Інформаційної платформи замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.
Розділом 3 договору встановлено, що оператор зобов'язаний: своєчасно надавати послуги належної якості; розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг балансування, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; оприлюднювати інформацію, що стосується прав замовника на розподіл потужності, впровадження системних обмежень у випадку аварій та перебоїв у функціонуванні газотранспортної системи, та іншу інформацію, що передбачена Кодексом; виконувати інші обов'язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України; повідомляти замовника про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; здійснити додаткову оплату замовнику у разі недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в точках виходу з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором; здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця. Оператор має право: своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги; на безперешкодний та безкоштовний доступ на територію та земельну ділянку замовника, де розташоване його газове обладнання та/або комерційний вузол обліку газу, для виконання своїх обов'язків, передбачених Кодексом та чинним законодавством; обмежувати або припиняти транспортування природного газу у випадках, передбачених цим договором та Кодексом; отримувати оперативну інформацію від замовника на запит своєї диспетчерської служби; стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором; користуватися іншими правами, передбаченими цим договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання послуг, а також для виконання обов'язків оператора газотранспортної системи.
Відповідно до розділу 4 договору замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; забезпечити можливість цілодобового зв'язку оператора з представниками замовника, зазначеними в цьому договорі; здійснити додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором; реєструвати в реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі оператора споживачів, стосовно яких він є діючим постачальником; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природний газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця. Замовник має право: отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки; замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям; отримувати від оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором; передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим договором, іншим суб'єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це оператора у порядку і строки, передбачені Кодексом та цим договором; отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором; користуватися іншими правами, передбаченими договором та чинним законодавством України; у разі фізичного підключення до газотранспортної системи - на безперешкодний та безкоштовний доступ в порядку, визначеному Кодексом, на територію та земельну ділянку оператора, де розміщені місця відбору проб газу та/або комерційні вузли обліку газу, за якими здійснюється замовлення послуг.
Згідно з розділами 5 - 7 порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору. Якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (ФХП), визначених у Кодексі та нормативно-правових актах і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання. За порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему оператора або передається з неї оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього договору. Окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи / прямим споживачем / газовидобувним підприємством / виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника. На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (ЗВТ).
Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності). Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу. Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті.
Вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.
У відповідності до розділу 9 договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу. У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу. У разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу. У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період. У випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення. За заявою замовника оператор може здійснити зарахування плати за добовий небаланс на користь замовника в якості попередньої оплати за добовий небаланс наступних періодів. Розбіжності щодо вартості щодобових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість щодобових небалансів, яку замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.4 цього договору, визначається за даними оператора.
Відповідно до п.13.1 договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.
Додатковою угодою №1 від 01.05.2019 до договору транспортування природного газу від 29.03.2019 №1904000228 передбачено нову редакцію частини договору, зокрема:
- п.2.3 договору: обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби;
- п.2.7 договору: Додаток 1 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 2 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 3 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.
Виходячи з наявних матеріалів справи, Додатки 1, 2 та 3 до договору №1904000228 від 29.03.2019, ані в момент підписання договору, ані в подальшому, сторонами не укладені.
На запитання суду сторони не вказали суду на жодні об'єктивні причини унеможливлення для них або інші обставини не підписання ними Додатків 1, 2 та 3 до договору №1904000228 від 29.03.2019.
Таким чином, при підписанні договору транспортування природного газу №1904000228 від 29.03.2019 сторонами не дотримані вимоги законодавства та не узгоджені: розподіл потужності, розподіл потужності з обмеженнями, та головне (додаток 3) перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
Проаналізувавши правову природу договору транспортування природного газу №1904000228 від 29.03.2019, господарський суд дійшов висновку про наявність у сторін на момент його підписання наміру врегулювати свої відносини в сфері надання таких послуг:
- послуги замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності);
- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування);
- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).
При цьому в першій редакції договору в березні 2019 року сторони визначили, що обсяг послуг, що надаються за цим договором (крім послуг балансування), визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування), таким чином врегулювавши порядок документального підтвердження факту надання певних послуг за договором.
