Провадження №11кп/818/1083/19 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1 ,
Справа № 641/4367/18 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: запобіжний захід
24 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 липня 2018 року стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч.2 ст. 307 КК України, -
Вказаною ухвалою відмовлено прокурору у задоволенні усного клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 .
Змінено застосований до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам'яна Яруга Чугуївського району Харківської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 такі обов'язки:
1) Прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
2) Цілодобово не залишати місце постійного мешкання: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) Повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
4) Здати для зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон при його наявності.
Звільнено ОСОБА_8 з-під варти в залі суду негайно.
Клопотання адвоката ОСОБА_7 - задоволено, обвинувальний акт кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42017221090000207 від 11.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України щодо ОСОБА_8 повернуто прокурору Харківської місцевої прокуратури № 1.
В обґрунтування прийнятого рішення суд вказав, що прокурор не виконав вимоги ст. 184 КПК України, заявивши в суді лише усне клопотання про продовження щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що не передбачено чинним КПК України.
Крім того, суд вказав на відсутність достатніх підстав вважати, що наведені прокурором ризики переховування ОСОБА_8 від суду та вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є достатніми для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Рішення про зміну запобіжного заходу мотивоване тим, що ОСОБА_8 раніше не судимий, а тому, підстав стверджувати що обвинувачений схильний до вчинення нових кримінальних правопорушень немає. Ризик переховування ОСОБА_8 від суду прокурором також не доведений, не надано жодного випадку порушення обвинуваченим його процесуального обов'язку.
Доводи прокурора про необхідність продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою з огляду на тяжкість покарання, за відсутності інших ризиків, суд визнав необґрунтованими.
Таким чином, районний суд дійшов висновку про необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Щодо клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору, суд вказав, що згідно ч.1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Дані вимоги закону не виконано, обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 не затверджено прокурором, оскільки відсутній його особистий підпис про це.
Крім того, суд визнав слушними доводи захисника про порушення права ОСОБА_8 на захист під час проведення досудового розслідування, зазначивши, що договір про надання правових послуг адвоката між обвинуваченим ОСОБА_8 та адвокатом ОСОБА_7 укладено 20 червня 2018 року. Як видно з клопотання захисника, вона, а також сам обвинувачений неодноразово повідомляли слідчого про необхідність залучення адвоката ОСОБА_7 та забезпечення її участі під час проведення процесуальних дій, однак, як видно з реєстру матеріалів досудового слідства, після 20.06.2018, слідчим проводились процесуальні дії та приймалися процесуальні рішення за участі захисника ОСОБА_9 .
Судом відкладався підготовчий розгляд справи для надання прокурором копії процесуального рішення слідчого або прокурора про залучення захисника ОСОБА_9 за призначенням, однак цього рішення прокурором не надано. Крім того, прокурором не надано відомостей які б спростовували доводи обвинуваченого та адвоката ОСОБА_7 про те, що вони звертались до слідчого для залучення нового захисника.
Таким чином, суд 1-ї інстанції висловив думку, що під час досудового слідства мало місце порушення права обвинуваченого на захист і вільний вибір захисника, оскільки підстав, з яких ОСОБА_8 було надано саме захисника ОСОБА_9 суду не надано.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу районного суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Мотивуючи скаргу вказав, що ухвала є упередженою, незаконною, необґрунтованою, постановлена з істотним порушенням вимог КПК України та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Зазначив, що обвинувальний акт містить всі передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України відомості та до нього додані документи, передбачені ч. 4 ст. 291 КПК України; обвинувальний акт підписаний слідчим та прокурором, при цьому закон не зобов'язує прокурора двічі підписувати обвинувальний акт. Не погодився з висновком суду про порушення права обвинуваченого на захист, вказавши, що під час досудового слідства була забезпечена участь захисника за призначенням, натомість адвокат ОСОБА_7 з письмовими клопотаннями про її залучення до справи не зверталася, ОСОБА_10 від адвоката за призначенням не відмовлявся, на дії органу досудового розслідування скарг не подавав. Звертає увагу, що у підготовчому судовому засіданні суду було надано доручення про призначення захисника, проте суд зазначив, що вимагав постанову про призначення захисника, що не відповідає дійсності та не передбачено Законом. Стосовно зміни запобіжного заходу вказав, що суд не повинен був розглядати клопотання прокурора у підготовчому судовому засіданні, адже запобіжний захід ОСОБА_10 був обраний до 10.08.2018 року та прокурор мав надати відповідне клопотання до 04.08.2018 року, а не 19.07.2018 року. Суд самостійно ініціював вирішення питання щодо продовження запобіжного заходу та змінив його за відсутності відповідного клопотання.
