печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6/20-к
02 січня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 захисників підозрюваної ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 розглянувши в судовому засіданні провадження за клопотанням старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні
№ 12019000000000908 від 21.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України.
Слідчий ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим із прокурором, в якому просить продовжити строк тримання підозрюваної ОСОБА_6 під вартою до 2-х місяців, що обумовлено необхідністю проведення в кримінальному провадженні певних процесуальних (слідчих) дій.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Захисники підозрюваної заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, підозрювана підтримала думку захисників.
У судовому засіданні потерпіла просила змінити відносно підозрюваної запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що 09.11.2019 о 10 годині 15 хвилин ОСОБА_6 затримана в порядку ст. 208 КПК України.
09.11.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України.
11.11.2019 Печерським районним судом міста Києва до підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.01.2020.
З матеріалів клопотання вбачається, що для закінчення досудового розслідування, складання обвинувального акту та передачі його до суду необхідно провести низку процесуальних та слідчих дій, перелік яких наведено в клопотанні органу досудового розслідування.
У відповідності до положень ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Натомість, згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Більше того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень (зокрема «Харченко проти України», «Єлоев проти України», «Фельдман проти України») неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Клопотання органу досудового розслідування про наявність в кримінальному провадженні ризиків, які обумовлюють доцільність продовження строку тримання підозрюваної ОСОБА_6 під вартою до 2-х місяців фактично обґрунтовано лише тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваній за умови доведеності її вини у вчинені інкримінованого злочину, які є особливо тяжким. Проте, сама лише тяжкість можливого вчинення злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Між тим, доводи клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.
Матеріали клопотання не містять об'єктивних даних, які достатньо вказували б на перешкоджання інтересам слідства.
Незважаючи на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, має постійне місце проживання та враховуючи позицію потерпілої - все вищевикладене в сукупності спростовує твердження органу досудового розслідування про те, що вона може ухилятися від слідства та суду.
Враховуючи характер висунутої підозри, виключно позитивні дані про особу підозрюваної ОСОБА_6 , а також відсутність даних про наявність з її сторони спроб ухилитися від органу досудового розслідування та перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, про що також свідчить поведінка підозрюваної, слідчий суддя приходить до висновку, що подальше тримання підозрюваної ОСОБА_6 під вартою в якості запобіжного заходу не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_6 про який йдеться в клопотанні слідчого, а відтак відмовляє в його задоволенні.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, відмовляючи в задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя має право згідно ч. 4 ст. 194 КПК України застосувати до підозрюваного інший, більш м'який запобіжний захід.
Оцінивши в сукупності всі вищевикладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваної ОСОБА_6 та тяжкості висунутої їй підозри і зможе забезпечити належне виконання нею процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 178, 179,194, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 - відмовити.
Змінити щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрювану ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування з особами, визначеними прокурором, слідчим в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів держаної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Звільнити з-під варти негайно підозрювану ОСОБА_6 в залі суду.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов'язків до 09 лютого 2020 року включно.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органів Національної поліції України з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Виконання ухвали направити для виконання органу Національної поліції України за місцем проживання підозрюваної.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1