П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3186/19
Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кравця О.О.
судді -Домусчі С. Д.
судді - Танасогло Т.М.
за участю
секретаря - Сторчака О.О.
представника апелянта - Пудлінської Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «Александрія Нова» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 р. по справі № 420/3186/19, прийнятої о 11.52 год. у складі судді Харченко Ю.В. за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Александрія Нова» до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада» про визнання незаконними дій та визнання незаконним та нечинним Висновку про вартість майна,-
I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:
28.05.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Александрія Нова» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом у якому, з урахуванням уточнень (від 05.06.2019р. вхід.№20281/19) просило суд:
- визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо передачі на реалізацію через електронні торги 86/100 частки будівлі столової, розташованої за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 253, за оцінкою визначеною Звітом про незалежну оцінку належних на праві приватної власності 86/100 частки будівлі столової, розташованої за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога ,253 , складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада» 04.09.2017р.;
- визнати незаконним та нечинним Висновок про вартість майна, який міститься в Звіті про незалежну оцінку належних на праві приватної власності 86/100 частки будівлі столової, розташованої за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога,253, складеному товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консалтингове бюро « Тріада» 04.09.2017р.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року закрито провадження у справі №420/3186/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Александрія Нова» до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада» про визнання незаконними дій щодо передачі 86/100 частки будівлі столової, розташованої за адресою: м Одеса, Миколаївська дорога, 253 на реалізацію через електронні торги за оцінкою, визначеною Звітом про незалежну оцінку 86/100 частки будівлі столової, розташованої за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 253, складеним ТОВ «Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада» 04.09.2017р.; визнання незаконним та нечинним Висновку про вартість майна, який міститься у Звіті про незалежну оцінку належних на праві приватної власності 86/100 частки будівлі столової, розташованої за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 253, складеного товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада» 04.09.2017р., з урахуванням ,що між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрала законної сили Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2018р. у справі №815/670/18, у зв'язку з чим суд 1-ої інстанції дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для закриття провадження у справі в частині позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Александрія Нова» про визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо передачі на реалізацію через електронні торги 86/100 частки будівлі столової, розташованої за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 253, за оцінкою визначеною Звітом про незалежну оцінку належних на праві приватної власності 86/100 частки будівлі столової, розташованої за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 253, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада» 04.09.2017р., відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України, а також ,що оскаржуваний позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Александрія Нова» Висновок про вартість майна, який міститься в Звіті про незалежну оцінку належних на праві приватної власності 86/100 частки будівлі столової, розташованої за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 253, складеному Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-консалтингове бюро Тріада 04.09.2017р., не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.
II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Не погоджуючись з ухвалою Одеського адміністративного суду від 31.102019 р., ТОВ «Александрія Нова» подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що висновки суду 1-ї інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Крім цього, апелянтом зазначено, що закриваючи провадження по справі суд першої інстанції грубо порушив норми діючого законодавства (проігнорувавши висновки, які містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 821/197/18/4440/16, не зазначивши в оскаржуваній ухвалі підстави відхилення посилання позивача в позовній заяві на вищезазначену постанову Великої Палати Верховного Суду, позбавивши позивача доступу до суду.
Так, на думку апелянта оскаржувана ухвала суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального законодавства та необ'єктивним, упередженим ставленням суд першої інстанції до позивача, ТОВ «Александрія Нова».
III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.01.2020 р. о 10.00 год.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.124 -127 КАС України, до судового засідання з'явилися представник апелянта Пудлінська Л.І., діюча на підставі довіреності від 05.11.2018 року імені Товариство з обмеженою відповідальністю «Александрія Нова» та свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю № 1251 від 26.03.2004 року( т.1 а/с 246-247).
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Судом 1-ої інстанції було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Александрія Нова» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом у якому, з урахуванням уточнень (від 05.06.2019р. вхід.№20281/19) просить суд визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо передачі на реалізацію через електронні торги 86/100 частки будівлі столової, розташованої за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога,253, за оцінкою визначеною Звітом про незалежну оцінку належних на праві приватної власності 86/100 частки будівлі столової, розташованої за адресою: м.Одеса, Миколаївська дорога ,253 , складеним товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада» 04.09.2017р.; визнати незаконним та нечинним Висновок про вартість майна, який міститься в Звіті про незалежну оцінку належних на праві приватної власності 86/100 частки будівлі столової, розташованої за адресою: м.Одеса, Миколаївська дорога , 253, складеному Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада» 04.09.2017р.