В наступному, у травні 2019 року, з урахуванням змін, передбачених наступною редакцією договору, сторони визначили, що обсяг послуги (вже з-поміж всіх передбачених договором послуг), що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби, таким чином, суд дійшов висновку, що сторони підписуючи змінену редакцію договору до вчинення будь-яких обрахувань та документальних підтверджень послуг балансування за договором (якщо б такі надавались) у період з березня по травень 2019 року, висловили намір документально підтверджувати надання всіх послуг за договором №1904000228 від 29.03.2019 у разі їх надання.
Щодо Додатків до договору №1904000228 від 29.03.2019, то їх обов'язковість та невід'ємність до договору визначена всіма редакціями, і тому обставина їх непідписання/неузгодження/відсутності між сторонами спорів, в т.ч. і судових з приводу їх укладення, для суду є незрозумілою та такою, що ставить під сумнів факт узгодження сторонами всіх суттєвих умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором.
Послуги балансування, які визначені в розділі 9 договору, з одного боку, відповідають редакції типового договору, узгодженого НКРЕКП, з іншого боку - в межах судового спору, пов'язаного зі стягненням їх вартості - позивач має обов'язок довести суду належними та допустимими доказами обставини надання/ненадання ним відповідачу таких послуг, обставини обсягу та вартості газу, який він просить суд стягнути з відповідача в таких правовідносинах в судовому порядку.
Вважаючи, що у спірних правовідносинах такі щодобові небаланси за посиланнями позивача виникали протягом чотирьох місяців (березень, квітень, травень, червень 2019 року) позивач - АТ "Укртрансгаз" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача - АТ "Одесагаз" вартості щодобових небалансів на суму 50087187,36 грн. При цьому на підтвердження обсягів місячних небалансів позивач надав суду такі докази: односторонньо підписані: акт №03-2019-1904000228 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2019 року від 31.03.2019, коригуючий акт №03-2019-1904000228-05 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2019 року до акту №03-2019-1904000228 від 31.03.2019 від 30.05.2019, акт №04-2019-1904000228 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць квітень 2019 року від 30.04.2019, акт №05-2019-1904000228 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць травень 2019 року від 31.05.2019, акт №06-2019-1904000228 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць червень 2019 року від 30.06.2019.
На підтвердження вартості газу, яка застосована до заявлених у позові обсягів та яка застосовувалась при обрахуванні заявлених послуг балансування, позивач надав до суду накази позивача №124 від 25.02.2019, №135 від 27.02.2019, №210 від 27.03.2019, №401 від 10.06.2019, №281 від 26.04.2019 та договори закупівлі природного газу у сторонніх постачальників (продавців).
Як вбачається з матеріалів справи, єдиними двосторонньо підписаними актами є акти приймання-передачі природного газу від 04.04.2019, 03.05.2019, 04.06.2019 та 07.07.2019, без посилання на договір №1904000228 від 29.03.2019, які за поясненнями позивача підтверджують заявлені у справі позовні вимоги, а за поясненнями відповідача складались з метою підтвердження обсягу виконання зобов'язань з постачання газу третім особам - споживачам у березні-червні 2019 року.
Також, в підтвердження своєї позиції позивачем надано роздруківки з Інформаційної платформи - електронної платформи у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується позивачем як оператором газотранспортної системи та яка передбачена у Кодексі ГТС, та диск з електронним цифровим підписом з даними з цієї ж Інформаційної платформи, за якою ведеться електронний облік транспортування природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Окрім того, в матеріалах справи наявний Акт НКРЕКП від 19.04.2019 №161, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у нафтогазовій сфері та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу, складений щодо позивача у справі, яким зафіксовані внаслідок перевірки певні недоліки в роботі Інформаційної платформи.
Окремо господарський суд зазначає, що постановою НКРЕКП від 23.11.2018 №1509 встановлено для АТ "Одесагаз" таке регулювання, яке забороняє приводити об'єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).
В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, а також положеннями Закону України "Про ринок природного газу", Цивільного та Господарського кодексів України.
Пунктами 7, 45 ч.1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
В силу приписів ч.ч. 1, 2 ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу", транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015. Кодекс також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Відповідно до пункту 4 глави 3 розділу І Кодексу газотранспортної системи експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи.
Згідно з абз.36 п.5 гл. 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).
Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи є юридичною особою, яка не є складовою вертикально інтегрованої організації і здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності з видобутку, розподілу, постачання природного газу, діяльності оптових продавців. Оператор газотранспортної системи не може провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу.
Отже, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.
Як вже було зазначено вище, відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За ч.4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
За змістом розділу ІІ договору №1904000228 від 29.03.2019 предметом договору транспортування природного газу є надання послуг; послуги, які можуть бути надані за цим договором включають:
- послуги замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності);
- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування);
- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).
Такі послуги надаються оператором на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
При цьому, як вже зазначалось вище, в першій редакції договору в березні 2019 року сторони визначили, що обсяг послуг, що надаються за цим договором (крім послуг балансування), визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування), таким чином врегулювавши порядок документального підтвердження факту надання послуг за договором.
В наступному, у травні 2019 року, з урахуванням змін, передбачених наступною редакцією договору, сторони визначили, що обсяг послуги (вже з-поміж всіх передбачених договором послуг), що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби, таким чином, суд дійшов висновку, що сторони підписуючи змінену редакцію договору до вчинення будь-яких обрахувань та документальних підтверджень послуг балансування за договором (якщо б такі надавались) у період з березня по травень 2019 року, висловили намір документально підтверджувати надання всіх послуг за договором №1904000228 від 29.03.2019 у разі їх надання.
Щодо Додатків до договору №1904000228 від 29.03.2019, то їх обов'язковість та невід'ємність до договору визначена всіма редакціями, і тому обставина їх непідписання/неузгодження/відсутність між сторонами спорів, в т.ч. і судових з приводу їх укладення, для суду є незрозумілою та такою, що ставить під сумнів факт узгодження сторонами всіх суттєвих умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідні Додатки не складались.
Відсутність вказаних додатків, і зокрема Додатку 3, вказує на неузгодженість сторонами при підписанні договору №1904000228 від 29.03.2019, так само як і в наступному, переліку комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу та їх характеристик: назв ПППГ (ГРС, ПВВГ), місця встановлення та типу ВОГ (до/після вузла редукування), Pmax абсолютного (МПа), максимальної витрати (об'єму) газу комерційним вузлом обліку за добу за стандартних умов, реквізитів Акта розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін (№, дата), як це передбачено Додатками до типового договору.
В процесі виконання договору №1904000228 від 29.03.2019 в частині послуг транспортування природного газу кінцевим споживачам, на що вказують обидві сторони, сторонами складались відповідні двосторонні документи на підтвердження їх взаємовідносин в частині транспортування газу, натомість в матеріалах справи такі документи, складені з посиланням на договір №1904000228 від 29.03.2019, відсутні, тому господарський суд, розглядаючи дану справу, виходить з наявних матеріалів справи. При цьому оскільки спір за фактом надання послуг транспортування на розгляді суду у даній справі відсутній, суд надає оцінку саме обставинам документального обліку заявлених у справі послуг балансування.
Оцінюючи всі наявні докази в їх сукупності, з урахуванням обраних позивачем предмету та підстав позовних вимог у даній справі, суд дійшов висновку про недоведенність позивачем заявлених позовних вимог та відповідну відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.
