Справа № 953/25599/19
н/п 2-з/953/20/20
"09" січня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі - головуючого судді Лях М.Ю., при секретарі - Кострової О.А., розглянувши заяву заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державного реєстратора відділу державної реєстрації Харківської районної державної адміністрації Гончаренко Олени Анатоліївни, Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань сектору державної реєстрації права власності на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Гаспаряна Гамлета Аветіковича про скасування реєстрації, визнання правочину недійсним, -
Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №2 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко Олени Анатоліївни №41101561 від 15.05.2018, на підставі якого внесено зміни по об'єкту нерухомості з реєстраційним номером 1421570663101, а саме: загальна площа (кв.м): 256.5, житлова площа (кв.м): 169.9 змінено на загальна площа (кв.м): 605.5, житлова площа (кв.м): 169.9; визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Гаспаряна Гамлета Аветіковича №45885701 від 11.03.2019, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу №1108 від 15.04.2019, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , скасувавши його державну реєстрацію, судові витрати покласти на відповідачів, стягнути з відповідачів судовий збір.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.01.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23 січня 2020 року о 15-00 годині в приміщенні Київського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська 7-Б, зал №22 (каб. №21).
Разом з тим, разом з позовною заявою до суду надійшла заява про вжиття заходів забезпечення шляхом шляхом накладення арешту та заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
В обґрунтування вказаної заяви зазначає, що на підставі свідоцтва про право на спадщину №2800 від 29.11.2017, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алтуніною Т.П., ОСОБА_1 набула право власності на 99/600 часток у праві спільної власності на комунальну десятикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , що розташована на 3-му поверсі будинку. Вказана частка успадкована ОСОБА_1 на підставі заповіту власниці майна, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, на підставі свідоцтва про право на спадщину №2801 від 29.11.2017, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алтуніною Т.П., ОСОБА_1 набула право власності на 99/600 часток у праві спільної власності на комунальну десятикімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Вказана частка успадкована ОСОБА_1 на підставі заповіту власниці майна, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Приватним нотаріусом Алтуніною Т.П. 29.11.2017 прийняті рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 за №№28406063, 38407692 на 99/600 і 99/600 часток зазначеної комунальної квартири, тобто загалом ОСОБА_1 набула право спільної часткової власності на 198/600 часток квартири АДРЕСА_1 . Номери записів про право власності: 23626808 і 23628214, відповідно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1421570663101.
Як вказує заявник, у травні 2018 року ОСОБА_1 звертається до державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко О.А. з метою внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1421570663101, а саме: про збільшення площі комунальної квартири АДРЕСА_3 . Державний реєстратор ОСОБА_5 приймає рішення від 15.05.2018 за №41101561, відповідно до якого до Реєстру внесено зміни по вказаному об'єкту нерухомості, а саме: загальна площа (кв.м): 256.5, житлова площа (кв.м): 169.9 змінено на загальна площа (кв.м): 605.5, житлова площа (кв.м): 169.9. Як підстави прийняття такого рішення зазначені: технічний паспорт, виданий 13.11.2017 ФОП " ОСОБА_6 " і довідка б/н, видана ФОП ОСОБА_6 .
Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , виготовленого 13.11.2017 ФОП ОСОБА_6 , квартира розташована на 3 та технічному поверсі 4 поверхового будинку та складається з 10 кімнат (199/600), з якої житловою площею 57,4 кв.м., у тому числі 1-а кімната 26,7 кв.м., 2-а кімната 12,9 кв.м., 3-а кімната 17,8 кв.м., коридору 4,6 кв.м., підсобні технічного поверху 250,3 кв.м. Квартира обладнана балконом 9,3 кв.м. (50,5 кв.м.- технічного поверху). Загальна площа квартири 605,5 кв.м., що складає 199/600 частин.
Згідно з довідкою від 13.02.2018, складеною ФОП ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_1 , при проведенні поточної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, квартири АДРЕСА_1 , 199/ АДРЕСА_4 частин якої належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 29.11.2017 №№2800 і 2801, посвідчених приватним нотаріусом Алтуніною Т.П., станом на 13 лютого 2018 року встановлено поточні зміни, а саме: здійснено внутрішні перепланування (без порушення капітальних несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок), на підставі чого загальна площа приміщень вищевказаної квартири змінилась на 605,5 кв.м., у тому числі за рахунок внутрішнього переобладнання вищевказаних приміщень.
У подальшому, ОСОБА_1 звертається до державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Гаспаряна Г.А., який на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна за №40 та технічного паспорту від 14.01.2019, складених TOB «АМРА ГРУП», приймає рішення від 11.03.2019 за №45886518 про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1421570663101. Одночасно, державний реєстратор Гаспарян Г.А. приймає рішення від 11.03.2019 за №45886022 про реєстрацію за ОСОБА_1 права спільної часткової власності на 99/600 квартири АДРЕСА_3 вказаного будинку (номер запису про право власності: 30688537) та на ще одну частку 99/600 цієї ж квартири АДРЕСА_3 (номер запису про право власності: 30629229).
Разом з цим, державний реєстратор Гаспарян Г.А. приймає рішення від 11.03.2019 за №45885701 про реєстрацію за ОСОБА_1 права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 285,8 кв.м., житловою площею 145,9 кв.м., з новим реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1782651463101. Так, відповідно до висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна №40 від 14.01.2019, виданого ОСОБА_1 , запропоновано поділ об'єкту нерухомості - квартири АДРЕСА_3 площею 605,5 АДРЕСА_5 , житловою площею 169,9 кв.м. у зазначеному будинку на два новоутворені об'єкти нерухомого майна: 199/600 комунальної квартири АДРЕСА_3 загальною площею 256,5 кв.м., житловою площею 169,9 кв.м.; квартира з рекомендованим №5-А загальною площею 285,8 кв.м., житловою площею 145,9 кв.м.