Ухвалою суду від 24.06.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/3186/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Александрія Нова» до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада» про визнання незаконними дій щодо передачі 86/100 частки будівлі столової, розташованої за адресою: м. Одеса Миколаївська дорога, 253 на реалізацію через електронні торги за оцінкою, визначеною Звітом про незалежну оцінку 86/100 частки будівлі столової, розташованої за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 253, складеним ТОВ «Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада» 04.09.2017р.; визнання незаконним та нечинним Висновку про вартість майна, який міститься у Звіті про незалежну оцінку належних на праві приватної власності 86/100 частки будівлі столової, розташованої за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога,253, складеного товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада» 04.09.2017р.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.07.2019р., відповідно до п.1 ч.2 ст.236 КАС України, провадження у справі №420/3186/19 зупинено.
Ухвалою суду від 31.10.2019р., у зав'язку з усуненням обставин, котрі слугували підставою для їх зупинення, провадження у справі №420/3186/19 поновлено.
Зокрема, судом встановлено, що Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2012р. по справі №2а/1570/8954/2011 адміністративний позов Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси задоволено, присуджено до стягнення з ТОВ «Александрія Нова» на користь ДПІ в Суворовському районі м. Одеси заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 3250000грн.
Оскільки у добровільному порядку Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2012р. по справі №2а/1570/8954/2011 боржником не виконано, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси 03.10.2014р. за вих.№15541/9/15-54-25-11 підготовило та направило на адресу Відділу примусового виконання рішень ГТУЮ в Одеській області заяву про відкриття виконавчого провадження та стягнення з ТОВ «Александрія Нова» заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 3250000грн., за наслідками розгляду якої головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Коваленко В.О. винесено постанову від 10.10.2014р. про відкриття виконавчого провадження (виконавче провадження №45031022), та запропоновано ТОВ «Александрія Нова» самостійно виконати рішення суду, погасивши борг у 7-дений строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Однак, ТОВ «Александрія Нова» у наданий для добровільного виконання вимог виконавчого документа строк Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2012р. по справі №2а/1570/8954/2011 не виконано, у зв'язку з чим 03.03.2017р. старшим державним виконавцем Цинєвим В.О. здійснено опис та арешт майна боржника, котрий відбувався в присутності керівника підприємства ОСОБА_2., про що в постанові свідчить її підпис.
Також, 03.03.2017р. на адресу ТОВ «Александрія Нова» (м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 253, 65013) направлено виклик державного виконавця про необхідність керівника товариства з'явитись до виконавця 06.03.2017р. о 10.00 год. для сплати боргу за виконавчим документом або надати підтверджуючі документи про сплату.
13.07.2017р. за вих.№091-5624 державним виконавцем повторно на адресу боржника надіслано виклик про необхідність керівника чи представника ТОВ «Александрія Нова» з'явитись до виконавця та надати документи, які підтверджують сплату боргу.
Натомість, ні керівник ТОВ «Александрія Нова», ні його представник до державного виконавця не з'явились, підтверджуючого документа про сплату боргу не надали.
Проводячи виконавчі дії щодо наявності будь-якого майна боржника, державним виконавцем Цинєвим В.О., з метою отримання вичерпної інформації про наявність майна, зареєстрованого за боржником, 13.07.2017р. за вих.№091-5623 до Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області, КП БТІ, ГУ Держгеокадастру в Одеській області направлено відповідні запити.
З метою примусового виконання рішення, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Цинєвим В.О. 17.03.2017р. прийнято Постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (ВП №45031022), котрою призначено суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Консалтінгова компанія «Бюро оцінки Стефанович », яке має відповідний сертифікат.
У подальшому, державним виконавцем змінено суб'єкта оціночної діяльності, про що 16.08.2017р. прийнято відповідну постанову, та призначено суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Інвестиційно-Консалтингове Бюро «Тріада», яке має відповідний сертифікат, виданий Фондом Державного майна України 19.04.2016р. №334/16.
З метою належного проведення виконавчих дій щодо погашення боргу перед держбюджетом, Начальником відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області Шапошниковим В.В., 21.09.2017р. прийнято постанову про утворення виконавчої групи (ВП №45031022) у складі: заступника начальника відділу примусового виконання рішень Коржової Ю.Є., старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Цинєва В.О.
На виконання постанови державного виконавця про призначення суб'єкта оціночної діяльності щодо майна боржника, описаного та арештованого постановою від 03.03.2017р., ТОВ «Інвестиційно-Консалтингове Бюро «Тріада» підготовлено та складено Звіт про незалежну оцінку майна від 19.09.2017р., вартість якого встановлено в сумі 13187210грн.
Означений звіт про незалежну оцінку майна від 19.09.2017р. з повідомленням про наявність права на оскарження висновку у судовому порядку протягом 10-ти днів з дня отримання відповідного повідомлення, державним виконавцем, наступного дня, а саме 20.09.2017р. за вихідним №09.1-7710 направлено на адресу: ТОВ «Александрія Нова» ДПІ у Суворовському районі м. Одеси; ОСОБА_2
Після проведення оцінки нерухомого майна боржника, з метою його реалізації, Начальником відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області на адресу ОФ ДП «СЕТАМ» надіслано заявку від 25.09.2017р. за вихідним №09.1-7848 про проведення електронних торгів.
На адресу відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області надійшли листи від 06.11.2017р. №2042/31-12-17, від 06.12.2017р. №2184/31-12-17, якими організатором торгів повідомлено про те, що 06.11.2017р. та 06.12.2017р. електронні торги по лотам №242702,244118, №247636,247683 не відбулися у зв'язку із відсутністю допущених учасників торгів.
Відповідно до протоколу електронних торгів №311798 торги відбулися 17.01.2017р., за наслідками яких переможцем визнано учасника №6 ОСОБА_3 , з ціновою пропозицією у розмірі 9321047грн., у зв'язку з чим на адресу відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області 18.01.2018р. направлено відповідний лист №608/18-14-18.
Факт перерахунку коштів переможця електронних торгів підтверджується випискою рахунку від 30.01.2018р.
Розпорядженням державного виконавця від 1.02.2018р., затвердженим начальником відділу примусового виконання рішень, грошові кошти отриманні від електронних торгів перераховано на користь ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, а залишок котів повернуто на рахунок ТОВ «Александрія Нова».
Крім того, було також встановлено ,що у лютому 2018р. ТОВ «Александрія Нова» звернулось в суд із позовом до ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області, за участю 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області, ОСОБА_3 , в якому просило:
- визнати незаконними дії ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області по проведенню оцінки нерухомого майна ТОВ «Александрія Нова», а саме: 86/100 частини будівлі столової, що знаходиться за адресою: м. Одеса , Миколаївська дорога, 253, щодо передачі нерухомого майна: 86/100 частини будівлі столової, загальною площею 1466,7кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога,253, на реалізацію через електронні торги за ціною, встановленою за результатами оцінки майна, визначеної згідно звіту про оцінку майна ТОВ «Інвестиційно - консалтингове бюро «Тріада»» від 4.09.2017р..
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що 10.10.2014р. державним виконавцем ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №45031022 з примусового виконання виконавчого листа за №2а/1570/8954/2011, виданого 26.04.2012р. Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з ТОВ «Александрія Нова» суми заборгованості по штрафній фінансовій санкції у розмірі 3 250 000грн..
У березні 2017р. державним виконавцем ВДВС винесено постанову про опис та арешт майна боржника - ТОВ «Александрія Нова», а саме:86/100 частини будівлі столової, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога,253.
В подальшому, 18.08.2017р. державним виконавцем ВДВС винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для визначення вартості арештованого майна, якою призначено ТОВ «Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада»». У вересні 2017р. до ВДВС надійшов звіт про незалежну оцінку майна належного боржнику, яким визначено вартість нерухомого майна у розмірі 13 187 210грн., після чого, ВДВС надіслано заявку щодо передачі на реалізацію нерухомого майна на електронні торги ОФ ДП «Сетам» за ціною, визначеною згідно цього Звіту.
Про результати оцінки ВДВС ТОВ «Александрію Нова» не повідомило та зі змістом даного звіту та визначеною ним вартістю представник товариства ознайомилась лише 12.02.2018р..
Позивач вважав, що вказана у звіті вартість не є такою, що відповідає дійсності, оскільки було допущено порушення процедури оцінки. При розрахунку вартості суб'єкт оціночної діяльності не ознайомився з об'єктом оцінки, особистий огляд нерухомого майна на дату оцінки не здійснював. При проведені оцінки застосував неактуальні вихідні дані, що були отримані державним виконавцем ВДВС на початку 2015р., зокрема, технічну документацію приміщення станом на 25.06.1999р., без виготовлення технічного паспорту на момент проведення виконавчих дій та незважаючи на те, що характеристика приміщення, що належить ТОВ «Александрія Нова» змінилась та загальна площа у складі будівлі (літера А) у 2017р. складала - 2454,5кв.м., згідно технічного паспорту від 20.08.2017р..
Позивачем зазначалося , що передача ВДВС нерухомого майна на електронні торги ДП «Сетам» за ціною, визначеною згідно Звіту є такою, що порушує його права та призвела до нанесення суттєвої фінансової шкоди ТОВ «Александрія Нова», яка полягає у втраті права власності на нерухоме майно, що було реалізовано за ціною, що є значно меншою за його ринкову вартість та Відповідачем допущено порушення вимог чинного законодавства, а саме, ст.ст.57,61 ЗУ «Про виконавче провадження», розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. №2831/5, а тому просив суд визнати дії ВДВС незаконними.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018р. по справі № 815/670/18 адміністративний позов був задоволений частково: визнано протиправними дії ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області щодо передачі нерухомого майна: 86/100 частини будівлі столової, загальною площею 1466,7кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога,253, на реалізацію шляхом проведення електронних торгів, в іншій частині позовних вимог - відмовлено та стягнуто на користь ТОВ «Александрія Нова» (код ЄДРПОУ - 20945412) за рахунок бюджетних асигнувань ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області, судовий збір у розмірі 881грн..
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2018р. у справі №815/670/18 апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018р. скасовано. Прийнято по справі нове рішення яким, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Александрія Нова» до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за участю 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, ОСОБА_3 про визнання незаконними дії, залишено без задоволення.
Зокрема, в межах розгляду означеної справи судом апеляційної інстанції встановлено, що постанову державного виконавця про опис та арешт майна боржника від 03.03.2017р. складено у присутності ОСОБА_2 , керівника ТОВ «Александрія Нова», про що в постанові наявний її особистий підпис. ОСОБА_2 , як керівник підприємства також ознайомлена з правом на оскарження вказаної постанови, в порядку та строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Опис та арешт майна боржника державним виконавцем проводився у присутності керівника товариства ОСОБА_2, яка була ознайомлена із змістом постанови, та погодилася з викладеними в ній відомостями. Інших документів на нерухоме майна не надала, про зміну площі приміщень в постанові не заявила, та підтверджуючих документів не надала. ОСОБА_2 також роз'яснено право на оскарження вказаної постанови, однак таким правом вона не скористалась, погодившись зі змістом постанови про опис та арешт майна.
Отже, після опису та арешту майна, ОСОБА_2 , як керівнику ТОВ «Александрія Нова» було достеменно відомо, що державним виконавцем вживаються передбачені законодавством дії щодо погашення боргу, шляхом визначення вартості майна та підготовки і проведення відповідних торгів.
У подальшому, на підставі постанови державного виконавця, суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Інвестиційно-Консалтингове Бюро «Тріада» проведено незалежну оцінку майна боржника, а саме 86/100 частин будівлі столової, що знаходиться в м.Одесі, вул.Миколаївська, 253, площею 1466,7кв.м., та на адресу відділу примусового виконання рішень надіслано звіт про незалежну оцінку майна від 19.09.2017р., отримавши який державним виконавцем 20.09.2017р. за вих.№09.1-7710 на адресу ТОВ «Александрія Нова», ОСОБА_2 надіслано повідомлення про оцінку майна.
V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
Конституція України:
Ст.8, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Ч.1 ст. 9 чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Частина 2 статті 19, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження»(надалі - Закон №1404-VIII )
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів (пункт 3 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII ).
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону №1404-VIII ).
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 2 Закону №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
За змістом частин першої - третьої статті 57 Закону №1404-VIII визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
За приписами частини п'ятої цієї статті виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Згідно із правовим висновком Верховного Суду , викладеним у постанові Великої Палати від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16( провадження № 11-1200апп18) визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
За правилами статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду.
Оскільки в цьому випадку оцінка майна здійснена в процесі виконання виконавчого напису нотаріуса, то в силу вимог частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Відповідачем у такому випадку має бути орган державної виконавчої служби, а суб'єкт оціночної діяльності може бути залучений як третя особа.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій щодо непоширення на спірні правовідносини юрисдикції адміністративних судів.
