вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/2892/19
Суддя Карпечкін Т.П. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Гама Інжиніринг” про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфотрейд ІНК” 42 750,00 грн.
Без виклику представників заявника і боржника.
встановив:
До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Гама Інжиніринг” (далі - заявник) із заявою б/н від 18.11.2018 року про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфотрейд ІНК” (далі - боржник) 42 750,00 грн. з яких 28 500,00 грн. боргу та 14 250,00 грн. пені на підставі договору поставки, укладеного між сторонами в усній формі.
В обґрунтування поданої заяви, заявник зазначає, що на підставі попередньої домовленості, з електронної адреси боржника 30.10.2019 року були надіслані заявнику наступні документи: виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; витяг з реєстру платників ПДВ; договір поставки № 205 від 30.10.2019 року (далі - Договір); додаток № 1 до Договору поставки № 205 від 30.10.2019 року - Специфікацією № 1; рахунок на оплату № 312 від 30.10.2019 року.
Як зазначає заявник, за цим Договором боржник зобов'язався поставити заявнику товар відповідно до Специфікації - додатку № 1 до Договору, а заявник оплатити та прийняти його.
Згідно Специфікації № 1 від 30.10.2019 року, боржник повинен був поставити на склад заявника у місто Київ “Битовку будівничу Б600” (метал.каркас, утепл 100 мм, 1 вікно, 1 двері, дерев, вагонка, сертифікат) впродовж 3 календарних днів з дати отримання оплати.
На виконання умов договору, заявник здійснив оплату в розмірі 100% від загальної вартості товару на підставі рахунку на оплату № 312 від 30.10.2019 року, в підтвердження чого надав платіжне доручення № 1151 від 30.10.2019 року на суму 28 500,00 грн.
Однак, заявник зазначає, що боржник товар погоджений Специфікацією № 1 так і не поставив.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд встановив наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
Однак, судом встановлено, що у поданій до суду заяві про видачу судового наказу, заявником в порушення п. 2 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України не зазначено офіційної електронної адреси сторін.
У разі відсутності у сторін офіційної електронної адреси, заявнику необхідно повідомити суд про її відсутність.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким предявлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п. п. 3-4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається з доданих до заяви документів, спірний Договір поставки та Специфікація не містять підпису та печатки боржника (постачальника), доказів електронної переписки заявника з боржником щодо погодженням умов виконання сторонами зобов'язань з поставки товару та його оплати, заявником також не надано. Відтак, суд не може дійти висновку, що боржник дійсно обізнаний про даний Договір, а кошти є перерахованими не безпідставно, а саме на виконання саме цього Договору.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявником не надано договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості чи інших документів, що підтверджують укладення договору в передбаченій ст. 3-4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України формі з погодженням усіх істотних умов договору.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст. 148, 150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Гама Інжиніринг” в задоволенні заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфотрейд ІНК” 42 750,00 грн.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. ст. 256- 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.П. Карпечкін