13 грудня 2019 року № 320/6258/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови у виплаті пенсійного забезпечення загальною сумою (виключаючи поетапність виплат нарахованої пенсії), а також обчисленні пенсії виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч. 2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснювати виплату пенсії загальною сумою (виключаючи розстрочення виплати перерахованої пенсії шляхом підвищення 50%, 75%) починаючи з 01.01.2018 із врахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити заходи у відповідності до частини 2 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 для отримання довідки про грошове забезпечення від підрозділу державного органу, який уповноважений їх надавати, на підставі, якої провести перерахунок пенсії у порядку визначеному вищенаведеними вимогами з урахуванням виплаченого з 01 січня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у ході перерахунку пенсії позивача відповідно до чинного законодавства, зокрема Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 р. №103 (далі - Постанова № 103) відповідачем протиправно виплачується у 2018 році лише 50%, а у 2019 році лише 75%суми підвищення пенсії. Такі дії відповідача, позивач вважає такими, що не ґрунтуються на нормах та суперечать вимогам чинного законодавства. Позивач наполягає на необхідності управлінню згідно з приписами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( далі - Закон № 2262-ХІІ) провести перерахунок його пенсії в повному обсязі.
Також позивач не погоджується з діями відповідача, щодо врахування під час перерахунку його пенсії лише трьох складових грошового забезпечення для осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, зокрема, посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткову надбавку за вислугу років. В обґрунтування цього позивач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Також згідно з частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Відповідач з позовом не погодився, надав до суду письмовий відзив, де зазначив, що у своїй діяльності керується виключно чинними законами та підзаконними нормативно-правовими актами, а тому перерахунок пенсії позивача було здійснено правомірним шляхом, у відповідності до передбачених приписів та норм права.
Відповідачем в обґрунтування правової позиції зазначено, що Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 року прийнято Постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", що передбачає поетапну виплату сум підвищення перерахованих пенсій (з 1 січня 2018 року - 50% суми підвищення пенсії, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75%, з 1 січня 2020 року - 100%). Зазначена Постанова № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
Відповідач додатково наголошує, щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з відповідними вимогами, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
За таких обставини, відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Білоцерківським РВ ГУ МВС України в Київській області 29.11.1996 р. Позивач є пенсіонером Збройних Сил України, якому призначена пенсія за вислугу років відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і знаходиться на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України Київської області.
Позивач також має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_2 від 30.03.2005 року.
У квітні 2018 року на підставі статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та довідки уповноваженого органу позивачу було проведено перерахунок пенсії з урахуванням таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад в сумі 5070 грн., оклад за військове звання в сумі 1270 грн. та надбавка за вислугу років (45%) в сумі 2853 грн. згідно розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі позивача ФК 64134 станом на 01.01.2018 р. з урахуванням виплати лише 50% грошового забезпечення.
А відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі позивача ФК 64134 станом на 01.12.2017 р., крім зазначених видів грошового забезпечення, позивачу також враховувалися: льотний скл. при виконанні польотів 35%, робота з таємними виробами, носіями, документами 15%, надбавка за особливо важливі завдання 50%, а також премія 10 %.
Позивач 26.09.2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із проханням виплачувати йому 100% суми підвищення пенсії, перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». А також здійснити дії передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі також - Постанова № 45), зокрема, надіслати списки осіб до уповноважених державних (силових) органів для отримання від них довідок про розмір грошового забезпечення, склад, враховуючи всі складові передбачені Законом для кожної особи та провести перерахунок його пенсії враховуючи всі складові грошового забезпечення передбачені частиною 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ посади, з якої його було звільнено зі служби.
Листом від 21.10.2019 року № 1326/С-01 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило позивачу, що на виконання пункту 3 Постанови № 103 пенсійним органом з 01.01.2018 р. здійснено перерахунок його пенсії. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 826/3858/18 визнано протиправним та скасовано пункт 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 й додатку 2 Постанови № 45 і рішення набрання законної сили після апеляційного оскарження. Однак у рішенні не вказано порядок проведення виплати перерахованої пенсії, тому її виплата проводиться відповідно до чинного законодавства. Додатково відповідач зазначив, згідно з чинним законодавством України, якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, то пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону№2262-XII, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за Законом № 2262-XII пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Уразі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №103, п. 1 якої, відповідно до ч. 4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Кабінет Міністрів України, постановив перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 Постанови № 103 підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Як вже зазначалось судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач, з урахуванням вимог Постанови № 704 та Постанови № 103, з 01.01.2018 року здійснив перерахунок пенсії позивача. Сума доплати становить лише 50% суми підвищення, а з 01.01.2019 року - 75%
Суд наголошує, що вимогами ч. 3 ст. 52 Закону №2262-ХІІ встановлено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Цією або жодною іншою нормою Закону №2262-ХІІ, який у спірних правовідносинах є спеціальним, не передбачено можливість сплати пенсії частинами у майбутньому та/або із застереженнями про наявність фінансування.
Також, Постановою № 103 внесено зміни до Постанови № 45,редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема:
- пункт 5 викладено в такій редакції:
"5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий
оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим(спеціальним) званням".
- додаток 2 до Порядку викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового
забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення)та премії.
При цьому, у додатку 3 Порядку (в новій редакції) «Довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції")» такі надбавки передбачені.
Статтею 9 Закону № 2011-ХІІ, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять:посадовий оклад, оклад за військовим званням;щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості,інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам,які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням,процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки,доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Водночас суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року по справі за № 826/3858/18, яке набрало чинності після його апеляційного оскарження (Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва) встановлено, що пункти 1 та 2 Постанови №103, передбачають відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям (зокрема позивачу)та пункт 5 і додаток 2 Постанови № 45, що звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам (зокрема позивачу), а відтак і звужують зміст вже існуючих прав таких осіб.
І як наслідок суд по справі № 826/3858/18 визнав протиправними та не чинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу права і свобод - це зменшення, зокрема, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Також в даному Рішенні Конституційний Суд України наголосив, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Крім того, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У пунктах 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 р., Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, рішення від 20 листопада 1995 р., серія А, № 332, с. 21, п. 31). Аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стретч проти Сполучного Королівства (Stretch - United Kingdom, №44277/98, рішення від 24 квітня 2003 р.).
Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, отримуючи пенсію відповідно Закону №2262-ХІІ, мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії у визначених законодавством випадках та виплату перерахованої пенсії без будь-яких обмежень.
Відтак, є обґрунтованими та підлягають задоволенню вимоги позивача у частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області зробити перерахунок пенсії виходячи зі складу грошового забезпечення визначеного частиною другою статті 9 Закону України від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) та виплачувати 100% суми підвищення пенсії, починаючи з 01 січня 2018 р.
Також, пунктом 2 Постанови № 45 передбачено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
З огляду на зазначене, вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити заходи для отримання довідки про грошове забезпечення від підрозділу державного органу, який уповноважений їх надавати, на підставі, якої провести перерахунок підлягають задоволенню.
Щодо твердження відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом, власністю, майном.
Згідно положень статті 1 Конвенції, статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Положеннями статті 14 Конвенції регламентовано, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях №8-рп/2013 і № 9-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року, суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, утому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Таким чином, право позивача на отримання пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань, тому адміністративний позов, що стосується пенсійних виплат, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкти владних повноважень, не надав до суду доказів, які свідчать про обґрунтованість його дій, а відтак, не довів їх правомірність.
За таких обставин, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, а відтак позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач як особа, яка має статус учасника бойових дій, звільнена від сплати судового збору. Доказів понесення позивачем інших витрат, пов'язаних із розглядом справи, матеріали справи не містять. Таким чином, судові витрати присудженню на користь позивача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242- 246, 250, 251, 255, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови у виплаті пенсійного забезпечення загальною сумою (виключаючи поетапність виплат нарахованої пенсії), а також обчисленні пенсії ОСОБА_1 виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч. 2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" протиправними;
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 загальною сумою (виключаючи розстрочення виплати перерахованої пенсії шляхом підвищення 50%, 75%) починаючи з 01.01.2018 із врахуванням раніше виплачених сум;
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити заходи у відповідності до частини 2 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 для отримання довідки про грошове забезпечення від підрозділу державного органу, який уповноважений їх надавати, на підставі, якої провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у порядку визначеному вищенаведеними вимогами з урахуванням виплаченого з 01 січня 2018 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.