Заслухавши доповідь головуючого судді, з'ясувавши думку прокурора, яка не підтримала апеляційну скаргу державного обвинувача; обвинуваченого та захисника, які заперечували проти апеляційної скарги; дослідивши матеріали провадження, колегія суддів, дійшла наступних висновків.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 липня 2018 року відмовлено прокурору у задоволенні усного клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 ; змінено застосований до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, звільнено ОСОБА_8 з-під варти в залі суду негайно; клопотання адвоката ОСОБА_7 - задоволено, обвинувальний акт кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42017221090000207 від 11.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України щодо ОСОБА_8 повернуто прокурору Харківської місцевої прокуратури № 1.
Дане судове рішення оскаржено прокурором з наведених вище підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги про необґрунтоване повернення обвинувального акту, слід зазначити, що перелік даних, які повинен містити вказаний процесуальний документ, викладений в ст. 291 КПК України.
Відповідно до положень п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Тобто, після отримання обвинувального акта суд зобов'язаний перевірити його на відповідність вимогам ст.291 КПК України, з'ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч.3 ст.314 КПК України, та вирішити питання, пов'язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.
Згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.
За змістом положень ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт і є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором.
Згідно з ч. 3 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. Дослідженням обвинувального акту щодо ОСОБА_8 встановлено, що цей процесуальний документ дійсно не затверджений прокурором, на першому аркуші в графі «Затверджую» відсутній підпис прокурора.
Дана обставина свідчить про порушення вищевказаних вимог кримінального процесуального закону та є безумовною підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Щодо доводів суду про порушення прав обвинуваченого на захист під час досудового слідства, колегія суддів зазначає наступне.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що такі доводи суду не мають характеру категоричності, є припущеннями суду з приводу можливого порушення прав ОСОБА_8 на захист. Суд не вказав, що саме порушення прав на захист обвинуваченого є підставою для повернення обвинувального акту. Саме тому, колегія суддів апеляційного суду, як й суд першої інстанції не має можливості без дослідження додаткових матеріалів, які сторонами кримінального провадження наразі не надані, зробити однозначний висновок про дійсність таких порушень.
Таким чином, мотивом для повернення обвинувального акту стало саме його незатвердження прокурором, в іншій частині доводи суду мають оціночний характер та викладені у формі припущень.
За таких умов, посилання суду про можливе порушення прав ОСОБА_8 на захист може бути перевірено органом досудового слідства разом з усуненням порушень ч. 1 ст. 291 КПК України та, у разі незгоди з такими твердженнями районного суду, до обвинувального акту можуть бути долучені додаткові документи на їх спростування.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора в частині оскарження рішення про повернення обвинувального акту.
Стосовно доводів апеляційної скарги прокурора про незаконність зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, апеляційний суд вказує таке.
Згідно з ч. 2 ст. 392 КПК України, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Отже, апеляційний суд не має законних підстав для розгляду апеляційної скарги прокурора в даній частині, а дає оцінку цим доводам, як запереченням на рішення суду.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Колегією встановлено, що під час проведення підготовчого судового засідання 19.07.2018 року прокурором було заявлене усне клопотання про продовження щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, і повинно містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що вищевказані вимоги до клопотання прокурором не виконані, усне клопотання прокурора про обрання або продовження запобіжного заходу у підготовчому судовому засіданні чинним КПК України не передбачено, з чим погоджується й апеляційний суд.
Дослідженням матеріалів справи та звукозапису судового засідання встановлено, що районний суд фактично розглянув клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м'який, надавши при цьому оцінку запереченням прокурора, які зводилися до необхідності продовження утримання обвинуваченого під вартою у зв'язку із наявністю ризиків його перешкоджання кримінальному провадженню. При цьому, суд першої інстанції звернув увагу на відсутність судимостей, відсутність випадків порушення обвинуваченим його процесуальних обов'язків, надані захистом документи про наявність у ОСОБА_8 матері ОСОБА_11 , 1955 року народження, яка має проблеми зі здоров'ям, офіційну реєстрацію місця проживання та позитивну характеристику з боку сусідів.
Наведені обставини свідчать про те, що суд мав законні підстави для розгляду питання щодо зміни запобіжного заходу, рішення в цій частині є мотивованим та воно не може вплинути на висновки районного суду щодо необхідності повернення обвинувального акту прокурору із вказаних в даній ухвалі підстав.
Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що згідно з положеннями Глави 18 КПК України, заінтересовані особи мають право подавати клопотання про продовження, зміну, скасування запобіжного заходу. При цьому, строк дії ухвали в частині запобіжного заходу сплинув 19.09.2018 року, рішення суду в частині запобіжного заходу було виконано негайно та до цього часу прокурором не внесено до суду клопотань про зміну або продовження запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8 .
У зв'язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку, що рішення про повернення прокурору обвинувального акту для усунення зазначених недоліків прийнято за результатами повного, об'єктивного судового розгляду із додержанням вимог кримінального процесуального закону, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування ухвали суду немає.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19 липня 2018 року стосовно ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя -
Судді: