Ухвала
Іменем України
09 січня 2020 р.
м. Київ
провадження № 51-6 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Полтавського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року,
встановив:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою у якій порушує питання про перегляд оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Так, відповідно до вимог ч. 5 ст. 427 КПК України до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
Однак, засудженим до поданої ним касаційної скарги не додано копії оскаржуваного судового рішення, що позбавляє суд можливості перевірити чи є оскаржуване рішення таким, що може бути переглянуте в касаційному порядку та чи подана касаційна скарга у строк, передбачений для її подачі.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі, зокрема, зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції.
Частиною 1 ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При цьому, у поданій скарзі не міститься доводів допущення судом апеляційної інстанції таких порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою зміну судового рішення на підставах, передбачених ст. 438 КПК України, з огляду на точний зміст приписів статей 370, 374, 412, 413, 414, 419 цього Кодексу,а також зважаючи на приписи статей 50, 65 КК України.
Також, засуджений не зазначає, які доводи апеляційної скарги захисника і в порушення якої норми закону апеляційний суд належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив, внаслідок чого визнав їх необґрунтованими.
До того ж, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення з підстав суворості призначеного покарання, особі, яка подає касаційну скаргу, необхідно вказати на конкретні обставини, які, на його думку, свідчать про явну несправедливість покарання через його суворість.
Крім того, вимога засудженого до суду не повною мірою узгоджується зі ст. 436 КПК України, оскільки прохання про винесення ухвали щодо подальшого перебування ОСОБА_4 в Полтавській установі виконання покарань, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК України, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка особи щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження та повинні бути виправлені шляхом подання нової касаційної скарги.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПКУкраїни, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3