Аналогічний висновок Верховного Суду , викладений у постанові Великої Палати від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц( провадження № 14-187цс19)
Закон України, від 23.02.2006, № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"( далі - Закон № 3477-IV)
Згідно ч.1 ст.17 Закону № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно ст.18 Закону № 3477-IV Для цілей посилання на текст Конвенції суди використовують офіційний переклад Конвенції українською мовою (далі - переклад). Для цілей посилання на Рішення та ухвали Суду та на ухвали Комісії суди використовують переклади текстів рішень Суду та ухвал Комісії (далі - переклад), надруковані у виданні, передбаченому в статті 6 цього Закону. У разі відсутності перекладу Рішення та ухвали Суду чи ухвали Комісії суд користується оригінальним текстом. У разі виявлення мовної розбіжності між перекладом та оригінальним текстом суд користується оригінальним текстом. У разі виявлення мовної розбіжності між оригінальними текстами та/або в разі потреби мовного тлумачення оригінального тексту використовується відповідна практика Суду.
VI. ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО:
Згідно ч.1 ст.2 КАС України( в ред.,діючої на момент звернення із позовом) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з п. 2 ч.1 ст.4 КАС України( в ред.,діючої на момент звернення із позовом) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Окрім зазначеного, у ст. 5 КАС України вказано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст.19 КАС України , юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, віднесені до предметної юрисдикції господарських судів.
Згідно ст.19 ЦПК України, від 18.03.2004, № 1618-IV "Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017) ,суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ст.3 КАС України ( в ред.,діючої з 15.12.2017 року) порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Згідно ч.3 ст.6 КАС України ,звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно ст.7 КАС України ,суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України . Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору України. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1-5 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч.1,3-5 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Згідно п.1,2 ч.1 ст.315 КАС України , за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін або скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Так, стаття 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно п.1 та 4 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства та/або якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Згідно ст.320 КАС України , підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Згідно ч.1-2 ст.321 КАС України , суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Згідно ч. 5 ст.242 КАС України ,при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 5 та 6 ст.13 Закону України, від 02.06.2016, № 1402-VIII "Про судоустрій і статус судді" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
VII. МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ТА ПРАКТИКА ЄСПЛ:
Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Преамбула Конвенції зазначає : «Уряди держав - членів Ради Європи, які підписали цю Конвенцію, беручи до уваги Загальну декларацію прав людини, проголошену Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року, беручи до уваги те, що ця Декларація має на меті забезпечити загальне та ефективне визнання і додержання проголошених у ній прав, беручи до уваги те, що метою Ради Європи є досягнення тіснішого єднання між її членами і що одним із засобів досягнення цієї мети є забезпечення і розвиток прав людини та основоположних свобод, знову підтверджуючи свою глибоку віру в ті основоположні свободи, які становлять підвалини справедливості та миру в усьому світі і які найкращим чином забезпечуються, з одного боку, завдяки дієвій політичній демократії, а з іншого боку, завдяки спільному розумінню і додержанню прав людини, від яких вони залежать, сповнені рішучості, як уряди європейських держав, що є однодумцями і мають спільну спадщину політичних традицій, ідеалів, свободи і верховенства права, зробити перші кроки для забезпечення колективного гарантування певних прав, проголошених у Загальній декларації, домовилися про таке:..»
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (див., рішення у справі "Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі" (Podbielski and PPU Polpure v. Poland) від 26 липня 2005 року, заява № 39199/98, п. 62 та у справі "Воловік проти України" (Volovik v. Ukraine) від 6 грудня 2007 року, заява № 15123/03.).
Термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції ( 995_004 ) спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява N 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства (див. рішення у справі "Коем та інші проти Бельгії" (Coeme and Others v. Belgium), NN 32492/96, 32547/96, 32548/96, 33209/96 та 33210/96, п. 98, ECHR 2000-VII). Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)".( додатково див.п.23 -24 рішення ЄСПЛ у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (Заяви N 29458/04 та N 29465/04) від 20 липня 2006 року
Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р.).
Однак, статтю 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін( див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р.).
VIII. ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ:
Апеляційний суд,керуючись принципом верховенства права,практикою ЄСПЛ , як джерела права,вимогами чинного процесуального закону, вважає, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
За правилами статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду.
Оскільки в цьому випадку оцінка майна здійснена в процесі стягнення на користь ДПІ в Суворовському районі м. Одеси заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 3250000грн. за Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2012р. по справі №2а/1570/8954/2011 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси до ТОВ «Александрія Нова» , то в силу вимог частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду , який видав виконавчий документ. Відповідачем у такому випадку має бути орган державної виконавчої служби, а суб'єкт оціночної діяльності може бути залучений як третя особа.
Таким чином, враховуючи правовий висновок Верховного Суду , викладений у постанові Великої Палати від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16, апеляційний суд вважає справу в цій частині позовних вимог - такою, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства ёа висновок суду 1-ої інстанції , що оскаржуваний позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Александрія Нова» Висновок про вартість майна, який міститься в Звіті про незалежну оцінку належних на праві приватної власності 86/100 частки будівлі столової, розташованої за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 253, складеному Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-консалтингове бюро Тріада 04.09.2017р., не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України - помилковим.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним. воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності позовної заяви ,однак не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність та допускаючи різне ставлення до осіб при однакових обставинах .
Норми, що регулюють строки подачі адміністративних позовів , безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту.
Право особи на звернення до суду у разі, якщо остання вважає, що рішенням, діями або бездіяльністю з боку суб'єкта владних повноважень порушені її права, гарантоване ст. 55 Конституції України та ст.5 КАС України. Праву особи на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, свобод чи інтересів кореспондує обов'язок суду забезпечити доступ до суду і за наявності відповідних підстав - розглянути справу та вирішити спір.
Судом "встановленим законом" ,у розумінні статті 6 Конвенції, в цій частині позовних вимог - буде суд 1-ої інстанції адміністративної юрисдикції, саме - Одеський окружний адміністративний суд.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрала законної сили Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2018р. у справі №815/670/18, яким була вирішена справа за позовом про визнання незаконними дії ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області по проведенню оцінки нерухомого майна ТОВ «Александрія Нова», а саме: 86/100 частини будівлі столової, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога,253, щодо передачі нерухомого майна: 86/100 частини будівлі столової, загальною площею 1466,7кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога,253, на реалізацію через електронні торги за ціною, встановленою за результатами оцінки майна, визначеної згідно звіту про оцінку майна ТОВ «Інвестиційно - консалтингове бюро «Тріада»» від 4.09.2017р., у зв'язку з чим наявні підстави для закриття провадження у справі в частині позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Александрія Нова» про визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо передачі на реалізацію через електронні торги 86/100 частки будівлі столової, розташованої за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 253, за оцінкою визначеною Звітом про незалежну оцінку належних на праві приватної власності 86/100 частки будівлі столової, розташованої за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 253, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада» 04.09.2017р.,
Суд апеляційної інстанції також доходить до висновку про порушення судом 1-ої інстанції норм процесуального права , що виразилося у невідповідності висновків суду 1-ої інстанції обставинам справи , що призвело до неправильного вирішення справи у частині позовних вимог про визнання незаконним та нечинним Висновку про вартість майна, який міститься в Звіті про незалежну оцінку належних на праві приватної власності 86/100 частки будівлі столової, розташованої за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога ,253 , складеному товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консалтингове бюро « Тріада» 04.09.2017р., у зв'язку з чим ухвала суду 1-ої інстанції в цій частині підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду 1-ої інстанції - Одеського окружного адміністративного суду, в інший частині ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року є обґрунтованою, а підстави для її зміни чи скасування - відсутні, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3,6,7, п.4 ч.1 ст.238, 242,287,308,309,310, п.1,2 ч.1 ст.315, 316,п.3-4 ч.1 ст. 320,321,322 КАС України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Александрія Нова» - задовольнити частково, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року - у частині закриття справи за позовними вимогами про визнання незаконним та нечинним Висновку про вартість майна, який міститься в Звіті про незалежну оцінку належних на праві приватної власності 86/100 частки будівлі столової, розташованої за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога,253 , складеному товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консалтингове бюро « Тріада» 04.09.2017р. - скасувати та направити справу цій частині для продовження розгляду до суду 1-ої інстанції - Одеського окружного адміністративного суду , в інший частині - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення лише в частині залишення без змін ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року .
Повне рішення складене та підписане 09.01 .2020 року
Суддя-доповідач Кравець О.О.
Судді Домусчі С.Д. Танасогло Т.М.