Зазначає, що внаслідок проведеного поділу на самочинному збудованому 5-му поверсі з'явилась нова квартира з самовільно присвоєним номером 5-А. Після чого, на підставі договору купівлі-продажу від 15.04.2019 за №1108, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Малаховой) Г.І., квартира АДРЕСА_6 відчужена ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . Вказані правочини та відповідні рішення про державну реєстрацію вчинені з порушенням чинного законодавства та фактично легалізували самочинне будівництво - надбудову 5-го поверху в першому під'їзді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_7 .
Факт самочинного будівництва підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи ХНДІСЕ за №127 від 30.09.2016, відповіддю Департаменту житлового господарства Харківської міської ради від 25.10.2017 №Г-2-37215/0/1-17.09-39-14217/0/129-17 на звернення ОСОБА_7 , копії яких додано до позову прокурора, а також відомостями єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції, розміщеними на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відповідно до яких інформація по зазначеному об'єкту відсутня.
Прийняття вказаних рішень держреєстраторів і укладення договору купівлі-продажу щодо об'єкту самочинного будівництва - надбудови 5-го поверху в будинку по АДРЕСА_7 - суперечить чинним положенням Цивільного кодексу України (ст.ст. 178, 203, 328, 368, 369, 376, 382), Закону України «Про архітектурну діяльність» (ст. 9), Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (ст.ст. 34, 39), Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №112 тощо.
У відповідності до ст. 178 Цивільного кодексу України, об'єкт самочинного будівництва є об'єктом цивільного права, обмеженим у цивільному обороті.
За таких обставин, як вказує заявник існуюють достатні підстави вважати, що відносно спірного нерухомого майна у подальшому можуть бути укладені й інші правочини з метою його вибуття у власність третіх осіб, щодо вищезазначеного майна, можуть бути здійснені дії з поділу, виділу, об'єднання тощо задля подальшої легалізації самочинного будівництва у порядку та у спосіб, що не передбачені чинним законодавством. У зв'язку з цим, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про скасування реєстрації, визнання правочину недійсним щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
Суд, перевіривши доводи, викладені в заяві про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши додані документи, приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на наступне.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
За змістом частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпечення позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, як підприємець.
Відповідно до пункту 6 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановлення судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов'язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі, для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
Таким чином, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи вищенаведені положення чинного ЦПК України, здійснюючи співвідношення від настання правових наслідків вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права та законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, а також наслідків заборони здійснювати певні дії, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які нотаріальні дії пов'язані з відчуженням квартири АДРЕСА_1 .
Судом враховано існування спірних правовідносин між сторонами щодо вищезазначеної квартири, яка зареєстрована за відповідачем у справі, у зв'язку з чим з метою дотримання балансу прав та законних інтересів власників та користувачів цієї квартири, з урахуванням принципу співмірності, враховуючи наявну можливість її відчуження третім особам, що може призвести до ускладнення розгляду справи та необхідністю залучення для участі у справі третіх осіб, суд вважає, що саме вказаний захід забезпечить дотримання гарантованих Конституцією та законами України прав та законних інтересів всіх зацікавлених осіб, забезпечить недопущення порушення прав третіх осіб на час розгляду справи у суді під час розгляду позовної заяви по суті та слугуватиме ефективним засобом забезпечення позову з урахування фактичних обставин справи, поведінки сторін, складністю справи та особливостей виниклих правовідносин.
Разом з тим, за результатами розгляду заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки вказаний захід не може вважатися співмірним, необхідним та доцільним з огляду на фактичні обставини справи та предмет заявлених позовних вимог немайнового характеру. Окрім цього, заявник, звертаючись до суду з цією вимогою не навів обґрунтованих правових підстав заявляти вимоги про забезпечення позову саме шляхом накладення арешту, не надав належні докази та інші документи, що підтверджують необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині за необґрунтованістю та невмотивованістю. Арешт є найбільш обтяжливим заходом, який підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби, відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, та полягає у проведенні опису, оголошенні заборони розпоряджатися, а в разі потреби обмеженні права користування майном.
За таких умов, враховуючи необхідність під час вжиття заходів забезпечення позову дотримуватись вимог щодо розумності, обґрунтованості та співмірності виду забезпечення позову, зазначеного у заяві, з заявленими вимогами, та збалансованості інтересів учасників справи, слід дійти висновку, що для забезпечення виконання можливого судового рішення у цій справі доцільним та достатнім буде вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчуження вищезазначеного нерухомого майна.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 149-154, 260, 353 ЦПК України, суд -
Заяву заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 про забезпечення позову у цивільній справі - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні (нотаріальні) дії пов'язані з відчуженням квартири АДРЕСА_1 до розгляду цивільної справи за позовною заявою заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державного реєстратора відділу державної реєстрації Харківської районної державної адміністрації Гончаренко Олени Анатоліївни, Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань сектору державної реєстрації права власності на нерухоме майно Печенізької районної державної адміністрації Гаспаряна Гамлета Аветіковича про скасування реєстрації, визнання правочину недійсним
В задоволенні іншої частини заяви про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Копію ухвали негайно надіслати позивачу для пред'явлення до виконання.
Копію ухвали після виконання направити відповідачам для відома.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя -