02 січня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4581/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення компенсації та зобов"язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 50 438 грн 54 коп. за рахунок коштів Пенсійного фонду України відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Під час розгляду справи суд
25 листопада 2019 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про стягнення компенсації та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/4581/19, призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
09 грудня 2019 року до суду надійшло клопотання позивача про витребування від відповідача письмових пояснень (з підтверджуючими документами).
Ухвалою від 17 грудня 2019 року суд клопотання позивача про витребування доказів від 09 грудня 2019 року залишив без задоволення.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати вона має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою їй пенсії за період з 01.01.2004 по 02.08.2014 та по день її фактичної виплати, а саме 23.10.2019 року. Зазначала, що пенсія їй перерахована на підставі постанови Решетилівського районного суду Полтавської області від 23.09.2014 по справі №546/779/14-а, та з вини відповідача виплачена лише 23.10.2019.
21.12.2019 відповідач надав відзив на позов, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію відповідач мотивував посиланням на відсутність підстав для обчислення компенсації, оскільки перерахунок пенсії позивача проведено на виконання судового рішення, а виплату заборгованості здійснено за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Обставини справи, встановлені судом
Постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 23.09.2014 по справі №546/779/14-а позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду Україні у Решетилівському районі Полтавської області задоволено частково, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області провести ОСОБА_1 з 01 січня 2014 року нарахування та виплату відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державної пенсії у розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням попередніх виплат, та до змін в законодавстві /а.с. 14-16/.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Решетилівського районного суду Полтавської області від 23.09.2014р. по справі №546/779/14-а в частині відмови у задоволенні позову - скасовано, у цій частині ухвалено нову постанову, якою зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області подати звіт до суду першої інстанції про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання законної сили постанови суду, у іншій частині постанову Решетилівського районного суду Полтавської області від 23.09.2014 року по справі №546/779/14-а - залишено без змін /а.с.17а-18/.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 14.02.2015 по справі №546/779/14-а виправлено описку у постанові суду від 23.09.2014 шляхом виключенням з третього абзацу резолютивної частини слова «Головне» та викладено його у наступній редакції «Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області провести ОСОБА_1 з 01 січня 2014 року нарахування та виплату відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державної пенсії у розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням попередніх виплат, та до змін в законодавстві» /а.с.17/.
На виконання судового рішення, відповідно до розпорядження органу пенсійного фонду від 10.03.2015 №114433, ОСОБА_1 здійснено відповідний перерахунок пенсії.
24.10.2019 позивач звернулася до Головного управління ПФУ в Полтавській області із заявою щодо проведення розрахунку, нарахування і виплати компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії згідно з постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 23.09.2014 по справі №546/779/14-а /а.с. 11/.
Листом №5621/В-02 від 07.11.2019 Головне управління ПФУ в Полтавській області, повідомило позивача про те, що на виконання постанови Решетилівського районного суду Полтавської області від 23.09.2014 по справі №546/779/14-а їй проведено нарахування пенсії з 01.01.2004 по 02.08.2014 в сумі 34 996,06 грн до виплатних документів у квітні 2015 року. Відповідно, сума пенсії 34 996,06 грн була облікована в органі Пенсійного фонду України, виплата якої проведена 23.10.2019 згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018. Враховуючи викладене, правові підстави для нарахування компенсації втрати частини доходу відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" відсутні /а.с.12/.
Позивач вважає, що зазначена відмова не ґрунтується на вимогах закону, а тому звернулася з відповідним позовом до суду.
Надаючи оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (надалі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (надалі - Порядок №159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Пунктом 2 Порядку №159 визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Висновки щодо правозастосування
Суд зауважує, що дія зазначених вище нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у т.ч., пенсії.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.14 у справі №21-518а14, від 11.07.17 у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 6.02.18 у справі №681/423/15-а, від 20.02.18 у справі №522/5664/17, від 21.06.18 у справі №523/1124/17, від 3.07.18 у справі №521/940/17, від 5.10.18 у справі №127/829/17, від 12.02.19 у справі №814/1428/18, від 8.08.19 у справі №638/19990/16-а.
У цій справі позивач просить нарахувати компенсацію на суму державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, яка виплачена їй на підставі судового рішення - постанови Решетилівського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2014 року у справі №546/779/14-а.
Згадане судове рішення набрало законної сили до набрання чинності Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.18 №649 у редакції постанови КМУ від 21.08.19 №788.
До того ж, ні Закон №2050-ІІІ, ані Порядок №159 чи Порядок №649 не містять застережень щодо відсутності підстав для нарахування компенсації втрати частини доходів на суми пенсійних виплат, не проведених своєчасно з огляду на відсутність достатніх бюджетних асигнувань.
Європейський Суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу. Зрозуміло, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Але затримка не може бути такою, що зводить нанівець сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффарі проти Італії" ( 980_075 ) [GC], заява N 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).
Відтак, відсутність коштів для своєчасної виплати позивачу пенсії, нарахованої на виконання судового рішення у справі №546/779/14-а, не звільняють пенсійний орган від обов'язку з нарахуванням компенсації втрати доходів на суму таких пенсійних виплат.
Доводи відповідача про те, що перерахунок пенсії і відповідна доплата не є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті здійснення перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03.07.2018 у справі №521/940/17 та від 08.08.2019 у справі №638/19990/16-а.
З урахуванням викладеного вище, беручи до уваги те, що суми державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, нараховані на виконання постанови Решетилівського районного суду Полтавської області від 23.09.2014 у справі №546/779/14-а, ОСОБА_1 вчасно не виплачено, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на одержання компенсації за втрату частини доходів з огляду на порушення термінів виплати пенсії.
А відтак, відмова ГУПФ України в Полтавській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, викладена у листі від 07.11.2019 вих. №5621/В-02, є протиправною.
Визначаючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з того, що нарахування компенсації у спірних відносинах не здійснено, проведення відповідного розрахунку до повноважень суду не відноситься, а тому підстави для стягнення з відповідача компенсації у розмірі 50 438 грн 54 коп. відсутні.
Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, змінити форму захисту порушеного права, зобов'язавши відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів з огляду на порушення термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Решетилівського районного суду Полтавської області від 23.09.2014 у справі №546/779/14-а.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю
Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність у зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю суд враховує надані позивачем докази, особливості покладених на суб'єкта владних повноважень обов'язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов'язки виконати без достатніх зволікань.
У цій справі позивачем не обґрунтовано необхідність застосування заходів судового контролю, а у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили.
З урахуванням наведеного, у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю шляхом зобов'язання ГУПФ України в Полтавській області подати у місячний строк з моменту набрання законної сили рішенням суду звіт про його виконання суд відмовляє.
Щодо клопотання позивача про негайне виконання рішення суду
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Суд зауважує, що компенсація втрати частини доходів не є пенсійною виплатою чи іншим періодичним платежем, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а тому підстави для негайного виконання рішення суду відсутні.
Отже, у задоволенні даного клопотання позивачу належить відмовити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з пунктом 10 частини статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, оскільки є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується копією відповідного посвідчення /а.с.19/.
Таким чином, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) про стягнення компенсації втрати частини доходів задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів з огляду на порушення строків виплати пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) компенсацію втрати частини доходів з огляду на порушення термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Решетилівського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2014 року у справі №546/779/14-а, за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року по день фактичної виплати донарахованої пенсії.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
У задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю та негайне виконання рішення суду в межах виплати за один місяць відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Головуючий суддя І.С. Шевяков