Умовами договору №1904000228 від 29.03.2019 передбачена певна послідовність дій сторін договору у разі надання певного виду обумовлених договором послуг. Так, у спірних правовідносинах господарський суд вбачає, що сторони мали намір керуватись у своїх діях наступним:
- у разі виникнення у замовника добового небалансу замовник може в порядку розділу 9 договору здійснити купівлю/продаж природного газу у оператора (позивача) в потрібних йому обсягах;
- так само купівля-продажу таких обсягів природного газу здійснюється щомісячно;
- замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг, в т.ч. і щодо балансування, яке було перелічено в умовах договору;
- оператор має право, зокрема, своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги, а також на безперешкодний та безкоштовний доступ на територію та земельну ділянку замовника, де розташоване його газове обладнання та/або комерційний вузол обліку газу, для виконання своїх обов'язків, передбачених Кодексом та чинним законодавством;
- перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника, визначається окремим додатком 3 до договору, який є невід'ємною частиною договору;
- в Додатку 3 до договору сторони мають передбачити і максимальну витрату (об'єму) газу комерційним вузлом обліку за добу за стандартних умов;
- в березні 2019 року сторонами не врегульовувались відносини в частині визначення переліку документів документального підтвердження послуг балансування, які надаються за договором, з березня по травень 2019 року сторонами послуги балансування в двосторонніх актах документально не визначені в якості таких, що були надані за договором №1904000228 від 29.03.2019 з підтвердженими обсягами та вартістю; у травні 2019 року сторони висловили намір визначити, що таким підтверджуючим документом, зокрема, і щодо послуг балансування є відповідний додаток до договору, що підписується сторонами.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
В матеріалах справи відсутні: будь-які двосторонньо підписані додатки до договору/акти, які б визначали надання позивачем відповідачу послуг балансування за договором за березень-червень 2019 року (включно), в т.ч. і на визначені позивачем у заявленому позові обсяги газу та вартість такого газу.
Надані позивачем акти приймання-передачі природного газу від 04.04.2019, 03.05.2019, 04.06.2019 та 07.07.2019 підписані без посилання на договір №1904000228 від 29.03.2019 та не передбачають обліку такої послуги як балансування у визначені періоди, до того ж при їх дослідженні у судовому засіданні 17.12.2019 виявлено їх фактичну розбіжність у обсягах газу з тими односторонніми актами та документами, на підставі яких позивач розрахував та заявив позовні вимоги у даній справі, використовуючи водночас і дані Інформаційної платформи.
Проаналізувавши наявні матеріали справи для суду відповідно виявляється неможливим перевірити, який саме обсяг газу позивач облікував в системі, який на його думку відповідач використав за період з березня по червень 2019 року (включно), в т.ч. для своїх технологічних потреб та відповідно який відповідач має компенсувати позивачу в якості послуг балансування.
Окремо господарський суд зазначає, що постановою НКРЕКП від 23.11.2018 №1509 встановлено для АТ "Одесагаз" таке регулювання, яке забороняє приводити об'єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов; належних доказів того, чи приводився заявлений позивачем обсяг газу чи не приводився до стандартних умов, матеріали справи не містять.
Окрім того, на переконання суду за умов неукладення сторонами Додатків 1, 2, 3, та за умов подальшого неузгодження сторонами своїми діями можливий факт виконання договору №1904000228 від 29.03.2019 в частині послуг балансування, як-то, підписання додатків на послуги балансування або інший належний облік факту надання таких послуг та купівлі/продажу позивачем відповідачу газу на визначені ним обсяги, створюють підстави для висновку, що правова природа спірних правовідносин зводиться не до стягнення плат за договором, оскільки факту наявності у відповідача договірних зобов'язань у визначених позивачем обсягах та вартості позивачем суду не доведено.
Складені позивачем односторонні акти не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та відповідно вартості послуг балансування газу. Правові висновки щодо обов'язковості документального оформленням факту надання послуг балансування та їх заявленого обсягу при стягненні сум заборгованості за послуги балансування, обов'язковості з доказової точки зору факту понесення витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування обсягів природного газу у заявлені ним періоди, так само як і розміру заявленої до стягнення вартості послуг балансування, наведені у справі №916/2090/16, зокрема, у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 та постанові Верховного Суду від 25.06.2019.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Судом ретельно проаналізовані фактично надані докази та правові підстави заявлених позовних вимог та за встановлених судом вище обставин позовні вимоги з урахуванням обраного позивачем способу захисту свого порушеного права належним чином суду не доведені.
Інші наявні в матеріалах справи документи, в т.ч. і документи Регулятора - НКРЕКП в частині проведення перевірки діяльності позивача, і документи позивача в частині визначення вартості газу за умов недоведення позивачем суду обсягів газу, вартість яких розраховувалась, та за умов не вчинення сторонами достатніх дій, які б свідчили, що правова природа спірних правовідносин - договірна, - вищевикладених висновків суду не спростовують.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову АТ "Укртрансгаз".
Іншого позивачем не доведено.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову Акціонерного товариства "Укртрансгаз" відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 08 січня 2020 р.
Суддя Ю.С. Бездоля